Омріяна земля

Згідно із законом, кожен українець має право на безоплатне отримання навіть не однієї, а одразу шести земельних ділянок різного цільового призначення. Військовий пенсіонер із Полтави спробував реалізувати це право й у підсумку дійшов сумного висновку: простій людині в нашій державі можуть виділити  хіба що… два метри землі на кладовищі

Військовий пенсіонер Сергій Кузьмін, повіривши  в букву закону, усе ніяк не може розпрощатися з мрією безкоштовно отримати у приватну власність наділ землі.
 

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, кожен громадянин нашої країни може безкоштовно отримати з фондів державної та комунальної власності у приватну власність земельні ділянки таких розмірів: до 2 гектарів — для ведення власного сільського господарства, до 12 соток — для ведення садівництва, до 25 соток (у селах), 15 соток (у селищах) та 10 соток (у містах) — для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, до 10 соток — для індивідуального дачного будівництва, до 1 сотки — для будівництва гаража, а також у розмірі земельної частки (паю)  — для ведення фермерського господарства. Причому законодавством не обумовлена необхідність отримання земельної ділянки за місцем проживання — це можна зробити в будь-якій області України. Надихнувшись такими нормами закону, військовий пенсіонер Сергій Кузьмін, котрий проживає в Полтаві,  іще 5 років тому вирішив приватизувати не шість, а бодай одну земельну ділянку. Із цього приводу офіційно  звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області. 

Ходіння по муках

— Але ж там яка процедура? Спершу ти сам маєш знайти вільну земельну ділянку, а вже потім звертатися до територіального органу Держгеокадастру із заявою. Я так і зробив. І ось тут почалися мої ходіння по муках, — розповідає Сергій Олексійович. — У Головному управлінні Держгеокадастру мені пояснили, що знайдена мною вільна земля призначена для «АТОвців». На іншу вільну земельну ділянку, як виявилося, немає детального плану. Щодо третьої було таке пояснення: її вже зайняв фермер. Тобто щоразу знаходилася якась причина відмови. Я намагався аргументувати, що в земельному кадастрі ці ділянки числяться як вільні. Та мені холоднокровно відповіли: ми, мовляв, не маємо змоги провести інвентаризацію земель, оскільки держава не виділяє на це коштів, а тому за достовірність даних земельного кадастру не відповідаємо. І отак я оббивав поріг будівлі обласного управління Держгеокадастру разів 15.  

Навесні 2017 року, коли терпець військовому пенсіонеру увірвався, він звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, у якій вимагав у відповідача надати публічну інформацію про наявність вільних земельних ділянок на території Полтави та області, у якій той йому відмовив. 

— І в суді основним аргументом представників Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області щодо того, чому немає порядку в земельному кадастрі, було те ж саме твердження: через відсутність державного фінансування не проведена інвентаризація земель. Та я думаю: процес інвентаризації свідомо гальмують — надто вже велика корупційна складова в діяльності органів Держгеокадастру, — висловлює свою думку Сергій Кузьмін. — До речі, можете ознайомитися з деклараціями «вершків» суспільства: чиновників, суддів тощо — чи не всі вони скористалися правом на безкоштовну приватизацію земельних ділянок. Натомість проста людина не може реалізувати згадане право: їй штучно створюють перепони, аби вона стомилася боротися й урешті-решт махнула на цю затію рукою.

Втім, той суд настирливий військовий пенсіонер таки виграв. Його адміністративний позов було задоволено. Суд зобо-в’язав Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області повідомити позивача про вільні земельні ділянки державної або комунальної власності. Територіальний орган Держгеокадастру не погодився з рішенням окружного суду й подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду. Та колегія суддів означеного суду лишила її без задоволення, відтак постанова Полтавського окружного адміністративного суду набрала законної сили. У відповідь на касаційну скаргу обласного управління Держгеокадастру Верховний Суд у вересні 2019 року скасував ухвали окружного та апеляційного судів (вказавши на те, що облік земель у межах населених пунктів не входить до повноважень відповідача, а тому надання такої інформації належить до компетенції виконавчих органів місцевої влади) й направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узимку 2020 року Полтавський окружний адміністративний суд розглянув справу за адміністративним позовом Сергія Кузьміна  вже не лише щодо обласного управління Держгео-кадастру, а й щодо виконкому Полтавської міської ради й  зобов’язав згадане управління повторно розглянути запит позивача від 6 лютого 2017 року про надання публічної інформації щодо вільних земельних ділянок. У задоволенні іншої частини позову (що стосувалася міськвиконкому) Сергію Олексійовичу було відмовлено.

Колишній військовий не збирається здаватися

— І оця проволока тягнеться досі: територіальний орган Держгеокадастру й не збирається виконувати рішення суду, — обурюється військовий пенсіонер. — А моє клопотання стосовно того, щоб встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, просто… загубили. Із допомогою Вищої ради правосуддя я добився, аби через 8 місяців від часу подання його таки розглянули. Втім, сьогодні суд, найімовірніше, відмовить у задоволенні мого клопотання щодо накладення штрафу на керівника обласного управління Держгеокадастру в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів. Пояснення тут просте: ворон ворону ока не виклює.

Сергій Кузьмін як у воду дивився: головуючий суддя Андрій Головко, призначивши судове засідання на 11-ту годину, розпочав його лише після 12-ї, аби зачитати рішення, суть якого і спрогнозував Сергій Олексійович. Єдине, чого вдалося добитися наполегливому пенсіонеру за 5 років боротьби, — на виконання судового рішення йому нарешті надійшла відповідь від Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області за підписом начальника Ярослава Штикера.

 — Хоч насправді це не відповідь, а глумлива відписка, — коментує чоловік. — Адже територіальний орган Держгеокадастру повідомляє не про наявність вільних ділянок землі в області, а про те, що, «відповідно до інформації, наданої міськрайонним управлінням у Полтавському районі та Полтаві, 12 грудня 2019 року проведено інвентаризацію земельної ділянки площею 9,78 гектара, що знаходиться на території Чорноглазівської сільської ради». Тобто мене інформують про те, що проведена інвентаризація земельної ділянки, — при цьому в листі зовсім не вказується, що ця земля вільна. Тож напрошується логічний висновок, що це просто фікція. Таким чином, навіть суд не зміг змусити управління Держгеокадастру надати звіт про наявність на території області вільної землі. Ось така патова ситуація. Думаю, органи Держгеокадастру добре знають, чому вони ігнорують закон. Нам же відома вартість землі на Полтавщині — так склалося, що  родючі полтавські чорноземи найдорожчі в Україні. 

У відповідь на запитання, що він робитиме далі, військовий пенсіонер зазначає, що не збирається здаватися: найближчим часом подасть апеляційну скаргу, знову звернеться до Вищої ради правосуддя стосовно порушення своїх прав — і взагалі добиватиметься торжества справедливості. 

— Нагорі хочуть відкупитися від простих людей, — розмірковує Сергій Кузьмін, — внісши до парламенту законопроект, що вже 1,5 року не розглядається, щодо компенсації тим, хто не скористався правом на безкоштовне отримання у приватну власність землі. У ньому зокрема йдеться про те, що кожна людина, яка не реалізувала цього права, може претендувати на компенсацію у грошовій формі з місцевого бюджету. Ми ж із однодумцями ставимо питання так: а чому б спершу не роздати основне національне багатство всім українцям і тільки після цього відкривати ринок землі? Сьогодні ті, хто досить непогано живе за рахунок земельних схем, усіма правдами й  неправдами її притримують, аби добряче вторгувати, коли запрацює ринок землі, а рядові громадяни, ось побачите, лишаться ні з чим. Бо навіть якщо ухвалять закон, який так довго «солять» у Верховній Раді, він не буде реалізований через відсутність коштів у місцевих бюджетах і корупційну складову. На жаль, щодо земельного питання немає активності і з боку громадськості. Часто порушують питання: а чи вистачить землі всім? Я досконало вивчив це питання, що дає мені підстави стверджувати: землі достатньо. Колишній голова Держгеокадастру, а нині міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко не так давно заявив, що в Україні завдяки чиновницьким кланам, які використовували свій адмінресурс для незаконної «прихватизації» земель, «роздерибанено» понад 5 мільйонів гектарів землі сільськогосподарського призначення! При цьому якщо проста людина захоче отримати наділ землі, вона його нізащо не отримає — це вже перевірено на власному досвіді. Єдине, що їй «світить», — два метри землі на кладовищі, — так песимістично оцінює шанси звичайних українців стати власниками клаптя землі Сергій Олексійович. 

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава» 

Фото автора

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 8 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Gbnrfr.

buy rocaltrol <a href="https://rocaltrtn.com/">order rocaltrol for sale</a> buy calcitriol without prescription