«В Україну можна привезти суддів із Канади, замінити Верховний Суд на лондонський, але на це потрібна політична воля»

Для ефективної судової реформи Україна може використовувати досвід країн, які успішно подолали корупцію, обравши будь-яку модель, що дала гарні результати, однак для цього потрібні професійні реформатори, яких у владі бракує, заявила головна редакторка Інтернет-видання «ГОРДОН» Олеся Бацман.

Грузинський державний діяч і реформатор Каха Бендукідзе пропонував Україні дієві механізми реформування корумпованої судової системи, але його не почули, зауважила Олеся Бацман в ефірі ток-шоу «Важливе» на телеканалі «Наш». «Буквально сьогодні переглядала лекції мого улюбленого Кахи Бендукідзе — ті лекції, які він давав тут, в Україні, і низку його інтерв’ю про те, як би він проводив тут реформи, якби йому дозволили. На жаль, свого часу його не почули. Він помер у той час, коли вже правили Петро Порошенко і постмайданна влада. Хоча він приїздив і хотів допомогти. Він помер усього лише на 59-му році життя», — нагадала головна редакторка Інтернет-видання «ГОРДОН».

Олеся Бацман розповіла, що, на переконання Кахи Бендукідзе, для успішної реформи потрібно всього лише троє людей. «Це той, хто саджатиме. У Грузії ним був міністр внутрішніх справ Вано Мерабішвілі — божевільна, стійка людина, яка провела шість років в одиночній камері, вигравши всі європейські суди. Однак зараз він веде партію Міхеіла Саакашвілі, судячи з опитувань, до перемоги. Отже, перша людина — та, яка саджає. Другий, хто потрібен, — це той візіонер, який різатиме там, де зайве, і, власне кажучи, проводитиме ці реформи, придумуватиме їх. Таким був Каха Бендукідзе в Грузії. Третя людина політично їх прикриватиме. Цим займався Міхеіл Са-акашвілі, екс-президент Грузії», — зауважила вона.

Головна редакторка переконана, що передусім Україні необхідна судова реформа. «Перша і головна реформа для України, як вважає Дмитро Гордон, який протягом кількох років говорить про це, — це судова. Тому що без судів у країні не буде інвестицій, адже інвестор не розуміє, за яких умов йому доведеться працювати, із ким домовлятися. І навіть якщо є керована корупція, виявляється, що домовлятися і з нею неможливо. Тому що або люди не дотримуються свого слова, або їх швидко знімають із посади. А корупція і неробочі суди не дають можливості повернутися сюди українцям, а також можливості економічно розвиватися. Хочу нагадати про Каху Бендукідзе, який говорив, що нам потрібні люди чесні, незаангажовані, але водночас професіонали. Ось де їх узяти, із космосу завезти? Наприклад, приходить людина, а потім виявляється, що вона слабка, спокушається на хабарі, відтак починається корупція. І все рухається за старою схемою», — наголосила Олеся Бацман.

Вона навела приклади різних країн, які з тим чи іншим успіхом намагалися побороти корупцію. «Є досвід Боснії, де завезли суддів із Німеччини, які не розуміли місцевої мови. Так, вони були чесними, справедливо судили, але при цьому слабкою ланкою стали місцеві перекладачі, яких можна було підкупити, відтак усе це не спрацювало. Каха Бендукідзе казав українцям: мовляв, дивіться, вам пощастило, адже в Канаді у вас є діаспора — 1 мільйон 300 тисяч осіб, і серед них є практикуючі юристи та судді, які розмовляють українською мовою. Ось, будь ласка, один із варіантів: ви можете запросити їх сюди. Людина, котра живе в Канаді і з пелюшок звикла жити за законами, уже не зможе інакше», — зазначила головна редакторка.

Як іншу модель боротьби з корупцією вона навела Сінгапур. «Є Сінгапур, який всі експерти люблять наводити як приклад того, як ефективно провести реформи і водночас зробити країну успішною і заможною. Уже після 20 років незалежності Сінгапур замість свого місцевого Верховного суду користувався послугами Королівського суду в Лондоні. Чому? Не тому, що сінгапурці не могли або не зуміли створити свій суд. Вони розуміли, що інвестори, які мають великі гроші, інвестуватимуть у Сінгапур, якщо розумітимуть, що Верховний суд — це лондонський, якому всі довіряють і ходять туди протягом багатьох століть. А візьмімо український приклад. Ви ніколи не замислювалися над тим, чому всі українські олігархи, а також представники великого бізнесу, доходячи до точки кипіння у стосунках одне з одним, тобто з рівними собі за силою і фінансовими, і медійними, і політичними можливостями, ідуть до Лондона, а не до  українського Верховного Суду?» — зауважила Олеся Бацман.

Крім того, головна редакторка вважає, що Україна могла б запозичити досвід Сінгапура, тимчасово використовуючи лондонський суд як вищу судову інстанцію країни. Або ж узяти за приклад досвід Мексики, яка навчала нових співробітників митниці з нуля за умов цілковитої секретності. «Дійсно, одна з моделей виходу із ситуації для України — перенести наш Верховний Суд до Лондона. Це необхідно для того, щоб інвестори, які приходять в Україну, розуміли, що, якщо щось піде не так, вони опиняться перед обличчям англійського правосуддя, якому однаково, яке угруповання, яка партія, хто при владі, — воно розглядатиме факти й судитиме справедливо. Коли в Мексиці запроваджували митну реформу, приблизно дві з половиною тисячі людей вивезли на секретну військову базу, при цьому ніхто нічого про це не знав, зокрема й місцеві ЗМІ. Протягом двох років тренували і навчали тих молодих, чесних, із вогником в очах людей. Після чого буквально за одну ніч на всіх пунктах вони замінили всіх митників. І це спрацювало», — розповіла вона.

На думку Олесі Бацман, в Україні можливі всі ці сценарії, але поки що немає політиків, які б стали ініціаторами таких змін. «В Україну можна привезти суддів із Канади, замінити Верховний Суд на лондонський, але на це потрібна політична воля, потрібен той, хто саджає, той, хто проводить ці реформи, хто їх придумує. А в нас, на жаль, бракує професіоналів у владі», — підсумувала головна редакторка Інтернет-видання «ГОРДОН».