Чи можна гуляти під час карантину та чи очікувати на покращення ситуації з COVID-19 улітку

Світ перевернувся. Якщо всього кілька тижнів тому найпопулярнішими особистостями в Україні були політики, телеведучі та зірки шоу-бізнесу, а найвпливовішими — знов-таки політики і великий бізнес, то тепер їх із п’єдесталів упевнено зміщують медики і вірусологи.

Докторка медичних наук Алла Мироненко завідує відділом респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України, до того ж вона 30 років присвятила вивченню масових інфекційних захворювань. Її вважають «доком» у своїй галузі. Саме тому до неї звернулося видання «НВ» із найголовнішими запитаннями, пов’язаними з коронавірусом.

— Є кілька моделей регуляції поширення COVID-19. Україна обрала модель жорсткого карантину. Наскільки, на вашу думку, вона оптимальна для ситуації з поширенням коронавірусу в нашій країні?

— Треба розуміти, що ми все одно не можемо обмежити і зупинити життя у країні назавжди. Усі ці зовнішні обмежувальні заходи не призводять до стійкості населення до нового вірусу. Завдання полягає в тому, щоб максимально розтягнути процес зараження у часі, щоб кваліфіковано і якісно надати медичну допомогу тим, хто тяжко захворіє. Адже буде багато таких, які захворіють, але не тяжко. Тобто в цьому разі це, звісно, правильна тактика. Питання в тому, наскільки вистачить нас, населення, адже такі заходи дезорганізували країну. Крім того, нам важливо в цій ситуації подумати про засоби захисту для медперсоналу, бо лікарі теж можуть закінчитися: як і інші люди, вони можуть захворіти, і далі вже нікому буде надавати медичну допомогу.

— Що сьогодні відомо про вірус, і яка інформація вказує на те, чи мутує він у легші форми, чи може мати сезонний характер?

— Сьогодні усталених знань, звісно, ніхто ще не має, а в нашій країні поки немає і практичного досвіду роботи з ним. Але всі інфекції, якими можна заразитися природним шляхом — або через повітря, або через з’їдені продукти, або через комах, мають сезонний характер. Виняток становлять тільки інфекції крові, які передаються через переливання крові, ін’єкції чи іншим способом. Там немає сезонності. У нашій країні влітку превалюють кишкові інфекції, а в холодну пору року — респіраторні. Є велика надія, що влітку буде перепочинок, оскільки COVID-19 — це респіраторна інфекція. Влітку будуть випадки, яких, звісно, не виключити, бо вірус новий, але масовості не буде. Важливо пам’ятати, що карантин не дає імунітету. Його можна отримати двома шляхами: перехворіти й одужати чи отримати вакцину, однак вакцинацію робити поки нічим.

США і Гонконг вже почали клінічні випробування розроблених вакцин. Ми ще не знаємо, чим вони закінчаться. І навіть якщо вони будуть успішними, то ми повинні розуміти, що чисельність населення Сполучених Штатів становить 325 млн. осіб, і певна його частина — літні люди. А отже, передусім держава захистить літніх людей. А продаватимуть вакцини в тому разі, коли буде вироблена достатня кількість. І інші країни, які займаються цими вакцинами, рятуватимуть своїх. Україна виробництвом вакцин не займається. Колись виробництво відбувалося за старими технологіями, однак нині ніхто не наважився вкласти гроші у виробництво за новими.

Для бізнесу це невигідна історія. Ти вклав гроші, але або не повернеш їх ніколи, або повернеш частково через десять років, якщо все складеться вдало. Тобто тут потрібні якісь інвестиції, зокрема від держави. Поки що за жодної влади такої політичної волі в нас не було. Тому головне завдання — знизити кількість тяжкохворих, максимально захищаючи літніх людей. Діти і молоді люди — 80% населення — найімовірніше, перехворіють без ускладнень. Тобто їм не потрібна госпіталізація. Якщо 80% населення будуть імунними, то решта 20% на їхньому фоні можуть почуватися досить упевнено, оскільки передача збудника буде обмежена. А ті випадки захворювань, які лікуватимуть, не будуть масовими. Тобто зараз завдання просто виграти час.

— І все-таки зараз багато інформації про те, що коронавірус швидко мутує. Чи передбачає мутація легші форми перебігу хвороби?

— Це біологічний закон. Якщо збудник — вірусний чи невірусний — новий, він завжди викликає гострий перебіг хвороби. Далі є два виходи: або він, заразивши велику кількість людей, стає адаптованішим до організму і не викликає значної кількості важких форм, або зникає, оскільки його жертви через гострий перебіг хвороби не встигають поширювати вірус. Найімовірніше, коронавірус рухається першим шляхом. А якщо так, то, мутувавши в легкі форми, він закріпиться в популяції і набуде, наприклад, сезонного характеру.

Коли у 2002—2003 роках ми зіткнулися із SARS, то хворих було 8 000 осіб, а померло — трохи менше 1 000. Оскільки перебіг хвороби, викликаної цим вірусом, був важким, а смертність високою, він просто зник. Відбувалося завезення й у інші країни, але це були поодинокі випадки. Але такого, як зараз, — того, що ми маємо в Європі, зокрема в Італії, Іспанії, — тоді, на щастя, не було. Найімовірніше, коронавірус доповнить ті 200 відомих нам, які викликають респіраторну патологію.

— Ми бачимо абсолютно різні цифри щодо смертності від COVID-19 у Китаї, Італії й Іспанії. Дві останні — це країни з жарким кліматом, великою кількістю сонячних днів, хорошими умовами життя. Чим зумовлена така різниця у кількості смертей? Навряд чи тільки зрілим віком італійців та іспанців.

 — Кількість людей похилого віку — дійсно важливий фактор. Крім того, типи поведінки італійців і китайців дуже відрізняються. Китайці не кидаються обіймати одне одного, коли зустрічаються. А японці взагалі кланяються у пояс, тримають дистанцію і не люблять дотиків. Італійці, навпаки, дуже велелюбні, контактні. Врахуйте те, що в Італії понад 

60 млн. людей живуть на невеликій території, у тій же агломерації Мілана. Там завелика щільність населення, навіть порівнюючи з Україною. Щодо способу життя, то літні люди там соціально активні, вони ходять до кафе, спілкуються там, тобто мають такий уклад життя, що відрізняється від, скажімо, укладу життя наших людей похилого віку. Але є і спільні риси: і в Італії, і в нас молоді люди часто ділять житло зі своїми зрілими батьками — це теж фактор ризику.

— А якщо говорити про ситуацію в Україні, на якій стадії епідемії, якщо можна так казати, ми зараз перебуваємо, на вашу думку, і якої кількості хворих нам очікувати?

 — Поки що в нас все досить спокійно. Ну, коли почали повертатися наші «гастарбайтери», занесення хвороби у країну все одно відбулося, адже люди так чи інакше їздять, спілкуються. Зараз це максимально припинено, однак все ж то ненормальний життєвий процес. Коли і як розвиватиметься епідемія — питання часу. Зараз, я б сказала, ми перебуваємо на самому початку підйому рівня захворюваності. А будь-яка епідемія має закономірність. Є початок, підйом, пік, а потім спад. Ось до спаду нам ще далеко. Говорити, скільки людей перехворіють, я, чесно кажучи, не беруся.

Можу тільки припустити, що все-таки захворювання матиме сезонний характер. До теплої пори року ми якось дотягнемо з карантином. Улітку буде перепочинок, а от восени маємо бути готовими до того, що ситуація може знову загостритися. Адже те, що ми сховалися, нас не врятує. У середньому епідемії розвиваються за таким сценарієм: їм потрібно приблизно два роки, щоб пройти світом, до того ж залежно від сезонності хвилі захворювання у різних півкулях можуть чергуватися. Але нам все одно доведеться отримати імунітет. Поки що, за відсутності вакцини у країні, бачу тільки один шлях — перехворіти. Інша річ, що захистити потрібно стареньких. Тому, якщо нам вдасться згладити криву захворюваності на осінь, дати можливість літнім людям хворіти під якісним медичним наглядом і не поголовно — це буде хорошим результатом.

— Сьогодні багато хто оперує поняттям «вірусне навантаження» — мовляв, якщо на тебе чхнула хвора людина, передавши більшу кількість вірусу, перехворієш важче. Якщо ж вірус потрапив опосередковано і в малих кількостях, то перебіг хвороби буде легким. Чи так це?

— Термін «вірусне навантаження» застосовують переважно до інфекцій крові, таких, як ВІЛ або гепатит. Навряд чи коректно оперувати ним щодо інфекцій, які передаються повітряно-крапельним шляхом, адже змиви бронхів або мазки з носоглотки нестабільні. Припущення, що якщо отримав менше вірусу, то хворієш легше, не завжди виправдане. Так, доза збудника може обумовлювати тяжкість перебігу хвороби. Але не у всіх. Найчастіше тяжкість перебігу хвороби обумовлена реакцією імунної системи людини. Це індивідуальний процес.

— Ще одне запитання про так званих «суперносіїв» — людей, які інфіковані, але не мають ознак захворювання і здатні заразити багатьох. Наскільки це можливо?

— Для цього вірусу, за даними китайських колег, такими «суперносіями» стають діти. Вони можуть бути інфіковані, але не мати клінічних проявів хвороби. Саме тому так важливо сьогодні критично скоротити спілкування дітей із дідусями і бабусями. Щодо дорослих людей, то, як правило, у них інфекція майже завжди проявляється тими чи іншими симптомами.

— Наскільки правильну модель обирають у нашій країні в тестуванні своїх громадян на наявність COVID-19? Не так давно вантажний борт привіз в Україну з Китаю системи тестування, і з’явилося дуже багато домислів, що нам купили не ті тести. Чи це так?

 — Ну, треба розуміти, що то за тести, і я не знаю, що саме нам привезли. Бо якщо це тести на наявність антитіл, то вони починають працювати лише на десятий день хвороби. Їхню актуальну цінність я не дуже розумію, і вона сумнівна. Для конкретного хворого користі від неї мало, його треба лікувати вже зараз, а не чекати десять днів, поки його організм виробить антитіла до вірусу. Якщо йдеться про визначення антигену, а такі швидкі тести є, то, звісно, це добре. Ось такі тести нам потрібні. Тоді ми зможемо протестувати людей, виявляючи таким чином захворювання на ранніх стадіях, ізолювати та надати їм допомогу. Тестувати всіх громадян країни зараз завдання не стоїть, але важливо ізолювати тих, хто дійсно має ознаки захворювання і здатний швидко поширювати його, відвідуючи місця скупчення людей.

— Як ви оцінюєте готовність України до епідемії?

— Насправді у нас так довго все це намагалися угробити, що готовність не дуже хороша. Відновити все за два місяці навряд чи вдасться. Це ж не тільки обладнання купити, до нього потрібна бригада. Наприклад, провести інтубацію не кожен лікар зможе, адже це вузькоспеціалізована допомога. Її повинен проводити анестезіолог. Купити апарат ШВЛ — не проблема, а от щоб навчити бригаду працювати злагоджено, потрібен час. У нас вкрай мало фахівців, тому уряд вживає екстрених заходів, аби якомога менше хворих одночасно потрапляли до відділень інтенсивної терапії.

— Поговорімо про групи ризику й особливості перебігу хвороби. У країнах Європи у відділеннях інтенсивної терапії та реанімації лежать не тільки люди похилого віку, а й молодь. В Україні більшість виявлених хворих уже мають пневмонію. Чи можна назвати це легким перебігом захворювання?

 — Люди похилого віку і ті, хто має хронічні захворювання, дійсно перебувають у групі ризику. Але ви повинні розуміти і специфіку вірусу. Кожен із наявних вірусів має схильність (тропність) до певного відділу дихальної системи. На жаль для нас, чутливими до вірусу COVID-19 опинилися нижні відділи дихальної системи людини, тобто легені, а не, наприклад, слизова носа. Тому хворі на коронавірусну інфекцію частіше хворітимуть не на риніт чи синусит, а на пневмонію, особливо літні люди. Коли ми говоримо, що більшість перехворіє легко або в середній тяжкості, йдеться зокрема про пневмонію, яка не потребує інтенсивної терапії, реанімації, її перебіг не залишить помітних наслідків для організму.

— Поговорімо про потрібні й непотрібні запобіжні заходи, які сьогодні практикують українці: миття рук із милом, носіння масок, миття всіх принесених із супермаркету продуктів із милом і ретельне термічне оброблення сирого м’яса.

 — Мити руки з милом і обробляти їх антисептиком після контакту з потенційно зараженими поверхнями — це правильно. Носити маски також правильно. Якщо ви відвідуєте людні місця чи користуєтеся ліфтом, надівайте і маску, і рукавички, які після використання можна, наприклад, викинути, а руки продезінфікувати.

Мити всі принесені продукти й упаковки з милом — це швидше панічне. Мийте перед вживанням продукти в звичайному порядку. Навряд чи ви заразитеся на коронавірус від пачки яєць із супермаркету. Щодо м’яса, то ви точно не заразитеся, якщо купите куряче філе в магазині. Рекомендації щодо м’яса призначені здебільшого для китайців, які як соус зазвичай вживають свіжу кров. 

— У низці країн карантин набув таких суворих форм, коли навіть просто вихід людей на вулицю обмежений. Прогулянка на відкритій місцевості повітрі несе якісь ризики?

— Ці заходи — продукт страху, напевно. На вулиці ви не можете заразитися, адже вітер і сонце згубно діятимуть на вірус. Головне — не цілуйтеся з хворими надворі. А гуляти в парку не тільки корисно, а й потрібно, це заспокоює нервову систему, розхитану карантином.