Знайди відмінність: що нового чекає на українців із бюджетом-2020

Кабмін подав до парламенту проект кошторису на 2020 рік. Продовження розпочатих реформ — є. Розуміння, чим закінчиться цей рік,  — немає. Позапланове підвищення  соцстандартів — бажане, але невідомо, чи можливе взагалі. Такі плани влади на наступний рік проглядаються після аналізу проекту бюджету-2020. Міністерство фінансів подало його вчасно. 15 вересня, як того вимагає Бюджетний кодекс, документ було зареєстровано в парламенті. 

Довідково. Основні параметри проекту кошторису: доходи  — 1,08 трлн. грн., видатки — 1,17 трлн. грн., дефіцит — 95,13 млрд. грн. або 2,09% ВВП.

На перший погляд, Мінфін подало класичний бюджет, розрахований на чинній законодавчій базі. Однак не все так просто. По-перше, це той випадок, коли початкова версія проекту бюджету може значно відрізнятися від кінцевої. Парламент щодня ухвалює нові закони, і яким буде законодавче поле через два місяці, наразі можна лише здогадуватися. По-друге, у проекті кошторису-2020 є свої «родзинки», які вплинуть як на баланс бюджету, так і на життя українців. «VoxUkraine» визначив найбільші відмінності основного фінансового плану країни на наступний рік від бюджету цього року й роз’яснив, із чим вони пов’язані.

Відмінність 1: можливість для додаткового підвищення прожиткового мінімуму на 48%

У законі про держбюджет традиційно закладаються розміри соцстандартів — мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, які поетапно підвищуються протягом року з 1 січня, 1 липня та 1 грудня. У 2020 році прожитковий мінімум підвищиться з 2 027 грн. у січні до 2 189 грн. на кінець року, мінімальна зарплата досягне 4 723 грн.  Втім, на відміну від попередніх років, у проекті кошторису-2020 є досить небанальне «доручення» уряду: «Кабінету Міністрів України здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4 251 грн.».

Підвищення прожиткового мінімуму призведе до зростання інших соціальних видатків держави, таких, як виплати непрацездатним особам, незаможним родинам, дітям-сиротам та іншим. Скільки це коштуватиме держбюджету і звідки на них з’явиться ресурс — поки сказати важко. Щодо можливих «рішучих кроків» уряду в проекті бюджету та супровідних документах до нього також конкретики немає. Напевно можна сказати, що є кілька можливих джерел для різкого підвищення соцстандартів: скорочення видатків за іншими напрямками, збільшення податкового навантаження, зростання економіки, прискорена детінізація та інфляція.

Відмінність 2: значно нижчі доходи від приватизації

Доходи від продажу державного майна спрямовуються на фінансування дефіциту державного бюджету. Із 2014 року ситуація незмінна — щороку Кабмін планує залучити від приватизації 17 млрд. грн. і щороку провалює цей план. У результаті недобір доводиться перекривати запозиченнями. Наступного року ситуація може змінитися — Мінфін планує отримати від продажу державного майна 5 млрд. грн.

У пояснювальній записці до проекту кошторису йдеться про те, що продавати планується «об’єкти великої приватизації, які не були продані протягом 2019 року, підприємства з енергопостачання з урахуванням запровадження нового ринку електроенергії та об’єкти малої приватизації».

Відмінність 3: відсутність субвенції на соціально-економічний розвиток

Регіональний розвиток фінансується за рахунок двох основних типів видатків — Державного фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально-економічний розвиток. Останньої  в бюджеті поки немає. Минулого року Мінфін також подало до Ради проект бюджету без субвенції, однак під час його доопрацювання вона все ж з’явилася.

Недолік субвенції — мінімум стимулів для економічного розвитку територій і максимум можливостей для політичного втручання. Із року в рік вона виконувала роль своєрідної «цукерки» для депутатів і «видавалася» для того, щоб отримати їхні голоси за певний важливий законопроект. 

Відмінність 4: субсидії — у грошовій формі

Наступного року українці отримуватимуть пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу тільки у грошовій формі. Такий підхід — продовження курсу на монетизацію соціальних виплат.

У 2019 існувало три види видатків: субвенція на надання пільг та субсидій на придбання твердого й рідкого палива, видатки на виплату пільг і субсидій у грошовій формі та субвенція місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій. Загальний обсяг видатків — 58 млрд. грн. У 2020 році планується об’єднати всі три види видатків в один. У проекті бюджету на виплату комунальних субсидій у грошовій формі передбачено 47,6 млрд. грн. Це на 10,4 млрд. грн. менше, ніж цього року.

Подібна різниця може пояснюватися цьогорічним трендом. У 2019-му видатки держави на субсидії поки що менші за заплановані. Невиконання плану Мінфін пояснює скороченням кількості субсидіантів у першій половині опалювального періоду 2018—2019 років. Окрім того, планується, що на рівні держави цими виплатами опікуватиметься не Міністерство фінансів, а Міністерство соціальної політики. 

Відмінність 5: на населення чекає перепис

У бюджеті є стаття видатків «Статистичні спостереження та переписи». Її назва мало про що говорить пересічним громадянам, а цьогорічні видатки по ній у порівнянні з іншими статтями досить скромні — 247 млн. грн. Зате наступного року вони зростуть майже вчотирнадцятеро — до 3,4 млрд. грн. Чому так?

У 2020 році планується проведення всеукраїнського перепису населення. Перший і останній перепис в Україні проводився у 2001 році. За рекомендаціями ООН, переписи потрібно проводити кожні 10 років. Другий перепис в Україні був запланований на 2012 рік, однак потім його було відкладено. 

Відмінність 6: наступного року стартує другий етап медреформи 

Заклади охорони здоров’я другого та третього рівнів мають долучитися до програми медичних гарантій з 1 квітня 2020 року. Це призведе до значної зміни в розподілі видатків бюджету на цю сферу. Різниця полягатиме в тому, що медичні заклади переважно фінансуватимуться не коштом медичної субвенції, яку адмініструвало Міністерство охорони здоров’я, а в межах програми фінансових гарантій, яку адмініструє Національна служба здоров’я (НСЗУ). У цифрах ця зміна має такий вигляд: якщо в 2019 році медична субвенція становила 55,7 млрд. грн., то наступного року її розмір зменшиться у 

3,8 раза  — до 14,6 млрд. грн. Термін дії субвенції  — до 1 квітня 2020 року. Медичні заклади, які з 1 квітня не долучаться до програми медичних гарантій, фінансуватимуться за рахунок нової субвенції обсягом 1,5 млрд. грн. Видатки бюджету на НСЗУ в рази збільшуються — з 19,2 млрд. грн. у 2019-му  до 72,3 млрд. грн.  у 2020-му. Левова їхня частка — 72 млрд. грн.  — призначена для реалізації програми фінансових гарантій.

Для порівняння: цього року основні статті видатків НСЗУ — це надання первинної допомоги населенню (15,2 млрд. грн.)  і  два «пілоти» — із реалізації системи фінгарантій на рівні закладів вторинної меддопомоги в Полтавській області (1 млрд. грн.) та закладів амбулаторно-поліклінічної вторинної спеціалізованої меддопомоги  в усій країні (2 млрд. грн.). 

Відмінність 7: від Нацбанку очікується на 24 мільярди гривень  менше надходжень

Щороку Нацбанк перераховує до бюджету частину свого прибутку. Традиційно ці суми немалі. У 2019-му бюджет отримав від регулятора 65 млрд. грн., що на 

17,3 млрд. грн.  більше, ніж планувалося спочатку. Наступного року від НБУ заплановані надходження в розмірі 40,9 млрд. грн. Це число може змінитися.

У минулому під час підготовки бюджету до другого читання депутати його збільшували без узгодження з Нацбанком. Втім, остаточна сума залежатиме від підтвердженого аудитом прибутку НБУ за 2019 рік.

Відмінність 8: ціна на природний газ буде ринковою

З 1 травня 2020 року втрачає чинність положення про ПСО — спеціальні зобов’язання «Нафтогазу» постачати населенню блакитне паливо за зниженою ціною. Із цього моменту ціна на природний газ в Україні має стати повністю ринковою. Як пояснюють у Мінфіні, це означає, що в держави більше не буде потреби компенсувати  енергетичним компаніям різницю між ціною імпортованого природного газу та ціною, за якою вони продають його населенню. 

Держава виплачувала компенсацію цим компаніям, коли ринкова ціна на блакитне паливо перевищувала ціну за спецзобов’язаннями. Цього року світові ціни на газ стали нижчими за встановлені урядом, і необхідність у виплаті компенсації відпала. Зниження ціни на світових ринках дало змогу  знизити ціни на блакитне паливо і в Україні. 

Відмінність 9: у бюджеті є кошти на Бюро фінансових розслідувань, якого немає в наявності

Органу влади ще немає, закону про нього теж, але кошти на його утримання в проекті бюджету вже є. Саме так склалося з фінансуванням нової структури, яка має замінити податкову міліцію. Згідно з проектом бюджету, наступного року Мінфін запланувало витратити 1,3 млрд. грн. на утримання Бюро фінансових розслідувань.

Законопроект про нього ухвалено в першому читанні. Передбачається, що Бюро фінансових розслідувань буде центральним органом виконавчої влади, робота якого координуватиметься через міністра фінансів. Бюро складатиметься з центрального апарату й територіальних управлінь. Гранична чисельність працівників, а також умови та розміри оплати праці будуть встановлені Кабінетом Міністрів. 

Нещодавно уряд вирішив не передавати функцій податкової міліції новоствореній Державній податковій службі (ДПС), а залишити їх за Державною фіскальною службою, яка ліквідовується. Це може пояснюватися впевненістю Кабміну в тому, що новий орган точно з’явиться, і небажанням «вставати два рази поспіль» — передавати функції ДПС, а через короткий проміжок часу — Бюро фінансових розслідувань.

Відмінність 10: Дорожній фонд стовідсотково запрацює

Дорожній фонд було створено у 2018 році. Його коштом фінансується ремонт, реконструкція й будівництво доріг. Запуск Дорожнього фонду відбувався поетапно — щороку до нього надходила все більша частка акцизу з вироблених в Україні та імпортованих пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них. Із 2020-го  до Дорожнього фонду спрямовуватимуть 100% цих надходжень. З огляду на це зарахування 13,44% надходжень від акцизів із пального та транспортних засобів до місцевих бюджетів припиниться.

Окрім того, у Дорожнього фонду з’явиться нове джерело поповнення — сплачені водіями штрафи за порушення вимог про зупинку, незаконний проїзд перевантажених чи великогабаритних вантажівок та деякі інші види порушень. Обсяг Дорожнього фонду на наступний рік запланований у розмірі 69,6 млрд. грн., що на 19,2 млрд. грн. більше, ніж у 2019-му.

Відмінність 11: відсутність балансових законопроектів і розуміння того, як зміниться бюджет до другого читання 

Із року в рік бюджет подавався до Ради разом із балансовими законопроектами: змінами до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів, які робили можливим виконання кошторису. Проект бюджету-2020 внесено на розгляд депутатів без цих змін.  Річ у тому, що на цей момент депутати внесли до Ради й поступово розглядають низку законопроектів про зміни до Податкового та Митного кодексів. Парламентарі змінюють підходи до нарахування штрафів та надання держпідтримки.

До ухвалення проекту бюджету в цілому законодавче поле багато в чому оновиться. Окрім того, буде уточнений макропрогноз. Велика ймовірність, що перша й остання редакції бюджету будуть дуже різними документами.

Галина КАЛАЧОВА, 

керівник проекту «Budget Watchdog»  аналітичної платформи «VoxUkrainе»

 спеціально для «ЕП»