То це вже злочин чи лише кримінальний проступок?

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» набув чинності. І він запроваджує низку важливих новацій.

— Стара редакція Кримінального кодексу передбачала декілька видів кримінальних злочинів: невеликої тяжкості, середньої, тяжкі та особливо тяжкі, — розповідає експерт із реформування право-охоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади Українського інституту майбутнього Андрій Помазанов. — Закон, який нещодавно набув чинності, вводить замість злочинів невеликої тяжкості поняття про таке діяння, як кримінальний проступок. За його вчинення передбачено штраф у розмірі до 

3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше, не пов’язане з позбавленням волі, покарання. За статистикою, такі правопорушення становлять близько 50% усіх злочинів, які скоюють в Україні.

— До кримінальних проступків належать зокрема крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК), шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК), хуліганство (ст. 296 КК), незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту (ч. 1 ст. 309 КК), — додає Микола Хавронюк доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

— Що ці зміни означають на практиці?

— Досі, якщо злодія зловили на місці крадіжки, правоохоронці брали в нього пояснення, а щоб справа потрапила до суду й потерпілому повернули вкрадене, потрібно було провести ще чимало дій. На них інколи витрачалося декілька місяців! Кримінальні проступки розслідуватимуться через дізнання, — зауважив Андрій Помазанов.

— Займатимуться цим дізнавачі. У деяких випадках замість допиту вони можуть обмежитися опитуванням, замість проведення експертизи — отримати пояснення від фахівців, також можуть використовувати засоби технічного фіксування, наприклад, відео-реєстратори, — додає Микола Хавронюк.

— Хто може бути дізнавачем?

— Можуть бути як окремі підрозділи дізнавачів, так і уповноважені особи СБУ, ДБР, НАБУ, Державної кримінально-виконавчої служби України тощо. Додам, що розслідування кримінальних проступків проводитиметься у скорочені строки: протягом 72 годин із моменту повідомлення особі про підозру чи затримання; протягом 20 діб, якщо підозрюваний не визнає вини або потрібно провести додаткові слідчі дії, або кримінальний проступок вчинив неповнолітній; протягом одного місяця — якщо підозрюваний подав клопотання про проведення експертизи, — наголошує експерт із реформування правоохоронних органів.

— Тобто за вчинення кримінального проступку можуть затримати?

— Так. На одну добу — якщо особа перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для інших. На 72 години — якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір, не зупиняється або намагається втекти.

— Скільки часу матиме суд, щоб розглянути кримінальний проступок?

— Після того, як прокурор направить обвинувальний акт до суду, п’ять днів. А в разі затримання пі-дозрюваного суд має розглянути справу невідкладно. Якщо обвинувачений визнає вину та не має наміру заперечувати встановлені у процесі дізнання обставини, суд може розглянути провадження без виклику учасників до зали судових засідань. До речі, після відбуття покарання за кримінальний проступок особа вважатиметься такою, яка не має судимості.