Американець довів у суді, що борщ — українська страва

37-річний Кілліан Деро Гоффман із Нью-Йорка побачив у супермаркеті в США, власником якого є росіянин, такий напис: «Борщ — це російська страва». Це настільки обурило чоловіка, який вболіває за Україну, що він подав на крамницю до суду. І переміг!

Кілліан щебече солов’їною так, що може втерти носа багатьом українцям! Він американець бельгійського походження. Працює програмістом, помічником юриста, є власником віртуального мобільного провайдера. 

— Моя прабабуся була українкою, а прадід — німцем, — розповідає американець. — Він служив солдатом СС, але згодом пере-йшов на бік українських повстанців, бо ненавидів нацистів і більшовиків. У ході Другої світової війни прадідусь, щоб урятувати життя своїй дружині й доньці Алевтині, відправив їх в Україну, зокрема до маленького села Судиха Харківської області. Прадід вивів українських солдатів з-під обстрілу дорогою, яку знали лише німці. Згодом його за це розстріляли. Тож у пам’ять про моїх предків я вирішив вивчати українську мову.

— I як саме ти опановував солов’їну?

— Приходив до Нью-Йоркської публічної бібліотеки, що відома як одна з найкращих книгозбірень у світі, брав там спеціальну літературу, словники українською і потроху читав. Перші фрази, які освоїв, — «Щиро дякую!» і «Ласкаво просимо в Україну!». Важко давалися дієприкметникові та дієприслівникові звороти. А от відмінки — легко! Практикую спілкування українською мовою з близьким другом, який живе в Києві. Він допомагає мені правильно вимовляти українські слова, навчає граматики, а також діалектів.

Загалом мені вдалося оволодіти українською приблизно за рік. Тепер спілкуюся на рівні носія. Ну, ти й сам це чуєш (усміхається). Люблю читати книжки про історію України. Нещодавно мені порадили «Енеїду» Івана Котляревського, планую прочитати її.

— Розкажи докладніше історію про борщ.

— У супермаркеті я побачив напис: мовляв, борщ — це російська страва. Це страшенно мене обурило, тож подав судовий позов про навмисне введення в оману споживачів. Я використав інформацію, підтверджену міжнародною аген-цією («International ISBN Agency»), де вказано, що борщ — страва українського походження. Цю агенцію дуже поважають у всьому світі, тож у судді не було підстав сумніватися. У результаті буквально нещодавно суд виніс рішення на мою користь. Борщ — це українська страва! А власники магазину були змушені прибрати неправдиву інформацію з вітрини.

— Тепер ти український герой. Хочеться пригостити тебе найсмачнішим борщем! Плануєш поїздку в Україну?

— Мрію потрапити до вас знову. У 2010 році мені вдалося відвідати кожну область України. То був цікавий досвід. Сподіваюся його повторити! До зустрічі!

Максим СОСЛЮК

«Експрес»