Венеціанська комісія розкритикувала рішення КСУ, яке стосується антикорупційного законодавства

Венеціанська комісія оприлюднила думку за запитом Президента України Володимира Зеленського щодо конституційної кризи, створеної рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня. Думка була підготовлена за терміновою процедурою і стосується наслідків цього рішення для антикорупційного законодавства. Відповідна інформація розміщена на сайті Венеціанської комісії, повідомляє «Цензор.НЕТ» із посиланням на «Інтерфакс-Україна».

У документі Венеціанська комісія наголошує, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, яка керується верховенством права і поважає Конституцію та конституційне правосуддя. «Вони йдуть пліч-о-пліч. Парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного Суду як хранителя Конституції і повинні виконувати його рішення. Проте Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа, з одного боку, заслуговує на інституційну повагу, але з іншого — повинен поважати свої власні процедури й заради конституційної стабільності і правової визначеності має приймати рішення, які відповідають власній судовій практиці. Ще важливішим є те, що Конституційний Суд повинен ухвалювати рішення в межах його законних повноважень і юрисдикції», — йдеться в документі.

Венеціанська комісія визнає, що рішення Конституційного Суду України «не має чіткої аргументації, твердої основи в міжнародному праві і, можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою — невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів». «Це вартує співчуття не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, а й тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя загалом», — вважають у Венеціанській комісії.

Разом із тим там наголосили, що «конституційна роль Конституційного Суду має поважатися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, витлумачивши його в світлі конституційної основи країни та відповідних міжнародних стандартів, зберігаючи громадські інтереси, такі, як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі». «Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включаючи суддів звичайних судів і Конституційного Суду) подавати фінансові декларації, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій і передбачити в законі відповідні санкції для державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, за завідомо неправдиві декларації або за їхнє неподання», — йдеться в документі.

На цьому тлі Венеціанська комісія пропонує Верховній Раді розглянути такі рішення:

Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним Судом недійсною, необхідно відновити кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивої декларації або за її неподання, але закон може більш детально передбачити санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порога і для злочинців, які діють із наміром.

Що стосується повноважень Національного агентства з попередження корупції перевіряти декларації, то всі повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи рішення Конституційного Суду.

Що стосується повноважень цього агентства щодо суддів, то в законі можуть бути передбачені додаткові гарантії з метою захисту від можливих зловживань.

Незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій організації «GRECO». Деякі слідчі повноваження агентства можуть бути сформульовані більш точно і у вузькому сенсі або ж можуть бути передбачені спеціальні виключення та процесуальні гарантії щодо суддів. Для того, щоб захистити суддів від можливих зловживань із боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю агентства щодо суддів або форму механізму розгляду скарг, або форму регулярних звітів агентства до відповідного судового органу.

Щодо останнього пункту залишається питання, який судовий орган має здійснювати нагляд стосовно НАЗК (у тому, що стосується фінансових декларацій суддів). Оскільки українська законодавча влада розглядає можливість створення механізму розгляду скарг, ця роль може бути покладена на суд. Оскільки українське законодавство розглядає можливість введення зобов’язання для агентства періодично подавати звіт про свою діяльність щодо суддів, то Вища кваліфікаційна комісія суддів буде найбільш відповідним органом для виконання цієї ролі в українському контексті через наявні повноваження з перевірки заяв про чесність суддів. Проте це рішення можливе тільки тоді, коли ВККС буде відновлена і тільки якщо вона складатиметься з професійних, чесних і незалежних членів, відповідно до рекомендацій висновків Венеціанської комісії від жовтня цього року. Відтак відновлення ВККС є пріоритетом. Що стосується суддів Конституційного Суду, законом може бути передбачено інший механізм нагляду за діяльністю НАЗК в ставленні до них.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд ухвалив рішення за поданням депутатів партій «ОПЗЖ» та «За майбутнє» і, за формулюванням Сергія Лещенка, «скасував антикорупційну реформу». Наступного дня на сайті суду з’явився текст рішення, згідно з яким неконституційною визнана стаття, що передбачає покарання за брехню в деклараціях, і скасовано кілька повноважень НАЗК.

29 жовтня Президент України Володимир Зеленський скликав термінову нараду РНБО через скасування антикорупційної реформи. Він доручив терміново зареєструвати законопроект, який відновлював би добропорядність Конституційного Суду. Того ж дня Кабмін зобов’язав НАЗК вже з 30 жовтня відновити доступ до декларацій чиновників, і реєстр відновив роботу.

30 жовтня Володимир Зеленський виніс на розгляд Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження всіх суддів Конституційного Суду. 2 жовтня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував у парламенті законопроект про відновлення електронного декларування. 

4 грудня Рада повернула кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях.