Як не стати жертвою шахраїв під час пошуку роботи в «онлайн»-просторі

Останнім часом стають дедалі поширенішими випадки шахрайства у сфері праце-влаштування. Злочинних афер у трудовому шахрайстві існує значна кількість, але основною ціллю такої злочинної діяльності є заволодіння майном або використання претендента як безкоштовної робочої сили, зловживання довірою останнього.

Варто зауважити, що у зв’язку із запровадженням карантину збільшилася кількість не лише порожніх офісів, а й аферистів, які хочуть заробити на звільнених працівниках. Вони пропонують значний дохід, прості обов’язки та не життя, а мрію.

Загалом афер, пов’язаних із роботою, є дуже багато, і потрапити в одну з них, на жаль, може будь-хто. Як уникнути обману під час пошуку роботи, а також про те, як уберегтися від шахрайства під час працевлаштування завдяки мережі Інтернет, консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області.

Стаття 43 Конституції України визначає: кожен громадянин має право на працю. Це право включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку погоджується. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу за визначену законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується й захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри на захворювання на ВІЛ/СНІД чи його наявності, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення чи наміру звернення до суду, інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних чи пов’язаних із корупцією правопорушень, а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи та умовами її виконання.

Розглянемо найпоширеніші афери, що стосуються пошуку роботи в мережі Інтернет, які можуть бути актуальними в умовах карантину. Одна з найбільш поширених схем, які використовують горе-роботодавці, — це фальшиве тестове завдання. Як правило, роботодавці, які шукають у свою команду креативних спеціалістів (журналістів, дизайнерів, перекладачів), часто просять виконати тестове завдання, але це звична практика. У такий спосіб  кандидат може оцінити, чи подобається йому така робота, а роботодавець — чи відповідає рівень навичок спеціаліста вимогам компанії. Проте бувають нечесні роботодавці, для яких тестові завдання — можливість безкоштовно отримати контент для блогу, візуальний контент для соцмереж чи інші креативні роботи. Діють вони за такою схемою: розсилають усім кандидатам різні тестові завдання. Наприклад, просять написати матеріал на 2 000 знаків зі стовідсотковою унікальністю, але теми статей у всіх будуть різними. Так можна досить швидко й цілком безкоштовно зібрати контент на місяць чи навіть більше. Якщо роботодавець хоче, аби кандидати виконали тестове завдання, воно має бути однаковим для всіх. Часто його публікують одразу в описі вакансії й просять надіслати разом із резюме. Або ж надсилають після розгляду резюме кандидатам, які підходять. Тут усе залежить від репутації роботодавця. Тому варто вивчати інформацію про компанію. Якщо це поважна структура, яка не потрапляла в подібні скандали, сміливо виконуйте завдання.

 Оплата за навчальні/витратні матеріали — ще одна зі схем, яку використовують аферисти. Її не завжди  можна розпізнати з опису вакансії, вона розкривається на етапі співбесіди/листування з представником компанії. Після відгуку на запропоновану вакансію кандидату телефоном, у «Скайпі» чи в інший спосіб розповідають про організацію, обов’язки й на завершення нав’язливо просять оплатити вартість навчальних матеріалів, без яких начебто неможливо почати роботу. За такими схемами часто працюють роботодавці, які пропонують зайнятість на кшталт «збирання ручок», «упаковка насіння», «фасування гудзиків» тощо. Там просять надіслати кошти за витратні матеріали (насіння, ручки). У результаті ви не отримаєте ні роботи, ні коштів. Іще один варіант — роботодавець каже, що гроші спрямують на виготовлення вам зарплатної карти або оформлення документів/пропуску. Пам’ятайте! Під час прийому на роботу платити по-винні вам, а не ви. Тобто  навіть етап навчання оплачується компанією.

Прохання вислати скани-копії документів — іще одна з типових схем, за якими діють аферисти. «Фейкові» роботодавці після отримання резюме просять надіслати фото/скани документів (паспорта, ІПН), іноді фото кандидата з паспортом у руках. За їхніми словами, документи необхідні для того,  щоб вони змогли вас офіційно прийняти на роботу, проте насправді — для того, щоб оформити на вас споживчий кредит.

Важливо! Прохання надіслати документи може надійти й від чесного роботодавця. Проте перед цим кандидат повинен пройти декілька етапів відбору: отримати відгук на своє резюме, виконати тестове завдання (якщо воно передбачається), пройти співбесіду (а іноді й не одну). Далі вас можуть попросити надіслати копії чи скани документів (зазвичай паспорта, ІПН, диплома про вищу освіту) для офіційного працевлаштування. Як правило, поки дійде до цього етапу, ви вже й самі не раз зможете переконатися, що перед вами реальний, а не «фейковий» роботодавець.

Продаж посад — ще одна зі схем. Проте, звертаємо вашу увагу, торгівля посадами — це кримінальний злочин. У цьому разі за змовою між роботодавцем і посередником (наприклад, співробітником агентства) у компанію приймають кандидата, який попередньо дав хабар. Як правило, такі ситуації виникають у великих організаціях, акціонери яких не контролюють бізнес-процесів. Можливо, таким способом ви дійсно потрапите в компанію, але довго в ній навряд чи пропрацюєте, оскільки доведеться звільнити місце для наступного платоспроможного кандидата.

Аналізуючи наявні вакансії, розміщені в мережі Інтернет, варто також ретельно вивчати інформацію про них. Адже деякі з них можуть насправді бути фальшивими. Для прикладу, вас мають насторожити вакансії, де гарантують високий заробіток, не висуваючи жодних вимог до кандидата, акцентують увагу на «нічогонеробленні» — тобто пропонують непропорційно високу грошову винагороду за просту працю. Типові слова-тригери в таких вакансіях: «високий дохід», «легка робота», «робота на дому», «впоратися може кожний», «вільний графік» тощо. Зазвичай вживаються фрази, які дуже узагальнено описують роботу спеціаліста: «просувати сторінку в соцмережах», «писати тексти». Проте великий акцент робиться на тому, яка людина потрібна: цілеспрямована, командна, стресостійка тощо. Щоб переконатися у справжності вакансії, можна спробувати відгукнутися на оголошення та попросити детальніше розповісти про конкретні  посадові обов’язки. Якщо роботодавець губиться та повторює одні й ті ж фрази-кліше, які є в описі вакансії, доцільно завершити комунікацію. Коли компанія відкриває вакансію, у неї є точне розуміння, хто їй потрібен, для чого та як оцінюватиметься ефективність роботи працівника.

Напевно, ви часто зустрічали оголошення, де першою ж вимогою є: «дівчина 18—25 років» чи «хлопець 23—27 років». Обминайте їх десятою дорогою. Адже такі оголошення є порушенням норм трудового законодавства. Проте трапляється так, що невеликі компанії не дуже добре знають трудове право, тому й публікують такі оголошення про вакансії. Вони можуть не бути шахраями, однак навряд чи можна розраховувати на добре ставлення та пристойні умови праці, коли працівників там дискримінують уже на першому ж етапі.

Насторожити вас має й той факт, коли практично немає контактної інформації. Натомість є прохання зв’язатися з роботодавцем у «Месенджері» («Телеграмі», «Вайбері»). Далі аферист діє за однією з описаних вище схем. Такі оголошення про вакансії краще одразу пропускати.

Іще один нонсенс — вказана некорпоративна електронна пошта. Зазвичай контактні особи від компанії мають корпоративну пошту у форматі: «ім’я@назвакомпанії». Проте невеликі організації та стартап-компанії іноді можуть використовувати «імейли» на безкоштовних сервісах. Якщо електронна пошта викликає сумніви, спробуйте перевірити її в «Гуглі». Можливо, вона вже фігурувала в списках аферистів або на форумах, де обговорюють нечесну взаємодію з кандидатами.

 Насторожити має й відсутність будь-якої інформації про компанію, коли в оголошенні про вільну вакансію немає ні місця знаходження, ні кількості працівників, ні логотипу, ні сайту, ні сторінки в соцмережах. Максимум — інформація про сферу діяльності. Як виняток із цього правила, анонімно розміщувати вакансії можуть стартап-компанії. Таке буває й тоді, коли набором персоналу в компанію займається рекрутингове агентство. Тоді анонімність може бути проханням клієнта. Проте представник агентства йде на контакт, дотримується правил ділового етикету в спілкуванні і на ваше прохання надасть усю важливу інформацію про роботодавця. Якщо компанія позиціонує себе як стартап, можна запитати в контактної особи про команду, яка представляє цей проект. І, наприклад, переглянути її сторінки в соціальних мережах. Якщо такої інформації вам не надають, краще на цьому етапі завершити комунікацію. 

Буває й таке, що інформація про компанію є, але такої компанії не існує. У таких випадках закривайте таку публікацію й шукайте роботу далі.

Або таке: інформація про компанію є, але вона дещо спотворена чи неправдива. Наприклад, інший рік заснування чи опис подано не в її стилі. Щоб переконатися у правдивості інформації про вакансії, знайдіть контактні дані на офіційному сайті компанії чи зайдіть на її сторінку в соцмережах. Зателефонуйте або ж напишіть. Скажіть, що ви шукаєте роботу й побачили вакансію (вкажіть, де або надішліть «лінк»). Розкажіть, що певні характеристики викликали у вас сумніви й ви хочете переконатися в реальному існуванні такої пропозиції. Відомі компанії реагують на подібні запити швидко (протягом декількох годин) і чітко все пояснюють. Якщо вам скажуть, що така вакансія є, можна запитати, чому інформація спотворена.

Якщо ж ви все-таки знайшли й компанію, і вакансію та впевнені у її правдивості, рекомендуємо також уважно підійти до спілкування з потенційним роботодавцем. На що необхідно звернути увагу під час комунікації? Насамперед на те, чи просять вас надіслати гроші. Бо це, як ви вже знаєте, є незаконною вимогою.

Порушені правила ділового етикету — це також може бути сигналом, що з вами спілкується не досить чесний роботодавець. Насторожити має те, коли з кандидатом під час спілкування одразу переходять на «ти», використовують нетипову для ділового спілкування лексику, наказовий тон, надмірну доброзичливість і вживають пестливі слова. Справжній професіонал ніколи не дозволить собі грубіянства в діловому спілкуванні, як і надмірної доброзичливості та вживання пестливих слів. До співрозмовника він завжди звертається на ім’я чи на ім’я та прізвище. Чуєте в розмові щось інше — припиняйте її.

Ніякої конкретики у спілкуванні — одна з причин для виявлення обережності. Компанія, яка в описі була «динамічною», «перспективною», «з молодим, енергійним колективом», такою й лишається під час співбесіди, проте без фактів, аргументів, хоч якихось доказів. Описати ваші основні обов’язки на посаді роботодавець теж не може. Чесний роботодавець  розуміє, що обирає не лише він, а і його, тому зацікавлений у тому, щоб надати інформацію про компанію. Шахраї ж, навпаки, робитимуть усе, аби уникнути відповідей на такі запитання.

 Вас також має насторожити те, що листування чи спілкування по телефону починається з обіцянок, гарантування високих заробітків, вигідних умов. Ваші ж запитання про компанію, вакансію, інших членів команди ігноруються. Ринок праці — це місце, яке регулюється нормами трудового права, тож роботодавець зобов’язується надати якісні умови праці та вчасно виплачувати зарплату, а працівник — відповідно до вимог, вчасно та якісно виконувати роботу.

 Буває й таке, що під час спілкування з потенційним роботодавцем вам одразу розповідають про систему штрафів. Якщо спілкування починається з погроз, це вже однозначно не віщує нічого хорошого. Тим паче, що штрафи як покарання українським законодавством заборонені. За такого спілкування краще одразу його завершити. Як правило, так працюють компанії, які шукають віддалених менеджерів із продажів. Їм обіцяють начебто непогану зарплатню, а в результаті система штрафів зводить заробіток майже нанівець.

Отож під час влаштування на роботу будьте гранично уважними, пам'ятайте, що за будь-якою, на перший погляд, привабливою вакансією може ховатися ретельно продумана шахрайська схема. Щоб розпізнати шахраїв на ринку праці, не треба бути ні психологом, ні юристом. Для цього достатньо не дозволяти власній жадібності затьмарити здоровий глузд і пам'ятати просте правило: завжди перевіряйте надану вам інформацію і не вносьте ніяких передплат. Кращий захист від таких шахраїв — це насамперед ваша пильність!

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права ви зможете, звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Полтавський місцевий центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88.

Кременчуцький місцевий центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 54, тел. (0536) 75- 75-20.

Лубенський місцевий центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, 

вул. Монастирська, 17, тел. (05361) 7-74-79.

Регіональний центр із надання 

безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: 

м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.

Крім того, завдяки мобільному додатку «Безоплатна правова допомога» (через «Play Market» та «App Store»)  можна автоматично зателефонувати на номер: 

0 (800) 21-31-03 та отримати консультацію юриста.

За інформацією Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області