Подалі від людських очей

Недавно Полтава збагатилася на ще один пам’ятник — Льву (Арії-Леону) Вайнгорту, провідному архітектору нашого міста, особі знаній і знаковій. Монумент встановлений за адресою: вулиця Зигіна, 1. 

На вулиці майже безлюдній. Будинок, біля якого тепер знаходиться скульптура архітектора, має п-подібну форму, тому пам’ятник із трьох боків не оглядається, його ледь можна вгледіти з вулиці Дмитра Коряка, від якої й бере початок вулиця Зигіна. Окрім усього, неподалік від будівлі, про яку йдеться, дорогу на цій вулиці  перетинає шлагбаум. Кажуть, що будинок № 1 на вулиці Зигіна пам’ятний тим, що в ньому знаходилося проєктно-конструкторське бюро, в якому свого часу працював Лев Вайнгорт. Тому й вирішили встановити тут монумент. І все ж місце, як на мене, вибрали невдале — до речі, ще й за будівлею По-лтавської облдержадміністрації. Виходить  так, що передня частина скульптури звернута до задньої частини адмінбудівлі, що створює неприємне враження. До того ж побіля пам’ятника щодня припарковується багато авто. Що б там не казали, а місце не надто привабливе. Один поважний викладач Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» сказав мені прямо: «Пам’ятник багаторічному головному архітектору Полтави встановили на задвірках. Ця знакова постать заслуговує на краще місце». 

Звернімося до «Словника художників України» (1973 р.), аби дізнатися про доробок Льва Вайнгорта. Читаємо тут таке: «Вайнгорт Арія-Леон Семенович (народився 27 листопада 1912 р. у Варшаві) — архітектор. У 1938 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. За проєктами Льва Вайнгорта та у співавторстві з ним побудовано будинок міської ради (1956 р.), будинок музично-драматичного театру (1958 р.), відбудовано архітектурний ансамбль Круглої площі (1945—1965 рр.) в Полтаві. Із 1965 р. викладав у Полтавському інженерно-будівельному інституті».

Пам’ятник має виражати значущу ідею. Він, як правило, розрахований на огляд його великою кількістю людей і відіграє важливу роль в організації довколишнього простору. Те сере-довище, в якому нині знаходиться пам’ятник Льву Вайнгорту, аж ніяк не відповідає цим критеріям. 

Одним із найдосконаліших задумів, реалізованих Львом Вайнгортом під час відбудови Полтави, було відновлення зруйнованих історичних будівель Круглої площі. Внаслідок перемоги концепції Льва Семеновича наше місто отримало завершений і цілісний унікальний ансамбль центральної адміністративної площі. Необхідно зазначити, що ця перемога далася полтавським архітекторам нелегко — на конкурс із реконструкції площі було подано велику кількість проєктів маститих авторів із різних міст СРСР, за якими передбачалося практично повне знищення історичного класичного ансамблю початку ХІХ століття. І тільки завдяки наполегливості та професійній науковій аргументації Льва Вайнгорта до реалізації було прийнято саме його варіант. Так було врятовано від знищення Круглу площу. Саме Лев Вайнгорт дав їй друге життя.

Кругла площа — найцінніший елемент історично-архітектурної спадщини Полтави — і сьогодні лишається композиційним центром та символом обласного центру. Свого часу її планували внести до Cписку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, але щось не спрацювало... Кажуть, на заваді стала «теплиця» (так у народі називають підземний перехід «Злато місто», який зіпсував загальну картину довкола площі). На мою думку, найкраще місце для пам’ятника Льву Вайнгорту було б у колі класичних будівель Круглої площі, це засвідчило б його вагомий внесок у відтворення нашої історичної спадщини. Тут не потрібно було б слів. Так монумент постав би на очах у всіх і мав би патріотичне спрямування, ніби закликаючи: любіть Полтаву в усій її красі! До цього закликав і Лев Вайнгорт. 

Валентин САКУН,

краєзнавець