Безробітних стає більше, але в реальності все іще гірше: чи має Україна план

«Локдаун» призвів до зростання безробіття. Країни вживають різних заходів для втримання економіки на плаву і недопущення «голодних бунтів» звільнених. Що роблять інші держави, і чи достатньо зусиль докладає українська влада?

У квітні МВФ спрогнозував, що в розвинених країнах безробіття цього року порівняно з попереднім зросте з 4,8% до 8,3%. Більшість країн відреагувала однаково — збільшила державну підтримку. Утім, кожна з них обрала свій шлях.

За час карантину рівень безробіття в США зріс з 3% до 14,7%. У країні вже 35 мільйонів офіційних безробітних, а реальне безробіття може сягати 25%. Гірше було лише в часи Великої депресії. Щоб пом’якшити вплив кризи, уряд затвердив безпрецедентний за розміром пакет фінансової допомоги: 2 трильйони доларів. Він передбачає активне кредитування малого та середнього бізнесу, допомогу банкам, авіакомпаніям, низку видів соціальної підтримки. Самозайнятим та працівникам-контрактникам уряд пропонує страхування від безробіття на строк до чотирьох місяців і щотижневі виплати в розмірі 600 доларів на чотири місяці.

Уряд Данії покриває близько 75% зарплати працівникам, а Нова Зеландія надає одноразову субсидію в розмірі 7 тисяч доларів особам, які працюють в умовах повної зайнятості. Австралія, Канада та Великобританія мають подібні програми. У Великобританії самозайнятим обіцяли одноразову допомогу в обсязі близько 80% їхнього середньомісячного прибутку. Австралія надає малим та середнім підприємцям, некомерційним організаціям майже 100 тисяч австралійських доларів. Південна Корея ввела екстрені виплати в розмірі близько 820 доларів для всіх сімей, крім третини найбагатших. Німеччина надала бізнесу та безробітним низку інструментів із довгострокової та короткострокової підтримки в сумі понад 1 158 мільярдів євро. Безробіття в країні зросло з 5% у березні до 5,8% у квітні.

Україна в тренді

«У 2019 році рівень безробіття серед осіб віком 15—70 років становив 8,2%. Цьогоріч прогнозується різке зростання до 9,4%», — передбачає Мінекономіки. У першому кварталі 2018 року рівень безробіття, за даними Держстату, сягав 9,7%. Хоча порівняно зі США зростання безробітних на 1,2% — не надто різке. Чому так? Є дві причини.

Перша пов’язана з регулюванням трудових відносин. «Карантин та криза призвели до закриття багатьох бізнесів. Це мало б суттєво збільшити частку безробітних в Україні, та з точки зору закону карантин не є підставою для звільнення працівників», — зазначає старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Федець.

Роботодавці могли звільняти працівників через скорочення штату, але робили так нечасто. «Бізнес сподівався вийти на попередні обсяги роботи після карантину, тому багато підприємців обирали компромісні варіанти: відпустки з частковою виплатою зарплати або власним коштом», — пояснює експерт.

До того ж Верховна Рада дозволила не зараховувати відпустки за власний кошт під час карантину до загального терміну, на який дозволено брати таку відпустку, — в Україні це лише 15 днів. У США звільняти працівників легше, там роботодавці мають більше прав для ухвалення таких рішень.

Друга причина полягає в тому, що із 30-відсотковим рівнем тіньової економіки реальний стан речей із безробіттям в Україні може бути значно гіршим за офіційну статистику. Однак українські чиновники про це публічно не говорять. «Результати опитувань свідчать, що до пом’якшення карантинних заходів в Україні залишилися без роботи 1—1,5 мільйона людей. Це додатково до майже 1,5 мільйона осіб, які вже були безробітними. Отже, загальний фактичний рівень безробіття в квітні цього року міг перевищувати 16%», — вважає Ірина Федець.

За її прогнозами, зростання безробіття з 1,2% до 9,4% на кінець нинішнього року — це оптимістичне припущення. Воно передбачає, що після завершення карантину більшість працівників повернеться на робочі місця. За офіційними даними, до 12 травня статус безробітного отримали 486 764 особи.

Реакція уряду

Щоб знизити рівень безробіття, уряд ухвалив три основні рішення. Перше — збільшив допомогу безробітним і роботодавцям. На період карантину безробітні можуть отримати мінімальну допомогу в розмірі не 650 гривень, а 1 000 гривень. Допомога роботодавцям встановлюється за кожну годину втраченого робочого часу з розрахунку двох третин тарифної ставки окладу. Вона не може перевищувати цьогорічну мінімальну зарплату (4 723 гривні). До 12 травня документи для отримання такої допомоги подали близько 7 000 роботодавців.

Друге — розширив та спростив умови отримання кредитів через програму «5—7—9%». Позики на пільгових умовах можуть отримати мікропідприємці та малі підприємці, зокрема для підтримки свого бізнесу в кризовий період.

Третє — спростив умови реєстрації в службі зайнятості і подання заяви на отримання допомоги з безробіття. Зараз допомога безробітним призначається з першого дня набуття такого статусу — навіть тим, хто був звільнений у період карантину за власним бажанням. До карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу.

Усе це короткочасні заходи, боротьба з безробіттям ще попереду. Її ефективність залежить від глибини падіння економіки та реакції на це держави через рік—два. Поки що є тільки гучні заяви і мінімум конкретики.

Що в перспективі

Зниження зайнятості призведе до низки наслідків. Бідних стане більше. За оптимістичним сценарієм ЮНІСЕФ, розробленим на основі останніх макропрогнозів Кабміну, через скорочення доходів громадян рівень бідності в Україні може зрости з 27,2% до 43,6%. Щоправда, у цьому прогнозі не враховується збільшення допомоги з безробіття. Найбільше втрата доходів вдарить по багатодітних сім’ях, одиноких батьках, родинах із дітьми до трьох років та одиноких пенсіонерах.

Робоча сила стане дешевшою. Цьому сприятиме і держава. Недавно влада пообіцяла створити 500 000 робочих місць у десятьох сферах. Ідеться про вакансії прибиральників, поштарів, соціальних працівників, будівельників, лісників. За словами Прем’єра Дениса Шмигаля, їм платитимуть 6 000—8 000 гривень. Створювати робочі місця уряд планує з допомогою комунальних і державних підприємств через державну підтримку та спрощення умов ведення бізнесу.

Головний недолік цих планів — відсутність розуміння, як ці робочі місця стимулюватимуть розвиток економіки, чи стимулюватимуть його взагалі, яку додану вартість у ВВП генеруватимуть ці працівники. Знадобиться більше державної підтримки. Зниження зайнятості означає, що владі доведеться збільшувати соціальні видатки. Фонду соцстраху на випадок безробіття виділили 6 мільярдів гривень, але їх не вистачить.

В українській службі зайнятості усвідомлюють, що повного повернення до звичних умов роботи вже не буде, і робота на відстані ставатиме дедалі популярнішою. На рівні компаній це потребуватиме трансформації окремих внутрішніх процесів. У робочих контрактах умови переведення працівників на дистанційні умови, збереження зарплати і поєднання такої зайнятості з можливістю приділяти більше уваги сім’ї та вихованню дітей розписуватимуть більш детально.