Хто і як прийматиме іспит із мови в чиновників

Очільниця Нацкомісії зі стандартів державної мови Орися Демська розповіла про деталі масштабного проекту. Іспит на рівень володіння державною мовою — вимога закону про мову для чиновників і політиків, відповідна норма якого щойно набрала чинності. Іншими словами, представники влади, які обираються або призначаються, перш ніж обійняти посаду, муситимуть скласти іспит. Тим чиновникам, які уже працюють, він необов’язковий.

Розробкою завдань для іспитів, а також організацією їхнього проведення займається спеціально створена урядом наприкінці 2019 року Національна комісія зі стандартів державної мови. Реально, а не на папері цей спеціальний центральний орган виконавчої влади почав працювати з квітня минулого року після обрання його головою докторки філологічних наук Орисі Демської. Набраний штат філологів займався розробкою завдань для іспиту.

У комісії розповідають, що екзаменаторами на іспитах будуть дипломовані філологи, які пройшли спеціальні тренінги і отримали відповідне посвідчення. Фаховість і додаткова підготовка мають сприяти якості їхньої роботи. І це незважаючи на відносно невелику зарплату — 120 гривень за годину. У перші дні проведенням іспитів займатимуться самі члени комісії, а надалі долучатимуть до роботи своїх колег з інших інституцій.

В інтерв’ю «Главкому» Орися Демська розповіла, чому впевнена, що роботу комісії обвинувачуватимуть у необ’єктивності, і чим сертифікати про рівень володіння мовою відрізнятимуться від посвідчення про вільне володіння українською, яке нині мають чиновники й депутати.

— Під час участі у форумі «Україна 30. Гуманітарна політика» ви оголосили про іспит 16 липня на рівень володіння українською для чиновників. Розпочнімо спочатку: хто саме його складатиме, як він відбуватиметься і впродовж якого часу очікувати результатів?

— Відповідно до статтей 9 і 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», складатимуть іспит передовсім державні службовці, депутати місцевих рад, керівники закладів освіти тощо. Зареєструватися потрібно в електронній формі на сайті: https://exam.mova.gov.ua/. Під час реєстрації можна обирати місце, дату і час складання іспиту. В обраний день і час необхідно прийти обов’язково з кваліфікованим електронним підписом і паспортом.

У Києві іспити відбуватимуться кожного дня з 9.30, принаймні перші два тижні. Реєстрація розпочалася в ніч на 

16 липня, на перший день усі місця вже розібрали. Поки що це відносно невелика кількість претендентів — 348 осіб, тому що система тільки почала працювати. Щоб усе працювало без збоїв, ми збільшуватимемо навантаження поступово. Починаючи з 19 липня, розширимо мережу локацій, де проводитимуться іспити.

— У комісії є право уповноважувати спеціальні установи для проведення іспитів. Але Порядок визначення уповноважених установ поки не про-йшов реєстрації. То хто тоді проводитиме іспити?

— У комісії є право уповноважувати установи. Цей документ завершив процедуру реєстрації 16 липня. Тому найближчим часом ми оперативно запустимо процес уповноваження, зокрема освітніх закладів. Крім того, комісія підписала низку угод про співпрацю з освітніми установами, бібліотеками, центрами підвищення кваліфікації, місцевими адміністраціями, де облаштовані іспитові аудиторії. Саме там проводитимуть перші іспити на рівень володіння державною мовою уже з 19 липня.

— Хто є екзаменаторами, які приймають іспити?

— Згідно з постановою Кабміну № 911 від 16 листопада 2019 року, відповідно до пункту 6, комісія має право залучати наукових, науково-методичних працівників до виконання певних робіт. Однією з таких робіт є процедура оцінювання чи встановлення результатів іспиту за допомогою залучення фахівців наукових і науково-освітніх установ.

— В одному з попередніх інтерв’ю ви говорили про те, що в більшості обласних центрів ще не облаштовані майданчики для проведення іспитів. Коли вони будуть у кожному обласному центрі і від чого це залежить?

— Нині в більшості обласних центрів уже облаштовані такі майданчики.

— Яким є фінансування комісії? Чи достатньо його для того, щоб усі, хто бажає отримати сертифікат, могли це зробити?

— Постанова № 409 про Порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою визначає, що екзаменаторові ми можемо платити 120 гривень за годину, інструкторові — 70 гривень і 7,5 гривні на одній локації за надання послуг Інтернет-провайдером. Бюджет комісії на цей рік становить 33,6 мільйона гривень.

Наскільки достатньо цих грошей, можна буде судити лише через якийсь час, адже ситуація змінюється. Скільки буде охочих прийти на іспити, як часто їх доведеться проводити, ніхто вам сьогодні не скаже. Вперше в історії України запущено настільки масштабний проект, коли проведення іспитів виходить за межі тільки державних службовців.

Увесь екзаменаційний процес складається з трьох частин: комп’ютерна система, екзаменатори, безпосередньо працівники нашої комісії. Якщо ми долучатимемо до цього процесу екзаменаторів (філологів із різних інституцій), то нам потрібен буде для безперебійної роботи 21 мільйон гривень на рік. Також ми порахували, що, аби система працювала безперебійно, в штаті нашої комісії мають бути приблизно 40 працівників, які постійно займатимуться суто встановленням результатів іспитів. Тоді це коштуватиме 10,9 мільйона гривень. Про таку потребу у фінансуванні я говорила на засіданні Верховної Ради депутатам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, інформувала Міністерство освіти і науки, а також Міністерство фінансів.

— Який штат комісії зараз?

— Нині в апараті комісії працюють 20 людей. Вільних рук у нас немає, натомість є суттєвий брак кадрів.

— Якої кількості кадрів не вистачає?

— Коли засновували комісію, 6 листопада 2019 року Кабмін визначив, що 29 людей, серед яких тільки 9 членів комісії, для роботи буде достатньо. Ми вважаємо, що штатну чисельність працівників апарату комісії варто істотно збільшити, це значно полегшить організаційні процеси та пришвидшить перевірку результатів іспиту.

— Все ж таки назвіть вашу оптимальну потребу в кадрах, скільки вам потрібно фахівців для ефективної роботи?

— Загалом потрібно 75 людей. Але якщо збільшити до 50-ти, це все одно буде величезний прорив.

— Виходить так, що з 2019 року іншої постанови щодо кількості працівників комісії прийнято не було, але іспити вже почалися. Тобто проблема не розв’язана. Який вихід із ситуації можливий? Як може позначитися на проведенні іспитів те, що бракує кадрів?

— Я ходжу до посадовців, розповідаю, пояснюю. Найбільш уважними до цієї проблеми виявилися депутати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Також нас дуже підтримав Світовий конгрес українців.

Насправді комісія зробила чудо. Уявіть собі, перші працівники апарату комісії з’явилися у травні 2020 року, тобто під час локдауну. Кілька місяців всі ми працювали з дому. Перше приміщення комісії — кілька аудиторій у Київському національному університеті технологій і дизайну — з’явилося аж у вересні 2020 року. Більшість співробітників до того бачилися здебільшого лише через відеозв’язок, хоча довгий час працювали разом в одній установі.

— Сьогодні чиновник може отримати посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою, склавши іспит. Чим іспит на здобуття сертифіката відрізнятиметься від іспиту, складання якого дає змогу отримати вищезгадане посвідчення?

— Та екзаменаційна процедура, яку проводили в 2017—2019 роках, визначала, вільно людина володіє державною мовою, чи ні. До цього всі іспити з української мови в державі були «заточені» на те, щоб більше перевірити знання мови, ніж встановити рівень володіння. Наше завдання полягає не в перевірці, а в тому, щоб визначити, чи належно людина «Х» володіє державною мовою, аби здійснювати комунікацію від імені держави.

— Чим відрізняються рівні володіння мовою, як саме вони визначаються?

— Рівні розроблені згідно з рекомендаціями Ради Європи з мовної освіти. Кожен рівень засвідчує певний ступінь мовної компетентності особи. Іспити складаються з тестової, письмової й усної частини.

— За вашими словами, головна ціль комісії — встановити рівень володіння державною мовою для людини, яка вестиме комунікацію від імені держави. Але є такі посади, як сільський голова або очільник області. Вони ведуть комунікацію від імені громади. Чи відрізняються вимоги рівня володіння державною мовою для Прем’єр-міністра і голови невеликої громади?

— Вимоги встановлює працедавець, а не ми. Під час іспиту для нас усі претенденти рівні.

— Якщо людина провалила іспит, чи є в неї можливість скласти його повторно?

— Авжеж. Хоч кожні чотири місяці може приходити і складати, обмежень немає, іспит безкоштовний.

— Пані Орисю, у нашій країні далеко не всі чиновники і політики вправно володіють українською мовою. Яка є гарантія того, що претенденти чесно й прозоро складатимуть іспит? Чи є механізм, який даватиме змогу комісії довести об’єктивність оцінювання в разі претензій від громадськості, звинуваченні в необ’єктивності?

— Те, що високопосадовці не володіють мовою на належному рівні, — це питання до них, а не до нас. Щодо критики, то вона точно буде, оскільки в нас є величезний брак довіри до державних інституцій. Прозорим іспит робить комп’ютерна складова: ніхто не знає, які завдання випадуть конкретному претенденту. Тестову частину перевіряє також комп’ютер.

Крім того, претендентам заборонено списувати, спілкуватися між собою чи користуватися мобільними телефонами під час складання іспиту. Усе перераховане дає підстави інструктору або відповідальній особі зупинити іспит для такого претендента. На етапі оцінювання роботу перевіряють кілька екзаменаторів. Вони не знають, чию саме роботу перевіряють. Якщо претендент має сумніви щодо об’єктивності оцінки, він має право подати апеляцію.

Насправді я зацікавлена, щоб громадянське суспільство було поряд. І коли воно побачить, що щось не так, аби нам вказувало на це. Це нормально. Адже всі ми разом будуємо цю державу: хтось — у громадському секторі, хтось — у ЗМІ, хтось — на державних посадах. 

Михайло ГЛУХОВСЬКИЙ 

«Главком»

Чиновники вперше складають іспит з української мови

В Україні чиновники вперше в історії складають іспит із державної мови, як і претенденти на громадянство України. Перший іспит почався о 9.30 у понеділок, 19 липня. Реєстрація на нього стартувала 16 липня. Далі впродовж перших двох тижнів у будні щодня відбуватимуться три іспитові сесії: з 9.30 по 11.30, з 12.30 по 14.30 і з 15.30 по 17.30, повідомляє «Укрінформ». Для перевірки робіт і встановлення рівня володіння державною мовою апарат комісії і сама комісія мають 15 календарних днів. Станом на 19 липня іспитові майданчики були облаштовані в Києві, Чернігові, Полтаві, Він-ниці, Житомирі, Черкасах, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях, Миколаєві, Рубіжному.

Нагадаємо, з 16 липня цього року для вступу на державну службу необхідно подавати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Отримати його можна за результатами спеціального іспиту. Відповідальною за процес іспитів є Національна комісія зі стандартів державної мови, що визначено законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Іспитова робота складається з чотирьох частин: «Культура мови» (24 тестові завдання), «Читання» (20 тестових завдань), «Письмо» (1 завдання відкритого типу), «Говоріння» (2 завдання відкритого типу).