За фасадом Володимирської: як влаштована Служба безпеки України і чому не допоможе реформа

Наприкінці січня в СБУ спалахнув гучний скандал. Служба затримала працівника штабу Антитерористичного центру Андрія Расюка за підозрою у замаху на начальника главку внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова.

«...Наумов обов’язково має на шість місяців потрапити до лікарні або взагалі померти», — таку вимогу, згідно з розслідуванням, отримали виконавці злочину. Замовником слідство вважає колишнього першого заступника голови служби Дмитра Нескоромного (звільнений у березні цього року). Мовляв, він обіцяв 50 000 доларів за генерала, який заважав призначати потрібних людей на керівні посади в СБУ.

А нещодавно, 19 квітня, матеріали справи стали офіційно доступні завдяки ухвалі Київського апеляційного суду. У цьому рішенні судді вказали на порушення з боку СБУ процедури розслідування і відмовили у взятті Нескоромного під варту. Історія із «замахом» на топ-посадовця СБУ з боку колег та водночас недоліки у розслідуванні цього ж злочину Службою безпеки красномовно ілюструють проблеми, з якими спецслужба готується зустріти 30-й рік свого існування: кадрові та фахові.

Гучний скандал допоміг депутатам, які з березня 2020 року працюють над законопроектом про реформу Служби безпеки України. У грудні парламент не дав голосів навіть для винесення його на голосування. Але 28 січня, через п’ять днів після скандалу із замахом на заступника Івана Баканова, реформу СБУ у першому читанні підтримали 285 народних депутатів (вистачило б і 226-ти).

Оновлення служби може стати незворотним у червні, коли Верховна Рада має голосувати за законопроект у другому читанні. Чи виправить реформа недоліки, які накопичилися у Службі безпеки України за останні три десятиріччя?

Спецслужба сьогодні

Що таке СБУ перед реформою? Мовою цифр це 27 000 працівників, які за роки російської агресії розслідували понад 22 000 кримінальних проваджень за злочини проти основ нацбезпеки та тероризм. Лише минулого року спецслужба попередила 7 терактів, відбила понад 600 кібератак, викрила 7 поставок великих партій кокаїну. І це далеко не весь перелік зі звіту СБУ. За словами голови СБУ Івана Баканова, спецслужба «стала більш дієвою» і «має здобутки у боротьбі зі злочинцями — кожного дня у всіх сферах, до яких дотична».

За останні роки спецслужба і справді внесла до переліку досягнень низку вдалих, а часом унікальних і відчайдушних операцій. Мабуть, найвідоміша з них сталася 2 роки тому, коли спецпризначенці «висмикнули» з ОРДЛО «командира ППО» бойовиків Володимира Цемаха для розслідування справи про збиття пасажирського лайнера рейсу МН17. Він нібито був причетний до катастрофи літака. Бойовика допитали для Гааги, але потім під тиском Кремля видали РФ разом з іншими за обміном.

Навіщо реформувати службу, яка дає результат? Є декілька причин. СБУ, створена за лекалами радянського КДБ та наділена непритаманними їй функціями на кшталт протидії корупції та економічним злочинам, майже не змінювалася з 1992 року. Надмірні повноваження призводили до непоодиноких корупційних і кримінальних скандалів у стінах служби, а хибні пріоритети — до роздутого штату. Як ілюстрація: під час російської агресії в центральному апараті СБУ кількість працівників, які протидіють корупції, була всемеро більшою за тих, хто бореться з тероризмом (точні дані засекречені).

«У СБУ є два крила: одне — бореться з російською окупацією, тероризмом, проводить спецоперації, а інше — чинить тиск на бізнес і заробляє собі гроші завдяки зловживанню службовим становищем», — зауважив секретар парламентського комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

Порівняно з 2019 роком кількість скарг на Службу безпеки з боку бізнесу у 2020 році зросла з 17-ти до 24-х. Окреме питання — ефективність роботи Служби безпеки України. Другий рік поспіль СБУ публічно звітує про результати своєї роботи. Але про що свідчать ці цифри?

Ось приклад. Поміж своїх досягнень у 2020-му СБУ вказала, що блокувала підписання невигідного для держави конт-ракту на придбання вагонів у розмірі 150 мільйонів доларів. Якщо уважно прочитати матеріали кримінального провадження, можна дізнатися, що розслідування розпочалося ще в березні 2016 року, а вагони арештували у 2018-му. Ще один приклад зі звіту: СБУ у 2020 році буцімто заблокувала роботу фінансової піраміди «B2B Jewerly», організатори якої виманили в українців 250 мільйонів доларів. Насправді ця піраміда працює і цього року. 

Ще одна причина для реформування — політична, адже цього вимагають представники ЄС та НАТО. Західні дипломати вважають реформи в Службі безпеки передумовою для зближення України з цими структурами, насамперед Північноатлантичним альянсом.

Що має змінитися?

Одне з ключових перетворень, на яке Захід сподівався ще три роки тому, — позбавлення Служби безпеки України функції антикорупційного контролю (простими словами, ліквідація Головного управління з боротьби з корупцією та оргзлочинністю СБУ). У липні 2018 року на саміті НАТО в Брюсселі від української делегації очікували саме такої новини. Але напередодні саміту Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку, не включивши до нього норми про позбавлення СБУ антикорупційної діяльності.

Ліквідація Головного управління з боротьби з корупцією та оргзлочинністю СБУ — тепер одна з найбільш важливих змін, яку містить законопроект про реформу. Згідно із законопроектом, має відпасти ще одна непритаманна СБУ функція — участь у розслідуванні економічних злочинів (її має забрати Бюро економічної безпеки).

Заради точності варто зазначити, що Служба безпеки і сьогодні не має права самостійно вести розслідування корупційних та економічних злочинів. Але за дорученням прокурорів і слідчих право-охоронних органів співробітників СБУ залучають до проведення обшуків та інших слідчих і оперативно-розшукових дій. У 2019 році надійшло близько 7 000 таких доручень.

Також внаслідок реформування Служба безпеки має позбутися досудового слідства. Після 2026 року зібрані під час спецоперацій матеріали передаватимуться слідчим інших правоохоронних органів. Звуження функцій та оптимізація призведуть до скорочення штату — з 27-ми до 17 тисяч працівників.

Натомість СБУ сконцентрується на оперативно-розшуковій, контррозвідувальній діяльності, захисті національної державності та охороні держтаємниці. Зарплати та соцгарантії «СБУшників» суттєво зростуть. А з ними — і так званий «бюджет на розвиток»: закупівлю обладнання, інфраструктуру. «На 2021 рік цей бюджет збільшили вдвічі (точна сума не є відкритою. — Авт.). І далі передбачається збільшення: на 5—10—15—20% щороку», — пояснює заступник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла.

Передбачена також демілітаризація — співробіники більшості підрозділів матимуть не військові, а спеціальні звання. Окрім покращення умов служби, СБУ отримає і нові можливості. Наприклад, право блокувати участь партій у виборах (через підозру в сепаратистській діяльності). Також після реформи працівники Служби безпеки перевірятимуть кандидатів на посади категорії «Б» у держслужбі (керівники директоратів, департаментів, управлінь тощо). Одна з найбільш супе-

речливих новацій — запроваджуються так звані механізми превентивного реагування на загрозу держбезпеці у вигляді пропозицій та офіційних застережень СБУ. Не виключено, що такі «застереження» можуть стати новим інструментом для тиску на бізнес.

Погляд зсередини

Офіцери середньої ланки СБУ втілення в життя окремих норм законопроекту чекають із нетерпінням. Зокрема реформа передбачає збільшення зарплати до рівня ДБР та НАБУ (посадовий оклад для слідчих і оперативників ДБР становить 42 000 гривень). Також з’явиться можливість вийти на пенсію після 20 років вислуги.

«Нас фактично не бачать сім’ї: коли йду на роботу, діти ще сплять, коли повертаюся — вже сплять, — говорить Валерій, який працює у Департаменті захисту національної державності СБУ. — Я, підполковник із вислугою 18 років, отримую 27 000 гривень. А простий «опер», який щойно прийшов на роботу, — близько 

20 000 гривень. Хіба це зарплата? «Опер» має отримувати гідну грошову винагороду...»

Після того, як СБУ очолив Іван Баканов, зарплати працівників зросли на 20%. У СБУ передбачені премії в розмірі 30% за високі результати, а на відділ щомісяця дається одна премія в розмірі 100% від окладу. Це мотивує далеко не всіх.

33-річний майор Андрій із нетерпінням чекає на пенсію, бо його «запал та ентузіазм уже «перегоріли». Каже, що, як і багато інших в СБУ, практично живе на роботі. Вийти на службу в суботу тут вважається за норму. Працювати у свято — теж. Понаднормову працю терплять із багатьох причин. Хтось хоче отримати службове житло, а хтось цінує хороші зв’язки або ранній вихід на пенсію.

Передчасно святкувати

Передбачені реформою підвищення зар-плат і соцгарантії для працівників Служби безпеки не викликають дискусій, а ось решта… До другого читання законопроекту про оновлення СБУ вже подано близько 2 500 поправок.

Найголовніші баталії точаться навколо ключових змін. Як раніше писав новинний портал «Liga.net» із посиланням на співрозмовника з найближчого оточення Володимира Зеленського, каменем спотикання на шляху до реформи СБУ є норма про боротьбу з організованою злочинністю. «Для нас це головна розтяжка. Захід вимагає відрізати це від СБУ, але тоді це створить монополію МВС. Тому ми шукаємо баланс. Адже не хочемо «каструвати» СБУ на догоду Заходу, а потім розгрібати наслідки», — пояснював співрозмовник. Іван Баканов в інтерв’ю також дав зрозуміти, що не погоджується з втратою цього напрямку: «Небезпека такого підходу (виключення СБУ із системи протидії оргзлочинності і корупції. — Авт.) у тому, що оргзлочинність використовують іноземні спецслужби для розвідувально-підривної діяльності проти України. Це і фінансування тероризму та сепаратизму, і корупційне проникнення агентури до державних органів», — зауважив голова СБУ.

Служба безпеки намагається втримати й економічний напрямок. Своє обурення щодо втрати СБУ права займатися економікою Іван Баканов висловив так: «Ніхто навіть не згадав ні про об’єкти критичної інфраструктури, ні про спроби встановлення транснаціональними корпораціями контролю над стратегічними підприємствами та ліквідними секторами економіки».

Не виключено, що СБУ врешті-решт зможе залишити повноваження у сфері протидії економічним злочинам, адже законопроект називає одним із завдань служби «проведення контррозвідувального забезпечення економічного потенціалу». Зберегти обидва напрямки неможливо, якщо відбудеться скорочення штату, як передбачено у законопроекті. 

Яких проблем не покращить реформа

Звісно, це не повний перелік суперечок навколо законопроекту. Втім, хто б не виграв у протистоянні, реформа не вилікує всіх проблем спецслужби. Це стає добре видно, якщо прислухатися не лише до керівної ланки Служби безпеки України. Видання «Liga.net» поспілкувалося із сімома представниками СБУ, які на умовах анонімності погодилися розказати про внутрішню «кухню» спецслужби.

Кадри. «Думаєте, багато людей хочуть працювати в СБУ?! Знайти фахову некорумповану людину навіть на керівну посаду нелегко — 8 із 10 людей відмовляються», — каже в коментарі «Liga.net» один із радників Івана Баканова.

Молодь, яка приходить на службу з дипломом контррозвідника, у де-яких старожилів СБУ не викликає захвату. Створення на початку 1990-х спеціалізованих закладів (ВНЗ СБУ у Києві та Харкові) із повним циклом підготовки негативно вплинуло на кадровий склад служби, запевняє співрозмовник «Liga.net». «Переважна кількість курсантів, які гарантовано стануть співробітниками СБУ, були дітьми «СБУшників». Потім додалися діти бізнесменів. Уже під час навчання відбувалося формування майбутніх співробітників у дусі «бізнесменів-заробітчан». Хлопчина із простої сім’ї мав мало шансів потрапити навіть до числа абітурієнтів. Такий стан справ заклав підвалини для кадрових проблем», — запевняє представник спецслужби.

За його словами, ледь не з початку викладацька робота в Академії СБУ була малопрестижною. Мовляв, туди відряджали співробітників, які через різні причини не могли працювати на практичній роботі. Найкращих кандидатів, впевнений співрозмовник, необхідно шукати серед старшокурсників цивільних вишів, а після отримання дипломів і перевірки таких осіб необхідно скеровувати на дворічні курси підготовки на базі Національної академії СБУ.

Паперова трясовина

Усі співробітники СБУ, з якими спілкувалося видання «Liga.net», скаржаться на надмірний бюрократизм: поки зібрана інформація доходить «нагору», вона втрачає актуальність. У Головному слідчому управлінні СБУ роботи завжди було багато, а після початку Антитерористичної операції всі буквально потопають у тоннах паперів. Авторка цієї публікації особисто переконалася: кабінети завалені коробками, стосами паперових тек на підлозі, які інколи вищі за стіл.

Слідчі нарікають: процедури в КПК прописані так, що оперативно вести розслідування злочину майже неможливо. Навіть у розслідуванні особливо важливих справ вони по кілька годин проводять біля ксерокса: позаяк робота із секретними документами вимагає самотужки копіювати сотні сторінок кримінального провадження. «Для заблокування підозрілого рахунку ми витрачаємо щонайменше тиждень. Без ухвали судді, без позитивної відповіді від банку доступ до рахунку (наприклад, хабарника) ми отримати не можемо, — розповідає слідчий Головного слідчого управління СБУ Андрій. — Також звична практика — коли ми за суддів пишемо текст ухвали».

Щоб спростити собі життя, співробітники Головного слідчого управління СБУ вдаються до професійних хитрощів — як понятого кличуть свого завгоспа. Він працює на вулиці Володимирській, 33, уже не перший десяток років і пишається тим, що «пережив» усіх очільників служби. «Вони тут люди тимчасові. А я кадр незмінний», — чи то всерйоз, чи то жартома каже він. Завгосп ставить підпис на документі, в якому сказано, що присутній у кабінеті хлопець дійсно впізнав на фото № 3 підозрюваного в скоєнні злочину. На оформлення цього документа знадобилося півгодини.

Не менш завантажені паперовою роботою й оперативники. «Є сила-силенна внутрішніх документів, які насправді ніяк не впливають на професійну діяльність, але «з’їдають» близько 90% робочого часу, — розповідає досвідчений контррозвідник Олексій. — Через це здобута мною цінна інформація так і не принесе державі жодної користі. Бо вона актуальна тільки дві години, а процедура щодо її донесення до керівництва розтягується на кілька днів».

«Ти витрачаєш папір, час, документ редагують багато разів, а через місяць знищать. Замість складання цих папірців я міг ще десять таких же актуальних інформацій дістати», — додає оперативник Михайло, який шукає ворожу агентуру в державних відомствах.

Одна з ілюстрацій внутрішньої кухні Служби безпеки України — робота з інформацією з обмеженим доступом. Для цього існують спеціальні категоровані комп’ютери, але їх дуже мало. За словами співрозмовника зі Служби безпеки, щоб впоратися з поточним обсягом завдань, «СБУшники» сідають за звичайні комп’ютери. За це їх у будь-який момент можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

Або «прослушка». Санкції на задокументовані телефонні розмови дає суд, але в Службі безпеки є практика «напівофіційного прослуховування», коли працівники відомства прослуховують телефонні розмови «цікавих» людей на прохання керівництва.

Співрозмовник «Liga.net» в СБУ виправдовує таку практику бажанням контролювати поточну ситуацію та розуміти, які плани мають, наприклад, лідери радикальних організацій. Звісно, незаконне прослуховування відбувається не завжди в інтересах держави. Згідно з матеріалами одного з кримінальних проваджень, така послуга з боку представників СБУ коштувала замовнику 3 000 доларів за 10 днів прослуховування.

У структурі СБУ є цілий відділ, який займається «прослушкою». Здебільшого в ньому працюють жінки. Як пояснює співрозмовник «Liga.net», їм легше тримати увагу. Така робота вважається шкідливою, тому рік пенсійного стажу в цьому відділі рахують за півтора.

Агенти

Одне з базових завдань «СБУушників» — залучення до позаштатної роботи агентів. Найуспішніші ті оперативники, в яких агентів (і, відповідно, інсайдерської інформації) більше.

Громадські активісти, журналісти, співробітники профільних правоохоронних органів, експерти — з такими людьми насамперед намагаються подружитися оперативники. Познайомившись ближче, з ними підписують договір про співпрацю на благо держави.

«Завдання-мінімум — завербувати хоча б двох осіб на рік», — розповідає оперативник Андрій, який працює в СБУ уже 12 років. — Але по-справжньому круті джерела ми намагаємося не вносити до офіційної бази даних, щоб не підставити людини. На жаль, історія навчила, що керівництву нашого органу ми не завжди можемо довіряти. Якщо відбудеться «злив» секретної інформації з іменами наших агентів співробітникам спецслужб інших держав, це може закінчитися дуже погано».

Четверо оперативників, з якими поспілкувалося видання «Liga.net», підтвердили, що для убезпечення справжніх агентів вони спілкуються з ними «неофіційно», натомість вписують до бази агентів менш значущі контакти, часом навіть без їхньої згоди.

Роботи агентам не оплачують, інколи оперативники можуть пригостити їх у кав’ярні — на це видаються незначні кошти. Агент натомість може розраховувати на корисні зв’язки в силових структурах.

«Через недовіру й упереджене ставлення багато людей відмовляються з нами співпрацювати. Дехто боїться, що це вилізе боком. У мене, приміром, усього четверо людей, які багато років поспіль допомагають мені у роботі», — зазначає оперативник Роман, в якого за плечима 18 років вислуги в СБУ.

Бонус з-під грифа «секретно». Хто допомагає Івану Баканову

Зазвичай у проекті «LIGA радників» розповідають про радників керівників державних органів. У СБУ ця категорія працівників є засекреченою. Втім, видання «Liga.net» змогло поспілкуватися з деякими з них.

Покращувати роботу СБУ голові Івану Баканову допомагають декілька радників (точна кількість засекречена). Окрім штатних, близько півтора десятка з них працюють на громадських засадах, без зарплати. Кожен відповідає за окремий напрямок: комунікаційний, юридичний, кадровий.

«Ми антикриз. Робимо аудит і даємо рекомендації, — розповідає один із радників Івана Баканова. — Зазвичай нас залучають у форматі нарад або робочих зустрічей, де ми висловлюємо власну думку та надаємо рекомендації».

Серед радників лише двоє — публічні постаті. Наприклад, радницею з юридичних питань є Алла Басалаєва. Вона довгий час працювала у Центральній виборчій комісії та була суддею цивільної палати Дарницького районного суду. Інша «незасекречена» радниця — Альона Семикіна. Раніше вона працювала головою департаменту зв’язків з інвесторами компанії «ДТЕК», а з грудня 2019 року обіймає посаду позаштатної радниці з комунікацій в СБУ. Альона Семикіна відповідає за весь напрям комунікацій: курирує прес-службу, комунікацію всіх заступників голови СБУ, начальників регіональних управлінь та антикризові стратегії. Робить вона це ще з трьома позаштатними радниками — SMM-менеджером, дизайнером і фотографом.

«За останній рік у співпраці з прес-службою СБУ ми запустили новий веб-сайт, почали активно використовувати соцмережі, по-новому опрацьовуємо запити ЗМІ, внаслідок чого швидше реагуємо, запити «не губляться», — розповідає Альона Семикіна.

Попри великий обсяг роботи Олена, за її словами, не отримує зарплати в Службі безпеки, і це ще один бік проблем СБУ. Адже непрозора бухгалтерія навряд чи додає ефективності контррозвідувальному органу.

Любов ВЕЛИЧКО

«Liga.net»