«Наші рятувальники не гірші за австралійських чи американських, а може, навіть кращі»

Красиві, дужі, усміхнені, більше схожі на акторів, аніж на рятувальників — саме такими постали цього разу перед нами «надзвичайники» на тлі автомобілів, що аж вилискують від чистоти. На якийсь час вони забули про всілякі надзвичайні ситуації, що стали невід’ємною частиною їхнього життя, і продемонстрували таланти, зазвичай їм непритаманні, — стали моделями, позуючи для календаря, виручені кошти від продажу якого спрямують на допомогу тяжкохворим дітям. 

— Це буде перекидний календар формату А3 в кольоровому друці. Тривалий час ми виношували ідею його створення. Провести зйомку збиралися іще у вересні, проте сталося так, що я інфікувалася на коронавірус і перенесла тяжку форму хвороби. Тож тепер намагалися реалізувати проект у стислі строки, аби встигнути до Дня святого Миколая або хоча б до новорічних свят. Мета цього проекту — благодійність, допомога дітям, котрі опинилися у складній життєвій ситуації. А окрім того, це ще й популяризація служби з надзвичайних ситуацій — ми хотіли показати зблизька наших рятувальників, котрі, присвятивши своє життя благородній справі порятунку людей, чи не щодня стикаються з небезпекою, — поділилася речниця ГУ ДСНС України в Полтавській області Світлана Рибалко. — До речі, й самі учасники фотозйомок вирішили долучитися до благодійної акції, зробивши свої грошові внески. І мета тут не в тому, щоб отримати календар зі своїм зображенням, а в тому, аби справді допомогти дітям. Зараз іще вирішуємо питання із благодійним фондом «Help Grоup», куди саме краще  спрямувати ці кошти, де вони найбільш потрібні. Думаю, днів через 2—3 в нас складуться всі «пазли». На сьогодні фактично визначилися з макетом і невдовзі будемо готові передати його до друку. До того ж хочемо зробити й електронну версію цього календаря, аби рідні, друзі, знайомі наших фотогероїв могли їх побачити і, можливо, зробити попереднє замовлення. Думаю, їм буде приємно це зробити. В ідеалі хотілося б вийти на тираж півтисячі екземплярів. 

Зйомка відбувалася в пожежно-рятувальних частинах Полтави та Кременчука, при цьому використовували техніку, яка бере безпосередню участь у ліквідації пожеж, аварій, стихійних лих. У фотосесії взяли участь близько 20 осіб, хоч охочих долучитися до благородної справи було набагато більше.

— Один із моїх найулюбленіших моделей — водій аварійно-рятувального загону спецпризначення Віктор Пісковий. Він дуже фотогенічний. Я й сама його не раз фотографувала, і одна зі світлин (зроблена років 5 чи 7 тому), на якій він тримає на руках дитину, розійшлася, мабуть, по всій Україні, — пригадала Світлана Рибалко.  

До речі, у календарі будуть представлені не лише молоді люди, а й уже зрілі чоловіки, котрі працюють у службі з надзвичайних ситуацій майже 30 років і при цьому мають добру фізичну форму. Це 48-річний В’ячеслав Дігтярь і 49-річний Геннадій Афанасьєв — пожежники, котрі працюють в одному караулі. Їх сфотографували на фоні легендарного ЗІЛа, якому понад 30 років, але він досі виїзний і незамінний, скажімо, у таких складних умовах, як на гасінні лісових пожеж чи буксируванні застряглих у заметах автівок. Чоловіки підтримують його у зразковому технічному стані. Для того ж, аби зробити світлину, вигнали з гаража всі автомобілі, а ЗІЛ поставили впоперек приміщення. У підсумку отримали дуже цікаве, атмосферне фото. 

На фотознімках зображені не тільки чоловіки. До календаря увійшли й кілька світлин із жінками. Однією з моделей стала Марія Голик, котра є не просто офісним працівником, — сильна, фізично загартована дівчина активно займається пожежно-прикладним спортом, представляючи службу на змаганнях різних рівнів.

— Знімки 5-ти чи 6 осіб не ввійшли до календаря через обмежену кількість сторінок, і я, чесно кажучи, через це просто страждаю, — зізнається Світлана Рибалко, — бо всі рятувальники справді достойні. Але ми викладемо ці фото в соцмережах, аби їх також могли побачити й оцінити люди. Коли ми працювали над цим проектом, нам багато хто радив сфотографувати наших хлопців на зразок австралійських вогнеборців, які знялися для благодійного календаря напівоголеними. Тож тепер багатьох цікавить, чи будуть наші «надзвичайники» на знімках майже без одежі. Одразу розвію інтригу: будуть. Хлопців, чиї знімки припадають на літні місяці календаря, ми дуже просили зняти футболки — і вони пішли нам назустріч. Вважаю: усе вийшло дуже ефектно. Бо наші рятувальники підтягнуті, мають красиве тіло. Думаю, подивившись на них, люди зрозуміють, що вони аж ніяк не гірші за австралійських чи американських, а може, навіть кращі.

Провела фотосесію з «ДСНС-никами» фотограф Ліна Денисенко. Спочатку з нею домовилися, що вона виконає цю роботу за певні кошти, та коли дівчина дізналася, в якому проекті бере участь, то категорично відмовилася від винагороди. І це при тому, що працювати їй доводилося з ранку до самої ночі. Адже з кожним фотогероєм треба було поспілкуватися, зрозуміти його, аби передати не тільки зовнішні риси, а й характер. І Ліні це вдалося. А от із версткою допомогла дизайнер, аспірант Полтавського національного педагогічного університету Тетяна Мірошниченко, котра сама запропонувала свої послуги, а дізнавшись про ідею проекту, також виконала роботу безкоштовно, викликавши справжнє захоплення у Світлани Рибалко.

 — Як на мене, це відмінно виконана робота, — підсумовує речниця. — Мабуть, інакше й бути не могло, адже ми просто горіли нею. Бо дуже хотіли, аби проект став яскравим і настільки зацікавив людей, щоб їм захотілося взяти в ньому участь і в такий спосіб долучитися до благодійності. До слова, мріємо започаткувати нову традицію — зробити таку акцію щорічною і, можливо, із часом вийти на більший тираж календаря, а отже, й на суттєвішу допомогу хворим дітям. Тож дуже сподіваємося, що започаткований нами проект матиме продовження.

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава»

Фото надані прес-службою 

ГУ ДСНС України 

в Полтавській області