Підкинули новонароджену дівчинку на ймення Мішель

28 січня біля входу до Кременчуцького перинатального центру ІІ рівня залишили новонароджене  дитя. Подібних випадків в індустріальному центрі Полтавщини не було понад  20 років. «Близько 23-ї години у двері нашого медичного закладу подзвонили, — розповідає директор перинатального центру Радомир Сербін. — І коли наші співробітники вийшли на вулицю, то біля порога побачили спортивну сумку, в якій лежало немовля. Навкруги в цей час нікого не було. Дитину одразу занесли до приміщення й викликали лікарів. Ті обстежили маля — це виявилася дівчинка вагою 2 кілограми 50 грамів — і дійшли висновку, що, попри таку невелику вагу, вона  доношена й цілком здорова. Відтак із самого початку вона не мала потреби в лікуванні — потребувала тільки догляду. До речі, у сумці була й записка, у якій мати дитини вибачалася за свій вчинок і просила, щоб працівники перинатального центру подбали про її доньку. Також вона назвала дату пологів, а ще поінформувала, що назвала дівчинку іменем Мішель».

Наразі дитина перебуває в перинатальному центрі. За словами Радомира Сербіна, вона забезпечена всім необхідним: як адаптованими сумішами для штучного вигодовування, так і одягом та підгузками. «Тому ніяка допомога не потрібна, — іще раз наголошує керівник Кременчуцького перинатального центру, — бо ми маємо багато телефонних дзвінків від містян, які воліли б чимось  допомогти. Дівчинка перебуватиме в нашому закладі місяць, після цього ми переведемо її до дитячої лікарні. А вже звідти вона потрапить до Будинку дитини, де охочі зможуть її удочерити (у перинатальному центрі зробити це неможливо)». 

Як повідомив  речник ГУ НП України в Полтавській області Юрій Сулаєв, поліція вже встановила особу матері «підкидька». «Їй 32 роки, вона місцева, — розповів він. — А свою поведінку молода жінка пояснює тим, що в неї багато дітей (новонароджена дівчинка — восьма), а тому вона не в змозі підняти всіх їх на ноги. Принісши дитину до перинатального центру, вона дочекалася, доки відчинилися двері, аби переконатися, що її донька в безпеці. І слава Богу, що ця жінка прийняла рішення, в результаті якого з немовлям нічого не трапилося:  якщо дитина небажана, то краще все ж передати її до державної установи,  де про неї подбають. І, можливо, врешті-решт  вона буде щасливою в іншій родині».

Ганна ЯРОШЕНКО