Суд закрив адмінсправу щодо Костянтина Захарченка

Адвокат Владислав Пожидаєв, журналістка Людмила Стельмах (Кучеренко)  та «адмінправопорушник» Костянтин Захарченко біля Київського районного суду міста Полтави.
 

Наша газета вже порушувала проблему великої кількості адмін-протоколів, які з подачі правоохоронних органів складає поліція на громадян України за нібито поширення неправдивих відомостей, що можуть викликати паніку чи порушення громадського порядку (ст. 173-1 КУпАП). За період дії карантинних заходів кіберфахівці вже заблокували понад 2,1 тисячі Інтернет-спільнот із загальною аудиторією понад 900 тисяч користувачів, викрили понад 300 Інтернет-агітаторів, які поширювали різноманітні «фейки» про пандемію коронавірусної інфекції. Встановлено, що 14 із виявлених агітаторів діяли за завданням російської сторони.

І можна було б тільки порадіти за наші  спецслужби, які протидіють пропаганді Російської Федерації, якби не часто прямо протилежний результат: штрафують (і відбивають бажання займати активну громадянську позицію, зокрема й у соцмережах, де сучасна людина помітно реалізується) нормальних законослухняних громадян. За принципом «бий своїх, щоб чужі боялися»?

Утім, спостерігаючи за подіями першого року президентства Володимира Зеленського, на жаль, є більш ніж достатньо підстав вважати, що руками силовиків здійснюється «чистка» проукраїнської патріотичної частини суспільства. Полтавець Костянтин Захарченко — один із цапів-відбувайлів, на якого склали адмінпротокол за те, що він «перепостив» на свою сторінку у «Facebook» колаж із фото Президента й телефоном «гарячої лінії» СБУ, куди необхідно повідомляти в разі виявлення завищених цін на захисні маски. Він поет, музикант, гітарист гуртів «Кхулту», «Харлампій», «Магарич», автор і виконавець власних пісень, організатор рок-фестивалів на Полтавщині, громадський активіст. 

27 квітня в Київському райсуді Полтави мав відбутися розгляд його адмінсправи. Але суддя Олександр Калько відклав його, щоб викликати офіцера поліції, котрий складав адмінпротокол — дивний документ, з якого важко зрозуміти, у чому ж полягає проступок Костянтина Захарченка (поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку). 

7 травня судове засідання таки відбулося. Костянтин Захарченко пояснив, що повірив у щирість намірів Президента Володимира Зеленського нещадно боротися з корупцією, тому, коли побачив описаний вище колаж, у його голову навіть не закралася думка, що це може бути неправдива інформація. Адже взимку «перепощував» на свою сторінку фото з номерами телефонів допомоги для тих, хто може потрапити в замети на дорозі, тощо. Дивує Костянтина й те, що СБУ та поліція не шукають автора колажу, а намагаються покарати людину, яка його «перепостила», що, погодьтеся, за межами логіки й здорового глузду. 

До Київського райсуду Полтави з’явився 25-річний Владислав Шмаков, дільничний офіцер поліції відділення № 1 (колишній Київський райвідділ поліції Полтави). Навіть зі змісту тих запитань, які ставив йому суддя Олександр Калько стосовно доказової бази, було зрозуміло, що служитель Феміди не на боці правоохоронців. 

— Чи були вам відомі факти паніки через публікацію Захарченка? Чи, може, ви знаєте, що хтось збирався влаштовувати громадські безпорядки? — запитував суддя.

— Ні, не були, — переминався Шмаков. 

— Цю ілюстрацію створив Захарченко? — допитувався у Владислава Шмакова суддя Олександр Калько. 

— Ні, — зізнався дільничний. 

— Ви особисто злякалися «поста» на сторінці Захарченка? — запитав свідка адвокат Владислав Пожидаєв, котрий безкоштовно («pro bono») захищав Костянтина.

— Ні, — відверто зізнався Шмаков.

— А чому ви не дотрималися інструкції зі складання адмінпротоколів? Чому в ньому не зазначено об’єктивної та суб’єктивної сторін правопорушення? — продовжував запитувати адвокат. Але зрозумілої відповіді не отримав.

— Ви зазначили в протоколі, що роз’яснили Захарченку зміст статей 55 та 56 Конституції України, — продовжував Владислав Пожидаєв. — А можете сказати, про що в них ідеться? Якщо не пам’ятаєте, то як же ви могли їх роз’яснити тому, на кого складали адмінпротокол?! Чи є в «пості» Захарченка заклик до якихось дій? Чи є інформація й заклик тотожними поняттями? 

Складалося враження, що те, про що дільничного Владислава Шмакова запитували суддя й адвокат, було для останнього, як кажуть у народі, високою матерією. Але один аргумент на свій захист поліцейський таки навів:

— Я склав протокол тому, що якщо люди масово почнуть дзвонити на «гарячу лінію» СБУ, це заважатиме її роботі!

А-а-а-а! Після таких пояснень не знаєш, плакати чи ридати, обхопивши голову руками… І якщо у свої 25 років Владислав Шмаков так запросто, по суті, сфабрикував адмінсправу на невинну людину, то, поза сумнівом, за вказівкою начальства він фабрикуватиме й кримінальні справи! Йому байдуже, він особливо не переймається! І таких шмакових у поліції тисячі! Система працює практично автоматично, як конвейєр: правоохоронці вказали пальцем на людину — поліція складає адмінпротокол — суди штрафують! За невеликим винятком. Адже сотні громадян по всій Україні притягнуті суддями до адмінвідповідальності! І є сумніви: наскільки їхня провина більша за провину «агітатора» Костянтина Захарченка?

Суддя Олександр Калько, мабуть, належить до тієї частини суддівського корпусу, за яких не соромно: адмінсправу щодо Костянтина Захарченка він закрив через відсутність складу злочину.

До речі, 29 квітня «ВП» вже писала про адмінсправу миргородської лікарки Аліни Шаніної, на яку дільничний Юрій Олексенко теж склав адмінпротокол за те, що вона «перепостила» відео відомого блогера Антона Гури про неготовність Миргородської центральної районної лікарні до боротьби з коронавірусною інфекцією. Її приїхала захищати колишній омбудсмен Валерія Лутковська. Суд відправив протокол на доопрацювання. Але Аліна Шаніна каже, що й станом на 12 травня доопрацьованого протоколу не бачила. Вірогідно, його й не буде, бо миргородська поліція вже і так зганьбилася на всю Україну…

А хто скаже, чи притягнуть до відповідальності авторів «фейку», свідомо масово запущеного через усі можливі ЗМІ державою для психологічного впливу на українців? Маю на увазі зізнання головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка про те, що закривати парки й обприскувати дороги не було потреби! 

У соцмережах багато інформації про штрафи за вже сумнозвісною статтею (ст. 173-1 КУпАП). Її навіть почали порівнювати зі ст. 54 Кримінального кодексу УСРР 1927 року, яку застосовували для розправи над неугодними, тими, хто критикував сталінський соціалістичний устрій, за якою кидали в тюрми, ГУЛАГи, розстрілювали мільйони громадян Радянського Союзу.

Політолог зі світовим іменем — росіянин Андрій Піонтковський, котрий зараз проживає в США, — цими днями в черговій аналітичній праці сказав, що «Зеленський — єдина реальна перемога, отримана Москвою в ході розв’язаної нею в 2014 році 4-ї світової війни». А один з етапів капітуляції України перед Росією, за його словами, — захоплення прокурорської та судової систем, тотальне «зачищення» (арешти) патріотичних лідерів та активістів. Такої ж думки й чимало інших провідних експертів.

І коли я чую про чергову ініціативу Президента Володимира Зеленського покласти на СБУ функції щодо захисту морально-етичних цінностей суспільства (і так шокована від кадрових призначень у всіх правоохоронних органах!), мені стає не по собі. Диктатура вже стукає в наші двері!

Непроминальні слова видатної української поетеси Ліни Костенко нині актуальні, як ніколи: 

«Ми хочем тиші, хочем храмів,

Ми хочем музики й садів, 

А всі залежимо від хамів, 

Від хрунів, хряків і вождів».

Людмила СТЕЛЬМАХ (КУЧЕРЕНКО),

президент правозахисної

 ГО «Полтавський медіа-клуб»

 

ООН відреагувала на публікацію полтавської журналістки

У номері 18 «ВП» від 29 квітня 2020 року був опублікований матеріал президента правозахисної ГО «Полтавський медіа-клуб», журналістки-правозахисниці Людмили Стельмах (Кучеренко) «Боротьба з «фейками» чи полювання на відьом?» про масові складання в Україні адмінпротоколів на користувачів соцмереж та накладення на них штрафів за «перепощування» чужих «постів», пов’язаних із критикою можновладців та ситуацією з коронавірусною інфекцією, мовляв, нібито ті «пости» могли викликати панічні настрої.

Публікація не лише мала великий суспільний резонанс. Її помітили в представництві ООН в Україні. Журналістці-правозахисниці звідти зателефонували, подякувавши за розробку нової тематики, адже йдеться про відверте порушення права людини на свободу слова, що недопустимо в демократичному суспільстві, а також запропонували співпрацю.

Тому Людмила Стельмах просить повідомляти їй про факти складання адмінпротоколів за «пости» в соцмережах. Представництво ООН в Україні проаналізує ситуацію та відповідно до свого мандата складе рекомендації Кабінету Міністрів та Президенту України як гаранту дотримання прав людини. 

Контактна інформація Людмили Стельмах (Кучеренко): (066) 455-14-64, mclub_pl@ukr.net.

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 15 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Navcnr.

buy rocaltrol generic <a href="https://rocaltrtn.com/">buy rocaltrol 0.25 mg online cheap</a> order calcitriol online