«Суперхабар» у розмірі 6 мільйонів доларів: хто допомагав хабарникам в ОП, ГПУ і отримав «кеш»

Ця драматична історія гідна кінофільму, і вона дає вичерпне уявлення про ситуацію в нашій державі. Розіб’ю її для зручності на питання.

За що дали хабара?

За те, щоб спеціальний антикорупційний прокурор Назар Холодницький закрив справу проти Миколи Злочевського про незаконне заволодіння коштами кредиту Національного банку, виданого «Реал банку». Причому справу треба було закрити з визначенням «за відсутністю складу злочину», щоб зняти Злочевського з розшуку та забезпечити його легальне пересування в Україні. За іронією долі Злочевський отримав репутацію одного з найхитріших, найскупіших і найбагатших людей країни. За даними «Цензор.НЕТ», зараз він перебуває в Об’єднаних Арабських Еміратах. 14 червня в нього був день народження, і йому хотіли зробити подарунок — закрити справу, але подарунок вийшов іще скандальнішим...

Кого саме затримали, і яку роль вони відіграли в цій справі?

Затримано трьох осіб, які були присутні на зустрічі з агентом НАБУ Євгеном Шевченком. По-перше, під час передачі хабара затриманий Микола Ільяшенко — чинний перший заступник начальника податкової служби Києва, котрий безпосередньо передав агенту НАБУ Євгену Шевченку 6 мільйонів доларів, з яких відклав собі 1 мільйон комісійних. По-друге, затриманий Андрій Кіча, який на сайті компанії «Бурісма», що належить Злочевському, значиться як директор із правових питань. По-третє, затримана Олена Мазурова — колишня начальниця організаційно-розпорядчого департаменту Державної фіскальної служби України, звільнена за люстрацією в 2015 році, — судячи з матеріалів, що є в розпорядженні «Цензор.НЕТ», також довірена особа Злочевського.

Чому гроші передавали Євгену Шевченку, адже всі знають, що він агент НАБУ?

Обдурити Злочевського неможливо — так кажуть ті, хто з ним стикався. Однак, судячи з інформації «Цензор.НЕТ», довіру в людей Злочевського заслужив не Шевченко, про якого вони все, звичайно ж, знали, — гарантом угоди і її двигуном був Ільяшенко. Обидві зустрічі з Шевченком Кіча та Мазурова, включаючи передачу грошей і затримання, проводили... у робочому кабінеті Ільяшенка в міській податковій службі за адресою: вул. Шолуденка, 33/19! Із Шевченком Ільяшенко знайомий із 

2016 року. Вельми цинічно, що податківець обговорював із Шевченком можливість передачі нових даних стосовно Злочевського в НАБУ, щоб потім скористатися і цією темою, тобто розраховував на подальшу співпрацю, узявши всі ризики на себе.

Хто такий Микола Ільяшенко?

Ільяшенко потрапив до столичної податкової служби при Клименку як лояльний «регіонал», отримав високу посаду голови районної податкової інспекції. Але його кар’єрне зростання продовжилося і після революції — за Насірова. Він став першим заступником начальника податкової служби Києва і куратором найприбутковішої теми — відшкодування ПДВ. Ільяшенко став досить відомим після того, як журналісти видання «Слідство.Інфо» опублікували дані щодо нерухомості, яка знаходиться в його власності, — 11 квартир, заміський будинок, земельні ділянки. Однак ніяких наслідків не було — кар’єра успішно процвітала. Насірова звільнили, а Ільяшенко знову зумів утриматися. Відбулися президентські вибори, знову поміняли керівництво, але Ільяшенко встояв і за Верланова. А потім і Верланова прибрали, а Ільяшенко залишився в новій структурі. Скільки разів його призначали заново! Ну просто незамінна людина.

Микола Ільяшенко був знайомий із багатьма важливими людьми. Наприклад, із главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком та іншими. Було б цікаво дізнатися, скільки разів Ільяшенко відві-дував Офіс Президента? Хто йому виписував пропуск? Хто звертався до Верланова з проханнями не звільняти Ільяшенка і залишити на посаді? Очевидно, безкарність підштовхнула його до таких самовпевнених дій.

Як проводили операцію?

Згідно з матеріалами справи, які будуть розглянуті в суді, 1 червня Ільяшенко зв’язався з Шевченком і дав зрозуміти, що за зміну підслідності Злочевського, тобто за передачу його справи до іншого слідчого органу, де її можна буде закрити, його знайомі готові запропонувати мільйон доларів, за закриття справи за відсутністю складу злочину — 2 мільйони. Проте 2 червня Шевченко від виконання цього прохання... відмовився. І тоді Ільяшенко подзвонив знову і запропонував уже 5 мільйонів доларів!

3 червня НАБУ відкрило провадження, причому з великим побоюванням. Його керівництво передбачало, що може мати місце подвійна гра з метою дискредитації антикорупційних органів і заміни керівництва. Адже буквально напередодні, 26 травня, Генеральний прокурор Ірина Венедиктова заявила про «бездіяльність» голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького і відкриття проти нього дисциплінарного провадження.

5 червня в робочому кабінеті Ільяшенка в податковій службі Шевченко зустрівся з ним, Мазуровою і Кічею. Згідно з усіма процесуальними вимогами, Шевченко вже був споряджений технікою для запису. 10 червня на зустрічі з Шевченком Ільяшенко прийняв рішення про «операцію» — гроші в обмін на постанову Холодницького. Під час зустрічі Ільяшенко подзвонив... знайомому священику(!), аби запитати, чи буде успішною «угода», яку він збирається укласти. Священик запевнив його, що все буде добре, і з чистою совістю високопоставлений чиновник домовився про передачу 12 червня хабара в розмірі 5 мільйонів доларів. Треба було поспішати, аби встигнути зробити подарунок Злочевському.

Усе сталося 12 червня в міській податковій службі. Шевченко і Ільяшенко прибули зі своєю охороною, на зустрічі також були Кіча та Мазурова. Шевченко передав постанову про зміну підслідності Холодницького. Однак Мазурова і Кіча визнали це недостатнім. За 5 мільйонів доларів вони хотіли отримати повне закриття справи щодо Злочевського за відсутністю складу злочину, причому зміни треба було негайно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань, інформація в якому підлягає особливій процедурі контролю. ЄРДР — це гарантія закриття справи.

Ці питання порадували керівництво НАБУ і САП. Адже до останнього моменту вони пі-дозрювали наявність провокації і уявляли, як спецназ ДБР або СБУ вривається та затримує всіх за спробу закрити справу. І така загроза була вельми реальною. Але, якби то була провокація, ні-хто б не посмів торгуватися. Значить, імовірність того, що справа є справжньою, різко зросла.

І от Холодницький приймає рішення, що в інтересах розслідування виготовляється спеціальний доказ у справі — фальшива зміна в ЄРДР. Тому вносить необхідну зміну в ЄРДР зі своїм електронним ключем о 17.15. Доступ до ЄРДР строго обмежений — тільки для співробітників правоохоронних органів, у яких є спеціальний електронний ключ. То як Ільяшенко, Кіча та Мазурова переконаються, що зміну дійсно внесено і Злочевський тепер невинний?

О 17.18 інший співробітник правоохоронних органів зі своїм електронним ключем зайшов у базу ЄРДР, аби перевірити стан справ. У той же момент задзвонив телефон: «угода» виконана. Шевченка провели до кімнати для перерахунку грошей. Йому передали три великих сумки — у кожній по 2 мільйони доларів. Шевченко не зрозумів цього, адже домовлялися не про 6, а про 5 мільйонів доларів. Однак Ільяшенко все пояснив так: 1 мільйон за клопоти належить йому самому. Цей мільйон був переданий йому на закритій парковці податкової служби Києва. Під час затримання Ільяшенко вихопив пістолет. Також дістати зброю і націлити її на податківця довелося й одному з детективів НАБУ.

Хто допомагав Ільяшенку в Генеральній прокуратурі?

Вхід до ЄРДР відбувся з допомогою електронного ключа начальника управління організаційного забезпечення ЄРДР і інформаційно-аналітичної роботи Генпрокуратури Ірини Бакай. Ірина Бакай — одна з високопоставлених співробітників ОДПУ — обіймала свою посаду кілька років за різних генпрокурорів. Нині слідство проводить роботу, щоб точно визначити: то вона особисто дивилася реєстр чи хтось скористався її ключем? Думаю, тепер адвокатам Бакай доведеться чимало потрудитися, щоб довести, що ключ міг узяти хтось інший. І дисциплінарне провадження тепер треба відкривати не щодо Холодницького, а в самому Офісі Генпрокурора.

Звідки гроші? Як процвітають «скручування», «обнал» і «конверти» за Президента Володимира Зеленського?

А ось це найбільш інтригуюче і ключове у цій справі питання. Можна придумати будь-яку провокацію, дурість, помилки, але ні Ситник, ні Холодницький, ні Шевченко не зможуть змусити заступника голови податкової служби Києва та директора компанії «Бурісма» вручити собі 

6 мільйонів доларів готівкою, ніхто не може викинути такі гроші для імітації реальної справи. Такої суми вдома не тримають, тож сліди цих грошей, напевно, можна знайти. Таку колосальну суму може зібрати тільки той, хто легко орудує сотнями мільйонів доларів.

Звідки ж її можна взяти? Це результат широкомасштабної роботи нелегальної системи ухиляння від сплати податків, яка процвітає зараз в Україні. Екс-міністр фінансів Ігор Уманський говорив правду: масштаби «скруток» нині збільшуються. Володимир Зеленський влаштував у силових структурах кадрову «чехарду», спроби Президента в ручному режимі керувати силовиками у самих силовиків викликають тільки гіркий сміх. Зеленським легко маніпулювати, адже його дії визначає його найближче оточення, а на керівні посади він призначає здебільшого тих, хто йому підтакує і погоджується з ним в усьому. Тим паче «Слуги Народу» скасували статтю в Кримінальному кодексі про фіктивне підприємництво, і зараз для «конвертів» настав «золотий вік».

Ось тому й носять величезні суми готівки (як ми розуміємо, далеко не останні), і розносяться мільйони доларів не тільки в НАБУ і САП, а по всій вертикалі влади Зеленського. Саме тому Ільяшенко і відчув: зараз можливо все. Цей хабар показує: держава абсолютно неефективно адмініструє податки і бореться з «тіньовою» фінансовою сферою, а грізні заяви Зеленського — це всього лише ширма для таких, як Ільяшенко.

А до чого тут Хантер Байден?

Так, у справі компанії «Бурісма» фігурує син кандидата в президенти США Хантер Байден — колишній член наглядової ради компанії. Однак до цього конкретного епізоду Байден стосунку не має. Намагалися вирішити питання тільки щодо самого Злочевського та розкрадання грошей Нацбанку. Але ця ситуація стосується компанії «Бурісма» в тому плані, що директор із правових питань Кіча є підозрюваним і був затриманий під час передачі хабара. «Бурісма» зробила заяву, що Кіча вже не є їхнім співробітником, але насправді 12 червня його портрет і посада значилися на сайті компанії. Так що новий поворот у скандальній справі, яка так довго була предметом політичних скандалів у США, може знову привернути до себе увагу через чергову появу в новинах відомої назви.

Що робити державі?

Ця справа засвідчила, що держави як системи не існує. Ефективність показали НАБУ і САП, створені до приходу Президента Володимира Зеленського до влади. А решту системи Злочевський та Ільяшенко вже «освоїли».

Необхідно створити слідчу комісію Верховної Ради, щоб відповісти на запитання: з ким був пов’язаний у владі і Офісі Президента Ільяшенко, хто сприяв діяльності Кічі та Мазурової в правоохоронних органах і Генеральній прокуратурі, хто в правоохоронних органах допомагає «відмивати» десятки мільйонів доларів, щоб роздавати хабарі у новій владі, як працює система «скруток» і «обналу» і як її ліквідувати? Зрозуміло, для такої роботи треба припинити атаки «Слуг Народу» на НАБУ і САП та дозволити довести до результату цю епічну справу.

Юрій БУТУСОВ

«Цензор.НЕТ»