Новини

Розведення сил і засобів на Донбасі не розпочалося через обстріли Петрівського та Золотого

«7 жовтня мало б розпочатися розведення, про це була домовленість у Мінську нашої переговорної команди... На превеликий жаль, як ви самі знаєте, кілька днів тому були обстріляні Петрівське та Золоте. А наскільки ви пам’ятаєте, наше рішення було в тому, що розведення розпочинається на сьомий день після того, як на цій конкретній ділянці зберігається мир і не відбуваються обстріли», — зазначив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко журналістам під час прес-конференції з міністром закордонних справ Латвії Едгарсом Рінкевичсом у понеділок у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна». Глава МЗС наголосив, що тепер українська сторона очікуватиме семиденного періоду без порушень режиму тиші, який покаже серйозні наміри сторін і готовність до подальших кроків для розведення військ.

«Щодо безпеки: розведення передбачає відхід живої сили наших Збройних сил, але фортифікаційні споруди залишаються. Якщо ми побачимо, що та сторона не виконує домовленостей, більше того, не дай Боже, планує якісь агресивні дії, наші Збройні сили повернуться на свої позиції», — деталізував міністр і додав, що не рекомендує використати розведення військ, щоб «зайняти якісь позиції або захопити якийсь населений пункт». Глава зовнішньополітичного відомства також зазначив, що Національна поліція України забезпечуватиме охорону та безпеку населених пунктів.

Жителі Золотого-4 не хочуть до  «сірої»  зони і просять Володимира Зеленського не відводити військ

Мирні жителі селища Золоте-4 звертаються до Президента України Володимира Зеленського із закликом не відводити підрозділів Збройних сил України з позицій, які вони нині займають. Текст звернення наразі підписали понад 50 людей (із загальної чисельності близько півтисячі), збирання підписів триває. Це звернення в мережі «Facebook» оприлюднила волонтерка Наталя Воронкова.

Жителі селища, яке адміністративно є частиною міста Золоте, наголошують, що «такі відведення підрозділів ЗСУ призводили лише до погіршення становища місцевих: місце проживання перетворюється на «сіру» зону, де життя людини нічого не варте, ЗС України — гарантія безпеки нашого життя», повідомляє «Радіо «Свобода». У коментарі для «Радіо «Свобода»  Воронкова зазначила, що місцеві люди бояться опинитися в «сірій» зоні, яку вони називають «небезпечною», оскільки офіційно такі зони ніким не контрольовані.

Про початок розведення сил і засобів із 7 жовтня біля Петрівського Донецької області та Золотого-4 Луганської області домовилися 1 жовтня в Мінську учасники Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Сході України.

В Україні 81% міленіалів вважають важливим психічне здоров’я в умовах війни 

«Майже три чверті, а точніше 73% міленіалів, опитаних у 15 країнах, сказали, що задовольняти потребу жертв воєн і збройних конфліктів в охороні психічного здоров’я так само важливо, як забезпечувати їх водою, їжею й дахом над головою. Ці дані, взяті з опитування, у якому взяли участь понад 15 тисяч осіб у віці від 20-ти до 35 років, показують, що зростає розуміння значущості проблем психічного здоров’я в ситуаціях конфліктів», — сказано в повідомленні Червоного Хреста, який проводив опитування, пише сайт «УНН».

Повідомляється, що найбільша кількість опитаних, які сказали, що потреба в охороні психічного здоров’я для жертв збройних конфліктів не менш важлива, ніж потреба у воді, їжі й дахові над головою, була в Сирії — 87%. На другому місці Індонезія — 82%, а на третьому — Україна (81%).

Сказано, що в місцях, які потерпають від збройних конфліктів, понад  20% населення страждають на психічні розлади — від легкої депресії і тривожності до посттравматичного стресового розладу. У світі цей показник утричі нижчий.

«Захист психічного здоров'я в умовах війни й насильства може бути не менш важливим для порятунку людських життів, ніж перев'язка ран, що кровоточать, або надання чистої води. Рани, невидимі для очей, не менш небезпечні», — заявив президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер.

В ООН назвали кількість загиблих від мін дітей на Донбасі

«Понад 200 тисяч дітей проживають у 20-кілометровій зоні по обидва боки від лінії розмежування, що дуже запруджена мінами та іншими вибухонебезпечними залишками війни (ВЗВ). Із 2014 року щонайменше 128 дітей зазнали поранень від мін, боєприпасів та інших ВЗВ. Щонайменше 38 дітей загинули», — йдеться в дослідженні, оприлюдненому  представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, повідомляє сайт «УНН».

Під час дослідження опитали 39 сімей, у яких діти стали жертвами нещасних випадків, пов’язаних із мінами чи ВЗВ на території Донецької та Луганської областей. «Діти збирають цікаві предмети як трофеї, зокрема і з військових полігонів», — пояснюють у звіті найчастіші причини нещасних випадків, пов’язаних із мінами. Серед опитаних більшість нещасних випадків (15) сталася через те, що постраждалі підбирали, розбирали, тримали в руках або гралися з ВЗВ. Діти знаходили ВЗВ або невстановлені вибухові пристрої у свій вільний час. Щонайменше десятеро дітей принесли додому такий пристрій, щоб погратися з ним, розібрати його або зробити пам’ятний предмет (наприклад, амулет).

За результатами опитування серед сімей дітей, які постраждали від мін/ВЗВ, більшість становлять хлопчики — 82 відсотки (14 осіб) та 18 відсотків (3 особи) — дівчатка. Під час дослідження виявилося, що наймолодшою дитиною, яка постраждала від мін/ВЗВ, була чотирирічна дівчинка, а найстаршим — 16-річний хлопець. Зазначається, що після отримання травм внаслідок нещасних випадків із мінами сім’ї таких дітей найчастіше зіштовхуються з такими проблемами: самостійне придбання та отримання протезів; відсутність комплексної допомоги  з  реабілітації; відсутність доступу до фізичної й функціональної реабілітації в сільських районах та відсутність психологічної реабілітації як такої.

У звіті звертають увагу на те, що наразі в Україні не існує жодної створеної або функціонуючої інформаційної системи стосовно жертв мін. Нагадаємо, за 12 місяців внаслідок спрацювання мін і невибухлих боєприпасів на Сході України загинули або отримали поранення щонайменше 70 осіб, серед них — 18 дітей.