Платіть за себе, а не за сусіда

Облгази та газзбути продовжують нараховувати плату за кубометри за загальнобудинковими лічильниками, тому фактично людям доводиться платити не тільки за те, що спожили самі, а й за сусідів! Усе тому, що облгази не встановили індивідуальних лічильників за власний кошт, як це зобов’язує їх зробити закон. Тому споживачі йдуть за захистом своїх прав до суду.
У Реєстрі судових рішень лише за останні два тижні зареєстровано десяток таких справ. Так, Київський районний суд міста Полтави вирішив задовольнити вимоги позивачки до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання права на забезпечення індивідуальним газовим лічильником за рахунок коштів товариства до 1 січня 2021 року. Ще у квітні 2017 ро-ку позивачка спільно з іншими мешканцями житлового будинку зверталася до АТ «Полтавагаз» з проханням встановити індивідуальні лічильники з обліку природного газу, висловивши при цьому свою незгоду зі встановленням загальнобудинкового. В облгазі відповіли, що «у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку він може встановити квартирний газовий лічильник окремо на квартиру (будинок) за власні кошти». Таку відмову суд потрактував як порушення прав споживача.
Первомайський міськрайонний суд Харківської області вирішив «визнати, що акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» відповідно до статті 6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов’язане за свій рахунок терміном до 1.01.2021 року встановити у квартирі побутового споживача природного газу індивідуальний газовий лічильник і сплатити судовий збір».
Шевченківський райсуд міста Львова не лише визнав вимогу встановити індивідуальний лічильник законною. У рішенні суду йдеться також про визнання незаконними дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» щодо нарахування обсягу спожитого газу жителям вулиці Низинної у Львові з 1 травня 2017 року.
«Львівгаз» зобов’язали здійснити перерахунок обсягу та плати за спожитий газ, виходячи з чинних упродовж періоду нарахування норм споживання газу для громадян, в яких не встановлені газові лічильники. Також облгаз повинен від дня ухвалення рішення судом і до моменту встановлення індивідуального лічильника у квартирі споживачів нараховувати плату за обсяг використання блакитного палива саме за нормами споживання і аж ніяк не за показниками загальнобудинкового лічильника.
«Моїм клієнтам у травні 2017 року встановили загальнобудинковий лічильник, — пояснює обставини справи юрист Ірина Судомляк. — Відповідно, з цього ж місяця змінився спосіб нарахування плати за газ — довелося платити не за чинними нормами споживання (на той час — 4,4 кубометра на одну особу), а за увесь обсяг газу, який спожив будинок і який був розподілений між мешканцями. Мої клієнти — малозабезпечені та непрацездатні люди. Жінка прикута до ліжка, чоловік — людина з інвалідністю. Вони порахували, що за рік переплатили за газ понад тисячу гривень. Погодьтеся, це чимала сума, особливо для пенсіонерів. У позовній заяві ми спиралися переважно на Постанову Великої палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року. Про що йдеться? У платіжках, які нам надходять, у тарифі на газ уже закладена вартість встановлення лічильника. Тривали дискусії щодо того, про який саме лічильник ідеться. Постанова дає чітку відповідь: про індивідуальний. Отже, його повинні встановлювати за кошти облгазів».
Юристи в судах доводять, що нарахування за загальнобудинковим лічильником є порушенням прав споживача, адже людина має право знати та сплатити саме за спожиті кубометри. Однак сам лічильник може бути встановлений у будинку для контролю загального обліку газу. Але аж ніяк не для розрахунків з мешканцями цього будинку!
«Індивідуальні лічильники повинні були встановити ще до 1 січня 2018 року, однак облгази цього не зробили, — додає Ірина Судомляк. — Натомість вони взялися встановлювати загальнобудинкові лічильники. На той час для цього не потрібно було отримувати згоду мешканців. Однак, аби нараховувати плату за газ у такий спосіб, мешканці повинні були б відмовитися від встановлення індивідуального лічильника. Тобто представник облгазу мусив би прийти до вас додому, запропонувати встановити лічильник коштом підприємства, ви мали б відмовитися і скласти про це акт. Лише тоді законно нараховувати плату за газ за показниками загальнобудинкового лічильника, які ділять між усіма споживачами. Зауважу, що нині домогтися перерахунку коштів можна лише індивідуально кожному споживачеві через суд».
Олена КОВАЛЬСЬКА