У 2020 році ІМІ зафіксував 229 випадків порушення свободи слова в Україні

Минулого року станом на 28 грудня експерти Інституту масової інформації в Україні зафіксували 229 випадків порушення свободи слова. Із них — 171 справа стосувалася фізичної агресії проти журналістів.

Для порівняння: у 2019 році загалом було зафіксовано 243 випадки порушень свободи слова. Із них 172 справи стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Такі щорічні результати моніторингового дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

У 2020 році основними категоріями порушень свободи слова були:

— перешкоджання законній журналістській діяльності: 125 справ (99 — у 2019 році);

— доступ до інформації: 22 справи (21 — у 2019-му);

— побиття: 20 випадків (23 — у 2019-му);

— погрози: 19 випадків (37 — у 2019-му);

— правовий тиск: 19 випадків (18 — у 2019-му).

Основні тенденції року

У 2020 році кількість перешкод для легальної професійної діяльності журналістів зросла на цілих 26% порівняно з 2019-м. Основними причинами цього зростання стали незаконні обмеження, блокування та місцеві вибори. 

Фізична агресія знову стала найпоширенішим порушенням свободи слова (74% від усієї кількості порушень). Журналістам ламали техніку, їх виштовхували, на них нападали під час «прямих ефірів», вони постраждали від тяжких тілесних ушкоджень, їм погрожували, псували їхнє майно, зокрема палили їхні автомобілі. 

За даними IMI, 62 випадки порушення свободи слова в 2020 році були  пов’язані з блокуванням, накладеним через пандемію коронавірусної інфекції. Це майже третина (27%) від загальної кількості порушень свободи слова в Україні. Ці справи здебільшого стосувалися заборони доступу журналістів на засідання місцевих органів влади, а також нападів на ринках, у перукарнях та магазинах під час інспекцій.

Експерти помітили тенденцію вибіркового запрошення засобів масової інформації під час робочих поїздок Президента Володимира Зеленського до  регіонів. Представники ІМІ зафіксували такі скарги журналістів у Херсоні,  Дніпрі, Кривому Розі, Хмельницькому, Луцьку та  Запоріжжі. Страйк херсонських журналістів, які не змогли отримати акредитацію на зустріч із Володимиром Зеленським, був таким: кілька Інтернет-видань публікували порожні сторінки без тексту.

Закритість державних органів стала однією з головних тенденцій року. Журналістів не пускали на сесії обласних, міських, районних та селищних рад. Найбільшими регіонами-порушниками були Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Полтава та Закарпаття. Цього року місцева влада забороняла доступ журналістів під приводом блокування. Водночас вона не надала жодного іншого доступу до інформації із сесії для ЗМІ, зокрема не організувала жодних «онлайн»-трансляцій.

Ще однією тенденцією року стало обмеження доступу до публічної інформації. Журналістам було відмовлено відповідати або надавати запитувану інформацію, крім того, їм виставили рахунок за отримання запитуваної інформації. Так вчинили органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, центральні органи влади, включаючи Адміністрацію Президента. 

Зокрема Виноградівська міська рада в Закарпатті надіслала рахунки в сумі 259,25 грн. (близько 9 дол.) та 86,26 грн. (близько 3 дол.) за відповідь на запити журналіста з інформацією в Інтернет-виданні «Holos karpat». Управління СБУ в Миколаївській області відмовилося надавати журналістам інформацію про ремонт тротуару біля будівлі управління.

Місцеві вибори відбулися в Україні 25 жовтня. За результатами моніторингу в день виборів експерти ІМІ дійшли висновку, що вибори відбулися демократично та з повагою до прав журналістів, і лише деякі незначні порушення були зафіксовані членами виборчих комісій. За результатами моніторингу, право журналістів на професійну діяльність найчастіше порушували приватні особи (102 випадки), місцева влада (55), правоохоронці (24), судова влада (17), Офіс Президента (7) тощо.

Серед регіонів України Київ та Київська область лідирують щодо кількості порушень (71 випадок), друге місце займають Одеська і Запорізька області (по 18 випадків), третє — Дніпропетровська та Херсонська області (по 15 випадків), четверте — Львівська та Полтавська області (по 12 випадків),  п’яте — Миколаївська область (11 випадків). Загалом 103 журналісти та 90 журналісток зазнали порушень своїх прав.

Цього року журналістська спільнота відповіла, подавши свої заяви щодо законопроектів «Про дезінформацію» та «Про засоби масової інформації», справ про вбивства Павла Шеремета та Георгія Гонгадзе, обшуків в офісах проектів «Секретні матеріали» («Секретні файли»), «Хроші» («Гроші») та будинках журналістів для «1+1», відмови в доступі військовим кореспондентам до лінії фронту на Донбасі, телевізійних уроків на проросійських телеканалах Віктора Медведчука, обмеження доступу кременчуцьких журналістів на сесії міськради, безпеки журналістів та репутації проекту «StopFake», спроб суддів незаконно отримати доступ до телефону журналіста з агенції «Слідство.info» («Розслідування.Інфо»), неприпустимості тиску на журналістку Любов Величко; незаконного позбавлення акредитації у Верховній Раді 19 засобів масової інформації тощо, при цьому вимагаючи забезпечити повне фінансування суспільного мовника.

Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний, правовий та політичний тиск, кіберзлочинність проти ЗМІ та журналістів. У щомісячний звіт включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістикою. Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американців через медіа-програму «USAID» в Україні, реалізовану міжнародною організацією «Internews Network».