За три роки «бізнес шанованих людей» вивів з України 22,4 мільярда доларів

За три роки «бізнес шанованих людей» (читай: олігархів) вивів з України 22,4 мільярда доларів, найбільше — на Кіпр. Про це голова Державної податкової служби України Олексій Любченко заявив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Він зазначив, що 5 мільярдів доларів вивели на Кіпр, 4 мільярди — у Нідерланди, 3 мільярди — у Велику Британію, 2 мільярди — у Німеччину.  За словами Олексія Любченка, із загальної суми розміром у 22,4 мільярда доларів сплачено лише 0,63 мільярда податків за середньою ставкою 2,8%. Також він уточнив, що з цієї суми 10 мільярдів — дивіденди. «Нещодавно у нас відбулася конференція щодо виконання плану проекту «BEPS». Ми запросили колег із відповідних органів Німеччини, Нідерландів, Британії, Кіпру, Швейцарії, Австрії, Сполучених Штатів — тобто з країн, куди наші шановні люди вивели найбільше грошей», — розповів він.

«BEPS» — план дій щодо боротьби з розмиванням оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування. Очільник податкової служби наголосив, що Україна має «відпочити від нечесної гри», тобто ці гроші мають припинити виводити у вказані країни з допомогою різних схем з оподаткуванням тощо.

Як планують боротися з виведенням коштів?

Олексій Любченко анонсував створення департаменту податкових розслідувань, який стежитиме за операціями великих платників податків. Він пояснив, що це суто аналітична, а не правоохоронна структура, бо всі фінансові розслідування передадуть ще не створеному Бюро економічної безпеки. «Це суто аналітичний підрозділ, який займатиметься міжнародним оподаткуванням, саме тими 22 мільярдами доларів, які вивели», — уточнив він.

Серед управлінь цього департаменту буде управління трансфертного ціноутворення. Голова податкової служби вважає, що якщо воно в Україні ефективно працюватиме, це дасть змогу залишати в країні 30—40 мільярдів доларів прибутку.

Що таке трансфертні ціни?

Це не ринкова ціна, а ціна на об’єкт торгівлі, яку встановлюють пов’язані компанії або структурні підрозділи однієї компанії, якщо цей об’єкт торгівлі перетинає митний кордон. Зазвичай цим інструментом користуються транснаціональні корпорації — такі ціни встановлюють між собою їхні філії в різних країнах.

Як правило, ці ціни нижчі за ринкові і використовуються для зниження податків. Наприклад, вироблений в Україні товар продається за трансфертними цінами на Кіпр, де є філія підприємства, яке виробило цей товар. Після цього він реалізується кіпріотам за ринковою ціною. Чому на Кіпр? Бо там низький податок на прибуток. Таким чином, підприємство сплачує Україні податок на прибуток від трансфертної ціни товару, а філія на Кіпрі сплачує податок від ринкової ціни. Ось так більше грошей і опиняється на Кіпрі. Регулюють трансфертне ціноутворення здебільшого розвинуті країни, але в Україні поки такого немає, повідомляє «Громадське».