Ніякий карантин не страшний: полтавка запевняє, що робота вдома не має мінусів

Олександра Шостя витрачає на приготування хліба на заквасці цілу добу.
 

Сталося так, що понад рік тому жителька Полтави Олександра Шостя, котра працювала нянею в дитсадку, звільнилася з роботи якраз перед запровадженням жорсткого карантину. Зрозуміло, знайти нову роботу за таких обставин годі було й мріяти. Тим паче, що жінка мала от-от переступити 40-річний рубіж, а, не секрет, примхливі роботодавці все частіше висувають вимогу щодо віку працівника: не старше 35 років.

Розпочавши нову справу, не чекайте, що від клієнтів не буде відбою

— І тут подруга, котра має власну домашню шоколадну майстерню, знаючи, що мені вдається випічка з дріжджового тіста, порадила піти на платний майстер-клас із випічки хліба на заквасці й навіть позичила кошти, — розповідає Олександра. — Сума як для безробітної людини на ту пору була пристойною — 1 тисяча гривень. Звісно, із часом ми з чоловіком її повернули. На майстер-клас я прийшла підготовленою. Адже перед цим переглянула багато відеороликів про те, як вивести закваску та спекти домашній хліб на ній. Не вистачало тільки практики — хотілося попрацювати разом із майстром з оцим тістом, яке геть не таке, як дріжджове. Отак усе й почалося. Відтоді вже понад рік двічі на тиждень печу живий корисний хліб. Закваски не виводжу, хоч і знаю, як це робити. Річ у тому, що майстер поділилася своєю закваскою, тож раз на добу я її оновлюю, у такий спосіб спрощуючи процес приготування випічки. Бо на те, щоб вивести закваску, потрібно витратити від 5-ти до 10 днів. 

За словами Олександри, багато людей, котрі  відважуються взятися за нову для себе справу, гадають, що від клієнтів одразу не буде відбою. І розчаровуються, не дочекавшись бажаного. Вона ж із самого початку налаштувала себе на те, що все не буде легко і просто.

— Я починала з 1—2 клієнтів, — продовжує розповідь моя співрозмовниця, — і то були приятелі, добрі знайомі, котрі замовляли мій домашній хліб тільки для того, щоб мене підтримати. А далі спрацювало «сарафанне радіо»: мої друзі рекламували спечений мною хліб на заквасці своїм друзям. І ті, зацікавившись, воліли спробувати його й собі. Хоч навіть зараз маю небагато охочих замовити домашній хліб. От, скажімо, завтра пектиму всього 5 хлібинок. Траплялося, що пекла і 8, і 10 буханців, та загалом таке буває нечасто. Основні замовники — це віряни з нашої помісної церкви. Бо в нашій церковній громаді заведено підтримувати одне одного.

Якось Олександра Шостя пригостила мене смачним гречаним хлібом — так я дізналася про її домашнє міні-виробництво. Щодо асортименту, то, окрім уже згаданого, жінка пече хліб із в’яленими  томатами або з кропом, із куркумою й насінням соняшника та гарбуза. А ще — цільнозерновий класичний, вермонтський (із трьох видів борошна), житній десертний (із курагою, чорносливом і грецькими горіхами), зерновий (із насінням соняшника, гарбуза та льону), морквяний (із пюре моркви) тощо. За словами прихильниці здорового харчування, найбільш популярні буханці — з кропом, а також із додаванням гречаного борошна зі смаженою цибулею. Житній десертний із сухофруктами часто замовляють дітям. 

— Усілякі добавки на любителя — одна жіночка віддає перевагу класичному цільнозерновому хлібу, бо саме такий полюбляє її чоловік. Для своїх домочадців в основному випікаю хліб, змішуючи залишки різних видів тіста, — теж виходить дуже смачно. Цільнозернове борошно дрібного помелу замовляю зі Львова: як правило, 25-кілограмового мішка вистачає на 2 місяці. На відміну від сортового, це борошно отримують особливим способом (не відокремлюючи оболонки й зародка), внаслідок чого в ньому зберігаються всі корисні властивості злаків, — «просвітлює» мене Олександра. — Щоправда, й ціна його відрізняється від вартості того, яке ви купуєте в магазині, — кілограм цільнозернового борошна разом із пересилкою обходиться мені в 30 гривень. Відтак спечена мною хлібина без особливих добавок витягує на 50 гривень, а з добавками — й того більше.

 І це при тому, що поки жінка не закладає до ціни хліба витрат на електроенергію й воду, а також на упаковку, аби він не став іще дорожчим. Втім, людям, котрі стежать за здоров’ям, стараються їсти корисну їжу, не шкода раз на тиждень викласти за хлібинку 50—70 гривень. Річ у тім, що її можна їсти цілий тиждень. Завдяки  тому, що у хлібові Олександри Шості немає синтетичних дріжджів, його свіжість зберігається тривалий час — ви його швидше з’їсте, аніж він «зацвіте» чи  засохне. 

Хліб на заквасці не кожному по кишені

— Моя найстарша донька Галина, яка вже живе окремо, часто замовляє гречані буханці, то вони в неї й два тижні можуть пролежати. До того ж мій хліб дуже ситний — ви самі це відчули. Хоча треба визначити свою норму його споживання. Скажімо, моєму чоловікові Анатолію вистачає двох шматочків, щоб наїстися, мені — одного, а дітям — і пів шматочка. Хліб на заквасці не «повітряний», а, навпаки, щільний, тому важкуватий для шлунку, через що споживати його потрібно обережно, — радить пекарка. — Іще хочу розвінчати такий міф: дехто думає, що якщо хліб корисний, то від нього не поправишся. Це не так. І хоч хліб на заквасці вважається менш калорійним порівняно з дріжджовим, якщо ним надто захоплюватися, можна набрати вагу. Щоправда, багато з’їсти такого хліба просто нереально.

Хоча в приготування живого корисного хліба героїня цього матеріалу вкладає душу, про якийсь суттєвий прибуток поки що не йдеться. За її словами, найчастіше вона виходить на «нуль». 

— Чому й говорю: коли починаєте нову справу, не розраховуйте на море клієнтів і суттєвий дохід, бо матимете велике розчарування, — іще раз нагадує Олександра Шостя. — Я зразу налаштувала себе на те, що успіху не буде, мов за помахом чарівної палички. Завдяки цьому, мабуть, і тримаюся на плаву. Тут потрібне велике терпіння. А ще треба любити цю справу так, як я люблю. Витрачаю на приготування хліба цілу добу. Звечора готую опару, вранці — тісто. Далі йдуть заміси, викладки, формовки тощо. Загалом якщо починаю місити тісто о 8-й годині ранку, то закінчую випікати хліб тільки о 8-й вечора. Зрозуміло, щоб віддавати цій справі стільки часу, треба її по-справжньому любити. Не можу не згадати й про підтримку свого чоловіка — без нього в мене нічого не вийшло б. 

Немає сумніву, що хліб на заквасці, який готували іще наші предки, є найкориснішим. У цьому, мабуть, і переконувати нікого не треба. Та через невисокий рівень достатку українців кожен, певно, тричі подумає, перш ніж його купити. Так розмірковую вголос, спілкуючись із Олександрою. 

— Звісно, у нас основна маса людей живе за межею бідності. Тому їм краще купити некорисний, зате дешевий хліб, — погоджується жінка. — Це правда, не кожному хліб на заквасці по кишені. На жаль, такі нинішні реалії.

І хоч про прибутки Олександра Шостя поки  лише мріє, позитив уже хоча б у тому, що тепер їй жоден карантин не страшний. Вона вважає, що робота вдома не має мінусів. Особливо для мами, в якої діти відвідують молодшу школу і яких треба зустріти після уроків, а потім відвести ще й на спортивну секцію: 9-річна донька Марія займається легкою атлетикою, а 7-річний син Ростислав — вільною боротьбою.

— Якби десь працювала, мене ніхто не відпускав би з роботи по кілька разів на день. А так сама собі хазяйка — можу розпоряджатися своїм часом. Навіть у «хлібні» дні в мене все розплановано: відправляю дітей до школи, а тоді переключаюся на хліб. Я цілком задоволена своїм нинішнім життям, — стверджує Олександра. — І поки діти не підростуть, не збираюся щось у ньому змінювати.

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава»

Фото автора

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 4 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Zilpup.

order rocaltrol sale <a href="https://rocaltrtn.com/">calcitriol tablet</a> calcitriol 0.25 mg tablet