У ці дні Україна вшановує пам’ять легендарного гетьмана Івана Мазепи. Зроблю і свій маленький внесок — розповім про джерело, яке досі маловідоме в Україні й належним чином не введене в науковий обіг, хоч воно зафіксувало багато подій із життя України, звитяг козаків, а також нашого героя Івана Мазепи, — це французька «Gazette». Варто... |
25 лютого світова спільнота відзначає 150-ліття від дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки (Лариси Косач-Квітка). Із нагоди ювілейної дати працівники Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського представили читачам низку заходів. У фондах книгозбірні літературні джерела про життя і... |
У ці дні минулого року «Вечірня Полтава» опублікувала доповідь Івана Стешенка «Про художньо-літературне значення творів І. П. Котляревського і його заслуги», яку він проголосив 30 серпня (за старим стилем) 1903 року на урочистому засіданні Полтавської міської думи з нагоди відкриття пам’... |
1925 год. Иосиф Сталин еще первый среди равных, НЭП в самом разгаре, на XIV партийной конференции осужден Лев Троцкий и принято положение о «построении социализма в одной стране». В апреле того года в гастрольную поездку по Украине отправился знаменитый ГОСЕТ — Московский государственный еврейский театр, ведущим актером которого уже считался... |
Серед багатьох історичних постатей української козацької минувшини дивним чином загубився один із найцікавіших персонажів кінця доби Руїни та передмазепинської доби — гетьман Іван Самойлович, який, отримавши державну владу в часи повної руйнації країни, залишив її спокійною та економічно стабільною напередодні економічного й культурного злету,... |
На початку травня цього року полтавське телебачення показало репортаж про те, як у колишньому маєтку Скліфосовських у Яківцях почали «зачищати територію». Місцеві жителі розповідають, що працювала важка техніка — і справді, на землі видно сліди від трактора й розчищену від чагарників площадку. Таке враження, що готують ділянку під «новодєл».... |
1. Панас Рудченко рано почав замислюватися над своїм майбутнім. Ще юнаком він почав вести щоденник, у якому писав: «Уся моя слава — Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і була слава, я більшої не хочу». 2. У 1872 році в львівській «Правді» був опублікований перший твір Панаса Рудченка — вірш «Україні». Саме під ним... |
9 червня виповнюється 182 роки від дня народження Олексія Бутовського (9 червня (за старим стилем) 1838 р., с. Пятигірці Лубенського повіту — 25 лютого 1917 р., м. Петроград) — одного із засновників сучасних Олімпійських ігор, члена Міжнародного олімпійського комітету, вченого-педагога. Народився він у подружжя штабс-капітана Дмитра Бутовського... |
Яківці — колишнє село, історична місцевість у Київському районі Полтави, на північно-східній околиці міста — тісно пов’язані з іменем вихідця з України, науковця, видатного хірурга ХІХ століття, котрий одним із перших запровадив асептику та антисептику в хірургічній практиці, проведення операцій під місцевою анестезією, якому належить низка... |
Часом доля підносить несподівані сюрпризи. 80-річному полтавцю — підполковнику у відставці Станіславу Могилі — свого часу довелося побувати й актором. Він приїхав до нашого обласного центру після закінчення військового училища в 1960 році, а в 1962-му в Полтаві, а також у селах Нижні Млини, Гора, Чернечий Яр знімали спільний радянсько-... |
Анна Марія Полторацька (за першим чоловіком Керн, за другим — Виноградська) народилася 22 лютого 1800 року в Лубнах. Вона козацький нащадок, онука видатного українського співака Марка Полторацького. Її батько Петро Полторацький у молодості перебував на дипломатичній службі у Швеції, а згодом став підпоручиком, у відставці був предводителем... |
У другій половині липня 1845 року Тарас Шевченко побував на Іллінському ярмарку — ще одна зі значущих подій, друга після нижегородської. На ярмарок завезли товару на понад 10 мільйонів рублів, приїхали близько 40 тисяч продавців та покупців із різних губерній імперії. У «Щоденнику» поет пише: «В 1845 году я случайно видел это знаменитое... |
Вільгельм Рентген був світовим генієм і легендарною нахабою. Співробітники ридали від його грубості і трималися на робочому місці лише завдяки науковому фанатизму й поклонінню таланту шефа. Коли Шведська королівська академія наук сповістила його про присудження Нобелівської премії, Рентген лише знизав плечима. Нобелівський комітет... |
5 січня 1880 року на Івано-Фран-ківщині народився Василь Костів, більше відомий під псевдонімом Верховинець, — хореограф, діяч товариства «Просвіта», перший теоретик українського народного танцю, композитор, диригент і фольклорист. Максим Рильський назвав Василя Верховинця «чародієм українського танцю». Згідно з постановою Верховної Ради,... |
У музеї історії Полтавської битви відбулося десяте засідання круглого столу, присвячене видатному архівісту, засновнику цього музею Івану Павловському. Це ювілейне засідання зібрало істориків, музеєзнавців, краєзнавців, архівістів, бібліотекарів, просто небайдужих людей. Іван Павловський — етнічний поляк, який волею долі опинився в... |
Шла Великая Отечественная война. В кабинет секретаря Союза писателей Александра Фадеева вошла необычная посетительница: нищая старуха с мешком в руках. Фадеев нахмурился: — У вас ко мне какое-то дело? Старушка положила свой мешок на колени и сказала как-то неожиданно искренне: — Жить тяжело, Александр Александрович.... |
Вже понад три століття професійні історики й всюдисущі аматори-ентузіасти б’ються над загадкою: чи існувала любовна інтрига між гетьманом України Іваном Мазепою і польською красунею — княгинею Анною Дольською? Чи були любовні чари княгині визначальними у рішенні старого гетьмана перейти до шведів? |
Я знаю, что я ничего не знаю |
«Українці полюбляють рідні топонімічні псевдоніми: Хорольський, Полтава, Ворскла, Керч, — писав український поет, літературо-знавець Ігор Качуровський, — тож певним дисонансом до них, ніби викликом: «А я інакший» звучить «Ізарський» від «чужого» гідроніму — річки Ізар, що тече через Мюнхен». Саме там, у столиці Баварії, понад п’ятдесят років... |
«Я родился в живописном украинском городе Таганроге...» |
У рік вікопомної річниці — 250-ліття від дня народження Івана Котляревського — хочеться пригадати, як народ увічнив славетного полтавця та героїв його творів. Йтиметься про особливий — ботанічний — тип пам’яті, пов’язаний із життям та діяльністю першого поета України. |
Ілюстрації Порфирія Мартиновича «Еней був парубок моторний. |
Ім’я генерального секретаря освіти УНР, засновника педагогічної академії та Українського народного університету, вченого, педагога, літературознавця, поета та перекладача Івана Стешенка ще й досі залишається призабутим навіть серед його земляків-полтавців. А поза тим доля цього істинного подвижника науки та освіти нерозривно пов’язана з нашим... |