Вакцинація захистить нас

Пандемія коронавірусної інфекції триває. У світі вже захворіли близько 110 мільйонів людей, а померли — близько 2,5 мільйона. Зокрема в Україні від захворювання на коронавірусну інфекцію постраждали понад 1,3 мільйона осіб та, на жаль, померли — понад 24 тисячі. На Полтавщині за період пандемії зареєстровано близько 45 тисяч випадків захворювання на цю інфекцію, із них летальних — близько 1 тисячі. Найвищий рівень захворюваності спостерігається в Полтаві — 38% та у Кременчуці — 13%. Про цю пандемію знають усі. А в засобах масової інформації та й загалом у побуті щоденно обговорюються питання, коли ж мине ця загроза й розпочнеться вакцинація населення в Україні, хто буде щеплюватися першим, чому в нас не запроваджено свого виробництва вакцин, немає національної програми імунопрофілактики, а нині навіть відсутня вакцина БЦЖ для вакцинування проти туберкульозу новонароджених тощо. Та й загалом люди бояться вакцинації як такої. Адже з початку оголошення пандемії вже минув майже рік. Нарешті заговорили про те, що вакцина готова й щеплення населення в деяких країнах світу розпочалося. І це невипадково. Увесь світ давно визнав вакцинацію (імунопрофілактику) як стратегічний напрямок у захисті населення від інфекційних хвороб, оскільки йдеться про безпеку нації. А в розвинутих країнах завдяки впровадженню вакцинації тривалість життя людей зросла на 25 років. Окрім того, імунізація щорічно попереджає 2,5 мільйона смертей серед дітей. Так, вакцинація спроможна захистити людину від будь-якої інфекції. Тому нехтування імунопрофілактикою — це шлях до епідемій, пандемій чи просто спалахів різних інфекцій та зневага до інтересів держави. Нині пандемія коронавірусної інфекції завдала величезних економічних збитків країнам, а головне — погіршила стан здоров’я людей, а декого й позбавила життя. Тому хотілося б навести нашим читачам деякі важливі історичні факти щодо вакцинації населення, які відіграли величезну роль у боротьбі з інфекційними хворобами, щоб кожен свідомо приймав рішення стосовно вакцинації не лише від захворювання на COVID-19, а й проти інших інфекційних хвороб заради свого здоров’я та безпеки життя.

Суттєвою особливістю інфекційної хвороби є заразність, тобто здатність розповсюджуватися серед людей і тварин. Ця здатність сформувалася еволюційно, вона забезпечує виживання збудника (вірусу, бактерії, мікроорганізму) як біологічного виду. Тобто ми перебуваємо в оточенні величезного мікробного світу і змушені з ним співіснувати. За нинішніх сучасних комунікацій розповсюдження інфекційних хвороб зросло в рази. Невипадково пандемія коронавірусної інфекції так швидко охопила всі континенти та країни світу.

В історичному аспекті людство завжди шукало шляхи захисту від інфекційних хвороб, від яких гинули мільйони людей, і врешті-решт дійшло висновку: це вакцинація. Перші її спроби сягають Стародавнього Китаю, Стародавньої Індії, Греції, Туреччини та інших країн. Тоді йшлося насамперед про натуральну віспу, під час епідемій якої у світі мільйони людей помирали або ж ставали незрячими інвалідами на все життя. Прорив настав тоді, коли вперше в 1796 році англійський лікар Едуард Дженнер вакцинував 8-річного хлопчика Джейса Фіпса, ім’я якого увійшло в історію вакцинації. Згодом вакцинацію проти натуральної віспи провели в англійській армії, на флоті та за межами країни. А в 1808 році щеплення проти натуральної віспи було запроваджено як державний захід, після чого смертність від віспи в Англії в ті часи зменшилася більш ніж утричі. За ці заслуги Едуард Дженер став почесним громадянином Англії й отримав диплом із діамантом. Ось так високо держава оцінила роль вакцинації проти натуральної віспи в ті непрості часи. То був серйозний крок до боротьби з інфекційними хворобами методом вакцинації. Едуард Дженнер став засновником віспощеплень. На початку ХІХ століття вакцинацію почали проводити у Франції, Іспанії, Прусії та інших країнах.

Завдяки глобальній імунізації в усіх країнах світу проти натуральної віспи за рішенням ВООЗ у середині ХХ століття епідемії та навіть випадки захворювання на натуральну віспу зникли. Отже, саме завдяки добре організованій планетарній вакцинації світ поборов вірус натуральної віспи. І це лише один з яскравих прикладів того, яку важливу роль відіграла вакцинація проти натуральної віспи. Нині ми не тільки забули про цю недугу, а й зрозуміли, як протидіяти вірусу, який викликав ту особливо небезпечну хворобу.

А чи вдасться нам з допомогою вакцинації призупинити агресивний наступ вірусу SARS-CoV-2, який призвів до пандемії захворювання на COVID-19? Надія лише на вакцини, які у світі вже виробляють різні країни. Безумовно, сучасні досягнення в науці і практиці дають можливість діяти швидше й ефективніше. Приємно, що МОЗ України своїм наказом № 213 «Про внесення змін до Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби в Україні у 2021—2022 роках» від 09.02.2021 ро-ку розробило подальший план дій у цьому напрямку. У згаданому наказі визначена епідемічна ситуація із захворюваності на COVID-19 в Україні. Зокрема за період пандемії в Україні серед хворих переважають жінки — 60% від загальної кількості зареєстрованих. Летальність становить 1,7%. Серед померлих більше чоловіків — 53,2% від загальної кількості померлих. Серед вікових груп найбільша кількість підтверджених випадків була у віці 50—59 років (21,6%), у віці 40—49 років — 18,8%, 30—39 років — 17,9%, 60— 69 років — 17,2%, 20—29 років — 10%, 70—79 років — 6,5%, 10—19 років — 4%, 80—89 років — 2%, до 9 років — 1,8%, у віці 90 і старше — 0,1%. Найвищий рівень смертності спостерігається у віці 60—69 років (31,1%), у віці 70—79 років — 28,3%, 80—89 років — 16,8%, 50—59 років — 15%, 40—49 років — 4,8%. Але випадки смертності були зареєстровані й серед інших вікових груп. Більшість померлих (81,6%) мали важкі серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, новоутворення, захворювання нирок, печінки, легень, неврологічні хвороби тощо.

Тому впровадження вакцини від коронавірусної інфекції є найважливішим компонентом стратегії держави в подоланні гострої фази пандемії. Йдеться про проведення масової вакцинації населення для припинення поширення цієї хвороби в Україні, охоплення нею не менше 50% населення. Масова імунізація допоможе значно знизити рівень смертності від коронавірусної інфекції та зможе запобігти розвитку серйозних ускладнень.

Особливо важливим у цій епідемічній ситуації є проведення першочергових щеплень серед груп ризику, захист персоналу системи охорони здоров’я та інших життєво важливих систем державного значення. Головним очікуваним результатом від вакцинації є ефективний контроль над пандемією коронавірусної інфекції, зниження навантаження на систему охорони здоров’я і створення умов для відновлення економіки.

Вакцинація від захворювання на COVID-19 буде добровільною для всіх груп населення, зокрема професійних. До масової імунізації в Україні включені 9 пріоритетних щодо доступності до вакцинації груп:

— медичні працівники, включаючи осіб, які беруть безпосередню участь у заходах із протидії коронавірусній інфекції;

— працівники соціальної сфери;

— особи, які мешкають у закладах (установах) із надання довгострокового догляду та підтримки, а також працівники цих закладів (установ);

— люди похилого віку (віком 60 років і старше), включаючи осіб із супутніми захворюваннями, які перебувають у групі ризику щодо розвитку ускладнень;

— військовослужбовці (включаючи Збройні сили України та Національну гвардію України), які беруть участь в Операції об’єднаних сил;

— працівники критично важливих структур державної безпеки, включаючи Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію, Національну гвардію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу, військовослужбовців Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ;

— учителі та інші працівники сфери освіти;

— дорослі (віком від 18-ти до 59 років) із супутніми захворюваннями, які перебувають у групі ризику;

— люди, які перебувають у місцях обмеження волі.

Вакцинація здійснюватиметься мобільними бригадами в пунктах щеплення. В області вже створено 11 мобільних бригад, до складу кожної з них включені: один лікар, дві медичні сестри, один водій, також передбачено в резерві по одному лікарю та медичній сестрі. Усі вони будуть вакциновані першими. Кожна людина, яка вакцинуватиметься, отримає дві дози. Інтервал між ними становить 20—25 днів. Система охорони здоров’я в кожному регіоні знаходиться на стадії створення належних умов для медичних працівників і пацієнтів. Це занадто відповідальна робота для всіх, адже мета — зупинити пандемію, відновити економіку, а головне — не втратити людей. Тому маємо об’єднати зусилля, аби коронавірусна інфекція відступила, аби ми завдяки вакцинації її перемогли, як натуральну віспу й інші тепер уже керовані інфекційні захворювання. А на державному рівні повинні подбати про Національну програму імунопрофілактики населення, відновлення виробництва вакцин та імунобіологічних препаратів, як це було раніше в Україні. Заради санітарно-епідемічного благополуччя населення необхідно створити сучасну державну санітарно-епідеміологічну службу з функціями державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а не просто моніторингу й спостереження, які нині нам нав’язують. Адже санітарія, гігієна, епідеміологія взаємопов’язані як наука і практика. Лікарі-епідеміологи, гігієністи, вірусологи, дезінфекціоністи, бактеріологи, радіологи, паразитологи й інші фахівці повинні працювати під одним професійним дахом над головою задля розвитку профілактичного напрямку в сфері охорони здоров’я, а не під дахами різних міністерств, до чого призвели попередні недолугі реформатори держави, коли Міністерством охорони здоров’я України керували іноземці, причому не лікарі за фахом. Необхідно терміново відновити підготовку кадрів лікарів профілактичного напрямку, а не якихось там менеджерів. Адже йдеться про  здоров’я й життя людей. Варто відпрацювати й стратегію профілактичної галузі охорони здоров’я, яка має працювати на упередження, а не очікувати санітарно-епідеміологічних ускладнень. Під час пандемії коронавірусної інфекції ми особливо гостро відчули, наскільки  постраждав епідеміологічний нагляд через величезну нестачу лікарів-епідеміологів, вірусологів, дезінфекціоністів та інших фахівців. Та, на жаль, ніхто з реформаторів не поніс ніякої відповідальності за скоєне. У галузі охорони здоров’я профілактичний напрямок має бути попереду. Бо лікування хворого часто не виправдовує величезної вартості, яка в десятки разів перевищує вартість вакцинації. На жаль, у нас в Україні забули історичний вислів видатного хірурга Миколи Пирогова: «Фунт профілактики коштує пуда лікування» (пуд — 16 кілограмів, а фунт — 1/16).

Попередня влада держави «дореформувалася», ліквідувавши державну санітарно-епідемічну службу, якій майже 100 років, принизивши земських лікарів, науковців, практиків усіх поколінь, розігнавши епідеміологів, санітарних лікарів та інших фахівців і взагалі зруйнувавши профілактичну галузь охорони здоров’я. Прощення їй ніколи не буде. Пандемія коронавірусної інфекції показала, хто є хто. З ініціативи патріотів галузі охорони здоров’я, зокрема обласного наукового товариства лікарів-гігієністів та епідеміологів, яке очолює професор Олександр Катрушов, комісії з охорони здоров’я материнства та дитинства громадської ради при облдержадміністрації, яку очолює заслужений лікар України Петро Маційчук, ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», керівником якого є Андрій Хайлов, 1 червня 2016 року було одноголосно прийняте рішення Полтавської обласної ради звернутися до Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я й висловити стурбованість щодо стану імунопрофілактики населення та забезпечення лікувально-профілактичних закладів імунобіологічними препаратами, так як у цій царині існувала криза. Але віз лишився й нині там, у керманичів попередньої влади та колишніх керівників МОЗ України, які навіть не були фахівцями в галузі охорони здоров’я.

То хто ж стане почесним громадянином України за запровадження сучасних новацій із біобезпеки нації, імунізації населення, виробництва вакцин в Україні-неньці, відновлення сучасної державної санітарно-епідеміологічної служби й отримає «діамантовий» диплом чи просто найвищі відзнаки від держави? Час покаже. Вірус натуральної віспи в планетарному масштабі перемогли, а нині необхідно ліквідувати армію коронавірусів із допомогою вакцинації та інших сучасних підходів, подбавши про своє здоров’я. Імунна система повин-

на впоратися з ворогом, вона завжди має бути у «спортивній формі», оскільки працює цілодобово і слідкує за тим, хто потрапив у її поле зору. Дотримуйтеся здорового способу життя, відмовтеся від шкідливих звичок, бо вони негативно впливають на імунну систему, а це неприпустимо. Дбайте про якісне збалансоване харчування, споживайте екологічно безпечні продукти органічного виробництва — наприклад, такі, які виробляються в ПП «Агроекологія», достатню кількість овочів, фруктів, білків, вітамінів тощо. Радьтеся з дієтологом зараз, а не тоді, коли захворієте. Уникайте стресу, бо він порушує функції імунної системи. Також не забувайте про те, що на кожного з нас негативно впливає інформаційний шум (особливо через телебачення й інші джерела), що здійснює вплив на нервову систему і призводить до стресів та депресій. Отож менше дивіться телебачення. Усе це унеможливить тисячі захворювань — і не лише від коронавірусної інфекції. Тож вибір за вами. Будьте здорові!

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»