Володимир Вернадський повернувся до свого улюбленого краєзнавчого музею

27 листопада Україна відзначає День заснування Національної академії наук.  Її створення пов’язане із постаттю всесвітньо відомого вченого Володимира Вернадського. Саме з Полтави 1918 року він поїхав до Києва організовувати нині головну наукову інституцію нашої країни. Тому можна вважати дуже знаковою подію, яка відбулася цими днями у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

Цей  заклад  культури   В. І. Вернадський неодмінно називав «мій улюблений земський музей». Володимир Іванович багато зробив для поповнення його колекцій, для захисту у лихі роки його співробітників. Тому недивно, що в музеї створено найбільший в Україні Фонд імені В. І. Вернадського. Саме до нього і був подарований перший прижиттєвий портрет Володимира Вернадського. Його намалювала у 1913 році в Шишаках відома художниця і близька родичка Володимира Івановича — Катерина Зарудна-Кавос. Учениця Іллі Репіна, вона була обдарованою та непересічною особистістю. Вернадський завжди називав її «носієм божественного вогню». Портрет вченого, намальований нею, зберігається нині у фондах літературного музею Пушкінського дому в Санкт-Петербурзі. І тому про нього мало що відомо не тільки пересічним громадянам, а й біографам Володимира Вернадського. Довгі роки це не давало спокою полтавському вернадисту Віктору Самородову. Адже він вважав, що цей портрет обов’язково повинен бути на Полтавщині, яка займала значне місце у життєвому та науковому просторі В. І. Вернадського. Науковець витратив багато часу на розшуки згаданого художнього скарбу. Його копію він попросив виконати такого уславленого митця, як Валерій Побоков. Цей художник, працюючи в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, не раз долучався до зображення першого президента Національної академії наук. Тому для нього ця тема була не новою, і він із задоволенням узяв на себе таку почесну та відповідальну роботу. І вона йому, на щастя, вдалася.

«Разом Віктор Самородов та Валерій Побоков здійснили шляхетний вчинок, адже вони безкоштовно виконали роботу, що має велику значущість», — саме так сказав, приймаючи портрет Володимира Вернадського, директор музею Олександр Супруненко. Тож бачимо, як стараннями небайдужих людей з активною громадською позицією В. І. Вернадський повернувся до свого улюбленого музею, і тепер він назавжди буде з полтавцями.

Світлана КИГИМ, 

завідувачка відділу  природи Полтавського краєзнавчого музею імені 

Василя Кричевського 

Фото Сергія ХАРЧЕНКА