Винесено вирок одному із членів злочинного угруповання, причетного до вбивств судді та мера з Кременчука

Згідно зі свідченнями засудженого, убивство судді Олександра Лободенка і мера Олега Бабаєва замовив директор приватної телекомпанії. Він і ще двоє його спільників за п’ять років судового розгляду не визнали своєї провини.

До 10 років позбавлення волі без конфіскації майна засудив Гадяцький районний суд жителя Кременчука Ігоря Пасічного, причетного до вбивства в 2014 році судді Автозаводського районного суду Олександра Лободенка і мера Кременчука Олега Бабаєва. Але за фактом реального покарання він так і не понесе, оскільки уже відсидів у СІЗО без малого п’ять років, а згідно із «законом Савченко», день перебування у слідчому ізоляторі зараховується за два.

Максимальний термін за скоєні злочини — 15 років позбавлення волі. Але суд узяв до уваги  те, що Пасічний погодився співпрацювати з прокуратурою, щиросердно розкаявся у скоєному і вибачився перед родичами загиблих. Він почав давати правдиві свідчення після того, як у квітні цього року Європейський суд із прав людини зобов’язав Україну виплатити йому 1,8 тисячі євро. Судді у Страсбурзі дійшли висновку, що фігурант кримінального провадження занадто довго перебуває в ізоляції, чим порушено його право на «судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження».

На виконання цього рішення Ігорю Пасічному було змінено запобіжний захід — тримання під домашнім арештом. У червні на черговому судовому засіданні, що провели в режимі відеоконференції, Ігор із залу Крюківського райсуду Кременчука заявив про те, що йому, мовляв, набридло брехати: «Раніше давав свідчення, щоб уникнути покарання. Це була вироблена адвокатами лінія захисту. Мені говорили, що треба розповідати, і я розповідав. Я прийшов сказати правду. Правду ніколи не можна забути. Я її пам’ятаю». Це стало поворотним моментом у судовому процесі, що, було, застопорився  — кримінальне провадження із двох резонансних убивств кочувало з одного суду до іншого п’ять(!) разів: то поверталося на дослідування, то повноваження суддів закінчувалися, то присяжні відмовлялися брати в ньому участь...

У серпні Ігор Пасічний дав свідчення в межах судового експерименту. Його співучасники — замовник, посередник і виконавець — продовжують усе заперечувати. Згідно зі свідченнями засудженого, у січні 2014 року до нього звернувся дядько його дружини — Олександр К. — юрист за освітою, який раніше працював у відділі з боротьби з організованою злочинністю і не раз витягував його з різних брудних справ. Він запропонував 5 тисяч доларів тому, хто завдасть тілесних ушкоджень «одній людині, аби та на тривалий час відправилася до лікарні». Пізніше назвав прізвище цієї людини — 33-річного судді Автозаводського районного суду Олександра Лободенка, а також дав номер його автомобіля, за яким запропонував стежити.

Собі в компаньйони Пасічний узяв свого друга Ігоря К., котрий  проживав у Глобинському районі. Ввечері 11 лютого спільники, дочекавшись, поки суддя поставить авто в дворі багатоповерхівки, де мешкав, виконали завдання. Але перестаралися. Ігор К., який  стріляв з обріза мисливської рушниці у намічену жертву, цілився по ногах, однак від несподіванки суддя присів, і куля потрапила йому в спину. За кілька годин він помер у лікарні.

Поки правоохоронці безуспішно намагалися знайти зловмисників, мер Кременчука Олег Бабаєв відчув небезпеку для свого життя. Незабаром після похорону судді він сказав у розмові з друзями: «Наступним стану я». Так і сталося. Менш ніж через півроку, 26 липня, його теж розстріляли зі спини невідомі, коли він зупинив свій броньований «Мерседес», щоб викинути мішок зі сміттям у бак.

На відміну від першої жертви замовник бажав Бабаєву смерті й обіцяв за це 50 тисяч доларів. Вже з травня виконавці його бажання почали підготовку до вбивства. На виділені їм гроші вони купили стару «вісімку», яку потім спалили у полі, встановили стеження за пересуванням мера. Цього разу К. стріляв з автомобіля, за кермом якого перебував Пасічний. Тричі й прицільно...

Про те, хто може стояти за цими злочинами, багато хто в місті знав. Конфлікт між мером Олегом Бабаєвим і власником місцевої телекомпанії «Візит» Олександром М., який свого часу зумів приватизувати комунальну телевежу, перебував у публічній площині. Міський голова хотів позбавити М. цього, на його думку, незаконно придбаного майна, і комунальне підприємство «Кременчуцька телекомпанія» почала проти «Візиту» судовий процес. Позов розглядав суддя Лободенко. Він першим і загинув.

У результаті відпрацювання цієї версiї 2 вересня 2014 року право-охоронцям вдалося затримати організовану злочинну групу, що складалася з 4 чоловік, на чолі якої стояв директор телекомпанії «Візит». Як заявляв Пасічний, його основним мотивом вбивства Лободенка і Бабаєва було те, що вони «заважали йому вести бізнес». Посередником у цих злочинах був його приятель Олександр К., дядько дружини Ігоря Пасічного і частий гість телеефірів «Візиту». Безпосереднім виконавцем «вироку» виступив Ігор К.

За умисне вбивство, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб, законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7-ми до 15 років. Групі осіб дуже довго вдавалося затягувати судове слідство, щоб не відбувати покарання в колонії. Як мінімум, десять років, згідно із «законом Савченко», їм зарахується перебування в СІЗО.

Родичі загиблих, які взяли участь у відеоконференції судового засідання з будівлі Кременчуцького райсуду, не заперечували проти пом’якшення покарання для Ігоря Пасічного. Адже завдяки тому, що він заговорив, у багатостраждальній справі, мабуть, скоро буде поставлено крапку, а винуватці таки відправляться за колючий дріт. 

Ганна ВОЛКОВА

«ФАКТЫ»