Голодомор 1932—1933 років: у графі про причину смерті українців вказували їхню національність

Представники радянської влади вказували причиною смерті померлих внаслідок Голодомору селян в Україні їхню національність: «українець». Це засвідчують розсекречені архіви СБУ в Сумській області, зокрема документи НКВС Радянського Союзу за 1933 рік. Про це повідомив виданню Gazeta.ua директор архіву СБУ Ігор Кулик. «Дуже цікаві джерела, які досі зберігаються в архіві СБУ в Сумській області. У 1933 році, коли заповнювали акт про смерть, у графі «причина смерті» писали дуже просто: «українець», а не голод чи якісь інші вигадані причини», — засвідчує пан Ігор.

За його словами, найбільше від Голодомору постраждали саме селяни, оскільки вони були носіями українських традицій. «Селян принесли в жертву, аби провести індустріалізацію. Таким способом намагалися вбити двох зайців. З одного боку, придушити українське, а з другого — підняти Радянський Союз», — зауважив директор архіву СБУ.

Із нагоди 82-ї річниці Голодомору працівники архіву оприлюднили нові документи, які засвідчують факти жахливого злочину керівництва СРСР стосовно української нації. Зокрема йдеться про документи, які засвідчують діяльність так званих «людей правди», чиї свідчення, дослідження і навіть фотографії зберегли факти голоду. «Про ці документи архівісти раніше не знали. Усіх цих людей засудили за антирадянську діяльність і заслали до Сибіру. Дуже часто то були інтелігентні люди, які чогось досягли. Щоб у 1930-ті роки користуватися фотоапаратом, треба було мати змогу купити його, бо він був дуже дорогим. Тож дозволити собі таку розкіш могли середній клас або інтелігенція», — розповів Ігор Кулик.

Серед таких людей — сільська вчителька Олександра Радченко та голова колгоспу, а згодом завідувач магазину в селі під Києвом — пан Заволока. «Є кілька іноземних міністрів, яким у Харкові вдавалося фотографувати не тільки людей, а й трупи дорослих і голодних дітей. Відомо, що в Україну з візитом приїздив мер міста Ліон, що у Франції). Він теж залишив після себе замітки, серед яких є такий епізод. Перед ним їхали представники театральної трупи на чолі з «енкаведистами». Вони мали показати життя селян, столи, що гнуться від наїдків і напоїв. До речі, вже через кілька років цю трупу акторів і «енкаведистів», які були тоді з ними, вислали в Сибір і розстріляли», — зауважив представник СБУ.

Пан Кулик також розповів про так звану «чорну дошку». «Це коли до конгломерату брали декілька сіл, декілька районів. Їх обставляли кордонами за участю міліції й спецслужб. Це було зроблено для того, щоб люди не могли обмінятися харчами чи вийти туди, де Голодомору не було. З іншого боку, це робили для того, щоб ніхто не міг до них прийти і принести якийсь хліб чи інші продукти. Дуже часто в селах, які були нанесені на «чорній дошці», люди помирали масово, залишалися лише одиниці. Туди завозили жителів з інших республік Радянського Союзу, зокрема й Російської Федерації. Нові переселенці нічого не знали про Голодомор, про попередніх жителів. Саме так створювався «гомо совєтікус», тобто людей перетворювали на космополітів, гаслом яких було: «Мой адрес — не дом и не улица, мой адрес — Советский Союз», — зауважив директор архіву СБУ.

На його думку, згідно з даними різних досліджень, можна реально говорити про 7—8 мільйонів загиблих під час Голодомору.