«Леді в лавандовому»

На фото (зліва направо): актори Валентина Щокіна, Сергій Мамон, Алла Вітрюк, радіоведуча Олена Никифоренко та режисер Ніко Лапунов після прем'єри.
 

11 грудня Полтавський академічний обласний театр ляльок показав прем’єру вистави для дорослих «Леді в лавандовому», що створена за оповіданням англійського письменника Вільяма Джона Локка (1863—1930 рр.). Так режисер Ніко Лапунов відкрив для жителів обласного центру цікавого прозаїка й драматурга, 24 книги якого були екранізовані.

Полтавські актори Алла Вітрюк (у ролі Дженет), Валентина Щокіна  (Урсула) та Сергій Мамон (Андреа), а також ведуча радіопрограм ОДТРК «Лтава» Олена Никифоренко в ролі диктора радіо показали добру, світлу й сумну історію, зробили це професійно, яскраво, характерно. Режисером, сценаристом і художником вистави «Леді в лавандовому» став Ніко Лапунов, який вже другий рік працює в нашому театрі ляльок. Він розповів: «Я давно мріяв поставити виставу за цим оповіданням. Ще коли працював у Миколаєві, ми вже майже розпочали репетиції, але у виконавиці головної ролі — Урсули — син загинув в АТО, тож довелося відмовитися від постановки, щоб іще більше не травмувати актриси, матері військовослужбовця. Тепер втілив  свою мрію в життя на полтавській сцені...».

Про що ж ця вистава? Це історія про змарноване життя… Дія відбувається на півострові Корнуолл, у місці, яке оповите міфами й легендами. Вважається, що там, у замку Тінтагель, народився сам король Артур. «Леді в лавандовому» — це теж історія про віру в диво і любов, тільки не дівчинки, а двох літніх жінок… Тихе та провінційне життя рідних сестер Урсули й Дженет у будиночку на березі моря порушує дивна подія. Якось уранці вони бачать із вікна свого будинку юнака, якого викинув на берег шторм. Сестри сприймають його як подарунок моря і цілком присвячують себе незнайомцю, в якого зламана нога, до того ж він не розмовляє англійською. Спочатку вони вважають його німцем. Старша сестра Дженет намагається спілкуватися з юнаком з допомогою словника, а молодша — Урсула — вчить його англійським словам. За півроку перебування в їхньому будинку 24-річний Андреа, котрий виявляється скрипалем, пробуджує в жінках почуття, яких вони не пережили в своєму житті, — материнську та жіночу любов. Вони змагаються за увагу юнака, перевершуючи одна одну в ідеях і вигадках. Але з появою на острові молодої жінки Ольги в душах сестер оселяється страх. Вона вродлива, тож своєю зустріччю з Андреа може зіпсувати ту крихку ідилію, яку сестри так старанно вибудовували, а тому всіляко перешкоджають зустрічі молодих людей. Однак ідилія не може тривати вічно...  Сергій Мамон — виконавець ролі Андреа — не вміє грати на інструменті, проте мовою пластики майстерно передає гру геніального скрипаля, зливаючись з інструментом під час сцени на концерті в Лондоні, яка є кульмінацією цієї вистави…

Чому героїні Вільяма Джона Локка саме в лавандовому? В оповіданні лаванда виступає символом захоплення та водночас самотності. Вона говорить: «Спогади про тебе — моя єдина тиха радість». Саме в цьому ключ до розуміння сюжету оповідання й вистави.

 Дія в п'єсі відбувається у період між двома світовими війнами. Красива любов двох сестер до музиканта, сповнена співчуття і надії, не залишить байдужим нікого в глядацькій залі. А фінал історії кожен полтавець побачить свій. Я, наприклад, вирішила, що все це наснилося двом самотнім жінкам під час шторму...

Оксана КРАВЧЕНКО

Фото Оксани ВЛАДИКІНОЇ

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 8 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Iatggd.

order rocaltrol online cheap <a href="https://rocaltrtn.com/">rocaltrol order</a> buy rocaltrol 0.25 mg for sale