Про накопичувальну пенсійну систему й допомогу ФОПам

Очільниця Мінсоцполітики Марина Лазебна заявила, що закон про накопичувальну пенсійну систему в Україні мали б ухвалити цього року, а саму систему запустити вже з 1 січня 2023 року. Глава Мінфіну Сергій Марченко розповів про особливості реформи в інтерв’ю «24 каналу».

Про пенсійну реформу

— Що планується змінити у пенсійній реформі? Коли запрацює накопичувальна система? 

— Наразі це найцікавіші питання, якими я займаюсь. Мені важливо зрозуміти модальність цієї реформи. Адже хтось вважає, що це підвищення пенсійного віку, а хтось — запровадження накопичувального рівня. Частково так і є. Але якщо поглянути на пенсійну реформу загалом, то вона «зачіпає» державний і місцевий бюджети, а також бюджет Пенсійного фонду. Тому це комплексна реформа, яка потребує насамперед пошуку компенсаторів. Вони б дали змогу частину ресурсів спрямувати на накопичувальну систему.

Потрібно створити умови, за яких у кожного громадянина будуть пенсійні накопичувальні рахунки. Це більше, ніж просто запровадження другого етапу реформи. Покоління 40—45-річних має визначитися, чи хоче воно в майбутньому мати можливість отримувати достойну пенсію, яку накопичить, чи сподіватиметься без надії.

Ми повинні зрозуміти, що солідарна система в нинішньому вигляді має бути перекаліброваною. Водночас нам необхідно захистити своїх батьків, дідусів, які вже є пенсіонерами або тільки виходитимуть на пенсію, надати їм достойну пенсію, індексувати її. Це історія про суспільний договір. Ми маємо домовитися і знайти те рішення, яке влаштує більшість громадян країни.

— Як це працюватиме? Упродовж якого часу людина щомісяця повинна сплачувати певну суму?

— Упродовж того періоду, коли вона працює. Багато людей, зокрема молоде покоління, не розуміють, навіщо їм відкладати на майбутнє. Ніхто у 30 років не думає, що йому потрібно буде виходити на пенсію. Але вже у 40-річному віці люди починають про це замислюватися. Обов’язкові відрахування — це абсолютно нормальна практика. Зараз вони також є. 22% єдиного соціального внеску частково спрямовуються до Пенсійного фонду. Але відсутність персональних рахунків, стеження за цими грошима, як вони працюють на ринку, — це питання наявності мотивації їх сплачувати.

Необхідно створити мотивацію, надавши можливість всім громадянам відчути себе інвесторами в облігації державної позики. Ці гроші повинні бути захищеними, щоб до того періоду, коли людина виходитиме на пенсію, вона змогла сама розпоряджатися ними.

— Людина сама вирішує, скільки сплачуватиме на місяць?

— Повинен бути один обо-в’язковий компонент. Але якщо хтось бажає сплатити більше — таке право теж має бути. 

— Є експерти, які критикують цю систему: мовляв, у Східній Європі від неї відмовилися через те, що ці гроші «з’їдатиме» інфляція. Чи справді є така проблема?

— Наразі в Україні інфляція дуже помірна. Торік вона була 5%. Важливо зберегти низьку інфляцію — і тоді буде можливість інвестувати. З іншого боку, які способи заощаджень у громадян? Депозитні рахунки. Це більш системне рішення. Адже ці гроші працюють в економіці. Немає ризику, що умовний банк ліквідують, якщо ви будете неплатоспроможними. Тому що за внутрішніми облігаціями жодна держава світу ніколи не оголошувала себе неплатоспроможною. Єдиний ризик — висока інфляція. Але вона може бути одного року з 25-ти. Тому це нормальна практика.

— Коли це може спрацювати?

— Щойно з’являться розуміння моделі і консенсус всередині влади, це питання можна буде винести на широкий загал. Це дуже серйозна та найочікуваніша реформа.

Про збитки

— Наскільки в Україні був проблематичним локдаун для бізнесу? Як він вийшов із цієї ситуації і яких збитків зазнав?

— Ситуація була досить прогнозованою. Усі до неї підготувалися. Після Новорічно-Різдвяних свят відбувся пік продажів на роздрібному ринку, а також пік завантаженості ресторанів та розважальних центрів. Виплати, які були в грудні з боку держави, дали змогу пом’якшити або нівелювати негативні ризики. Нацбанк очікує, що це вплине приблизно на 0,2—0,4% економічної динаміки. Однак це не той вплив, який був у квітні—травні минулого року. Ця історія відбулася з усім світом. Ми також потерпали від закриття бізнесу.

Про допомогу ФОПам

— Чи є якась статистика, скільки грошей отримали ФОПи?

— Із розрахункової величини ми використали понад половину грошей. Усю суму — ні, адже не всі зареєструвалися, хоча часу було достатньо. Можливо, не всі коди економічної класифікації підходили. Однак, мені здається, понад 300 тисяч підприємців зареєструвалися й отримали зазначені гроші. Принциповою є прозорість використання цих коштів.