Кого найкраще фінансуватимуть за державний кошт у 2020 році

Бюджет будь-якої країни — це лакмусовий папірець політики, зокрема і в соціальній сфері, яку країна чи її влада має намір проводити. У парламенті відбулися перші читання проекту цього документа на наступний рік. Оплески вже отримали: ще б пак, проект узялися розглядати, як ніколи, заздалегідь. Та чи заслуговують на овації ключові його положення? 

Проект бюджету-2020 викликав розчарування і в аналітиків, і у фінансистів — Кабінет Міністрів Олексія Гончарука продовжує накопичувати негатив. Фахівці відзначили: презентація проекту й опублiкована на урядовому сайті версія дивним чином відрізняються на мільярди гривень. Чітко видно прiоритети уряду: лідерами зростання у використанні державних коштів стали силові відомства (СБУ — 126%, Міністерство оборони — 114%, МВС — 110%), «ресурсно-корупційні» Міністерство інфраструктури (125%) та Міністерство енергетики (118%). А першими у скороченні витрат опинилися Міністерство охорони здоров’я (90%), Міністерство житлового-комунального господарства (88%). 

Незважаючи на те, що бюджет-2020 уряд традиційно назвав «бюджетом розвитку», а програма Кабміну передбачає прискорення розвитку країни до 7% щороку, ніякого позитивного руху, тим паче стимулів до зростання ВВП у проекті й близько немає. Це черговий бюджет повернення боргів i «проїдання» коштів, у якому відсутні точки зростання, а також напрямки фінансування економіки, що дали б поштовх інноваційним напрямам. 

Головне, що з 1 трлн. 195 млрд. грн. бюджетних витрат наступного року левова частка — 60% — припадає на дві статті. Передусім 424 млрд. (37% бюджету) спрямують на погашення боргів та їхнє обслуговування. Але передбачається й надалі збільшувати запозичення ще на 340 млрд. гривень. Ще 246 млрд. грн. (20% бюджету) буде витрачено на безпеку й оборону.

До речі, армія країни, що воює, отримає тільки 43% від запланованого, а 57% «силових коштів» буде спрямовано на зміцнення внутрішньої безпеки — їх отримають МВС, ДБР, СБУ. Чи означає це, що уряд боїться внутрішньої загрози більше, ніж загрози зовнішнього втручання? Чи не є це ознакою побудови поліцейської держави? 

Між першим і другим читанням бюджету силовикам «добавили» 28 млрд. грн. (або 1 млрд. дол.). Це було зроблено за рахунок соціальних програм: зменшено обсяг субсидій для населення — від 55-ти до 48 млрд. грн., на 10 млрд. грн. менше отримали міністерства соціальної політики та аграрії. Що залишається? 294 млрд. грн. — це соціальні виплати й пенсії. До речі, підвищення пенсій та заробітної плати на практиці не буде, бо збільшення мінімальної пенсії на 300 грн., а зарплати — на 500 грн. фактично означає індексацію на рівень інфляції. 258 млрд. грн. — витрати на освіту й медицину.

Де обіцяні 4 тисячі доларів вчительської зарплатні? Навпаки, уряд передбачає зняти надбавки вчителям за вислугу й категорії. Умовно кажучи, сільський учитель, який зараз отримує 6 тис. грн., отримуватиме тільки 4,5 тис. грн. Десь загубилися витрати на науку, і вже невдовзі сором’язливі академіки пікетуватимуть Офіс Президента. 

І нарешті тишком-нишком розвіявся проект «Держава у смартфоні». Про це сам віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров написав на своїй сторінці у «Фейсбуці». Бо в проекті бюджету передбачено лише 30,8 млн. грн. на підтримку наявних систем (сайти, сервери тощо), і зовсім не закладено коштів навіть на розвиток порталу державних послуг «Дія». І щоб не було так сумно — трохи позитиву. Підвищення видатків не планується, і дефіцит бюджету буде знижено. Про це й поговоримо іншим разом.

Наталія ПРОВОДОВА