Через згадки про Віктора Медведчука суд заборонив розповсюджувати книжку «Справа Василя Стуса»

Зранку 19 жовтня Дарницький районний суд частково задовольнив скаргу Віктора Медведчука і заборонив розповсюджувати книгу журналіста Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Медведчук згадується в книзі, оскільки свого часу саме він був адвокатом Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики у ході того процесу. Сам він своєї провини не визнає. Політик просив суд заборонити поширення книги, оскільки деякі фрази та формулювання в ній, на його думку, порушують честь та гідність. Суд із цим погодився, повідомляє «ВВС Україна».

«Зобов’язати Вахтанга Кіпіані і видавництво «Vivat» видалити в книжці з розділів «Кримінальна справа № 5. Книга життя і смерті Василя Стуса» та «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса» інформацію про особу Віктора Медведчука. Заборонити Вахтангу Кіпіані і видавництву «Vivat» розповсюджувати надрукований тираж книжки «Справа Василя Стуса» і подальше його тиражування до усунення порушення особистого немайнового права Віктора Медведчука», — оголосила суддя.

Рішення суду ще не набрало законної сили і почне діяти, якщо пан Кіпіані упродовж наступних 30 днів не подасть апеляції або якщо програє ще й апеляційну інстанцію. Віктор Медведчук судового рішення поки не коментував, а от пан Кіпіані оприлюднив на своїй сторінці у «Фейсбуці» цитату Василя Стуса. «Кубло бандитів, «кагебістів», злодіїв та гвалтівників у стольному засіли місті, як партія більшовиків», — написав він.

Раніше Віктор Медведчук у коментарі «Громадському» заявляв, що подав позов проти Вахтанга Кіпіані, бо інформація в книзі, на його думку, не відповідає дійсності. «Якщо людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності, то це є предметом судового розгляду для захисту честі та гідності, я так вчиняв завжди і буду робити це в майбутньому», — пояснював Віктор Медведчук.

Що саме суд постановив видалити, а що — залишити?

Суд лише частково задовольнив позов народного депутата України від партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука, який був державним адвокатом українського поета Василя Стуса в судовому процесі 1980 року.

Згідно з рішенням суду, аби друкувати і поширювати книгу надалі, Вахтанг Кіпіані і видавництво мають видалити з її тексту такі фрази:

«є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»;

«Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»;

«він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?»;

«розпинав поета призначений державою адвокат Медведчук»;

«шістка» комуністичної системи — адвокат Медведчук»;

«злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще і тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи».

Однак суд дозволив залишити в тексті фрагменти, де Медведчука називають «сином поліцая». Із цього приводу вже поіронізував автор книги Вахтанг Кіпіані: «Не можу тепер згадувати всує товариша Медведчука, але називати «сином поліцая» можна».

На думку адвоката Віктора Медведчука Ігоря Кириленка, суд дозволив залишити формулювання «син поліцая», бо нібито так його в книзі називає не сам автор, а інші особи. «Припускаю, що суд дослухався до аргументів захисту про те, що «сином поліцая» Віктора Медведчука називає не сам автор книжки, він лише посилається на слова третіх осіб. Але, аби точно це з’ясувати, мені потрібно ознайомитися з текстом рішення», — зауважив у коментарі «Радіо «Свобода» Ігор Кириленко.

Хто суддя у справі?

Суддя Марина Заставенко, яка й ухвалила рішення у справі, раніше працювала в Червоногвардійському районному суді Макіївки Донецької області. На окупованій території в неї залишилося майно, і останнім часом вона часто перебувала саме там. Через це СБУ зверталося до Вищої кваліфікаційної комісії із судочинства (ВККС) зі скаргою на Марину Заставенко. У ВККС навіть завели спочатку проти неї дисциплінарну справу, але потім відмовилися звільняти суддю. На це звернула увагу експертка 

ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик. «Думаю, наступний тираж книжки «Справа Василя Стуса» треба доповнити новим розділом про суд над самою книжкою, обов’язково згадавши в ньому суддю Марину Заставенко і її донецькі зв’язки», — пише Галина Чижик. Експертка припускає, що суддя може мати «гарантії безпеки» від бойовиків.

Книгу вже розкупили

Гендиректорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова вже повідомила, що рішення суду оскаржуватимуть. «Цей суд — прямий і очевидний доказ того, що справа, за яку боровся Василь Стус, не завершена. Ми були готові до такого рішення, адже було б наївно сподіватися, що в боротьбі з таким суперником ми переможемо одразу», — наголосила вона.

Тим часом на сторінці видавництва в соцмережі повідомили, що саму книгу «Справа Василя Стуса» розкупили «за лічені хвилини» після судового вироку. «Книгу «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані розкупили за лічені хвилини і у видавництві, і в решти дистриб’юторів. Ми прийняли рішення додрукувати новий наклад, поки рішення суду не набрало чинності і ми маємо на це право», — йдеться в повідомленні. Новий наклад, як очікується, надійде в продаж на початку листопада.

Віктор Медведчук і Василь Стус

Випускник юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка Віктор Медведчук наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років був призначений державою адвокатом у процесах проти українських поетів Василя Стуса і Юрія Литвина. Причому сам Василь Стус, за деякими свідченнями, від адвоката Медведчука відмовився, а Юрій Литвин у своєму останньому слові як підсудний казав: «Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю — він не сміє розкривати механізм вчиненої проти мене провокації». Дисидент Євген Сверстюк також згадував: «Коли Василь Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Віктор Медведчук є людиною комсомольсько-агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою».

Василя Стуса звинувачували в антирадянській агітації і пропаганді за ч. 2 статті 62 Кримінального кодексу УРСР. В архівах збереглася стенограма із засідання суду, згідно з якою адвокат Віктор Медведчук  вважає «кваліфікацію його дій вірною». Радянська влада засудила Василя Стуса до 10 років примусових робіт і 5 років заслання. 

Сам Віктор Медведчук пізніше заявляв, що не збирається «виправдовуватися з цього приводу», і запевняв, що спеціальна комісія з адвокатської етики перевірила його роботу як адвоката Василя Стуса. «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не в суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок», — резюмував політик.