Золото скіфів і корчага з календарем для потойбічного життя: заповідник «Більськ» презентує унікальні артефакти

Історико­-культурний заповідник «Більськ», що в Котелевському районі, на своїй сторінці у «Facebook» презентував уже другий відеоролик із нового проекту «Віртуальний музей заповідника «Більськ». Він присвячений золоту скіфів. 

­Презентовані золоті прикраси жіночого головного убору — калафу. Їх знайшли члени полтавської археологічної експедиції під керівництвом Олександра Супруненка ще в 1994 році в курганному некрополі, де була похована молода заможна жінка віком до 30 років. Бляшки датуються першою половиною IV століття до нашої ери. Вони штамповані на тонкій золотій фользі у вигляді античного бога виноградарства та виноробства Діоніса з пишними кучерями та повитою на голові пов’язкою. Культ Діоніса у скіфських племен, які жили на місці Більського городища, що ототожнюється вченими з давнім містом Гелон, був досить сильний. Кожна з прикрас має по чотири­—п’ять маленьких отворів, нанесених голкою для пришивання, розповіла молодший aнауковий співробітник заповідника Оксана Дорошенко.

 А стартував проект із відеопрезентації одного з найяскравіших артефактів, виявлених під час розкопок у Більському городищі, —­ керамічної ритуальної посудини скіфської доби — корчаги. Вона також була знайдена в одному з курганів археологічною експедицією під керівництвом  Олександра Супруненка ще наприкінці минулого тисячоліття. 

­Усі уламки лискованої посудини дивом збереглися під час неодноразових пограбувань протягом багатьох століть. Коли фахівці їх склали докупи, всі були вражені її незвичним геометричний орнаментом, інкрустованим білою пастою, який схожий на космічне небо. Найімовірніше, це ритуальна посудина з календарем для життя у потойбічному світі, ­ зауважує директор історико­-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост. Ці та інші артефакти зберігаються у фондах заповідника. 

Варто зазначити, що під час карантину співробітники «Більська» зайнялися створенням нового контенту. До речі, Ігор Корост на своїй сторінці у «Facebook» розмістив кілька цікавих фото під заголовком «Як «оживає» археологічний експонат». На них відтворено процес реставрації корчаги середини 

VI століття до нашої ери, виявленої експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (керівник — Ірина Шрамко), у кургані на могильнику «Скоробір» минулого року. Корчага була складена з… 353-х ­(!) уламків. Реставратор музею ­заповідника «Більськ» Анатолій Штанько працював над цим 3,5 місяця. Нині артефакт готовий до експонування.

Нагадаємо, Більське городище — історична пам’ятка доби скіфського часу. Знаходиться на Полтавщині в районі села Більськ і є найбільшим укріпленням скіфської пори в Східній Європі. У давнину воно являло собою типове укріплене поселення. Перші археологічні розкопки тут провели 1906 року. 

Ганна ВОЛКОВА