Голова Конституційного Суду України у 2018 році став власником ділянки в Криму

Як стверджують журналісти телепроекту «Схеми», голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький став власником земельної ділянки у Криму. Ця інформація відсутня в декларації головного судді країни.

Голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, — про це ввечері у середу, 28 жовтня, повідомили журналісти програми «Схеми» — спільного проекту журналістських розслідувань «Радіо «Свобода» та телеканала «UA:Перший».

За даними «Схем», Олександр Тупицький іще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Журналісти наводять скан-копію витягу з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації, в якому підтверджується факт переходу в липні 2018 року прав власності на земельну ділянку площею 126 квадратних метрів до Тупицького.

«Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Олександр Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії», — наголошують журналісти «Схем». Вони розшукали продавця ділянки Володимира Рисятова, який повідомив, що Олександр Тупицький є його сусідом у Кореїзі — їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», — розповів Рисятов, пояснивши, що вони з Тупицьким домовилися оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча  фактично «продажу не було».

«Схеми» звернулися до голови  КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У прес-службі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться в його щорічній декларації». Втім, у декларації Тупицького придбання земельної ділянки у Криму не відображено, нагадують «Схеми».

Розслідування з’явилося того дня, коли Конституційний Суд України опублікував резонансне рішення, яким була скасована кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації. Також КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України, деякі пункти і статті Закону України «Про запобігання корупції», які стосуються повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Після цього НАЗК заявило про закриття реєстру електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду. «Рішення Конституційного Суду повертає Україну не в 2013 рік, а в 1991-й, коли взагалі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності», — заявив глава НАЗК Олександр Новіков.