З України в Антарктиду зі своєю радіоантеною

Українець Вадим Івлєв вирушає в експедицію на безлюдний острів Сигні та бере із собою 24-метрову саморобну антену. Подорож, яку він збирається здійснити, — мрія багатьох мандрівників. Вадим вирушає туди, де немає цивілізації та практично не буває людей. І потрапить туди киянин не за дорогим туристичним маршрутом і навіть не завдяки офіційній експедиції за рахунок держави. Експедиція на Сигні — не державна, а волонтерська ініціатива. Кошти на її проведення надаються спонсорами, серед яких підприємства-виробники радіодеталей, десятки міжнародних компаній і сотні індивідуальних «донорів».

«Головне — це радіоаматорська справа»

Вадим Івлєв протягом усього життя працює радіоінженером, маючи справу здебільшого з навігаційними системами й автомобільним радіо. Професійну діяльність поєднує з двома хобі: мандрівками та радіолюбительством. Він неодноразово перемагав на міжнародних змаганнях серед радіоаматорів і тепер саме завдяки цьому захопленню вирушає в Антарктику.

Радіолюбитель живе разом зі своєю родиною в Києві у приватному будинку. На його подвір’ї встановлена спеціальна антена для надсилання сигналів, замовлена з Італії ще багато років тому. З кожним роком вона працює дедалі гірше, оскільки радіохвилям заважають багатоповерхівки, що виростають довкола.

Насправді ж радіозв’язок — це не лише передача та прийом сигналу. Для тих, хто захоплюється цією справою, це справжній спорт. За словами Вадима, коли експедиція вирушає на безлюдний острів, про це знають радіоаматори з усього світу: беруть відпустки, шукають місце з найкращим зв’язком — і все це заради сеансу тривалістю у кілька хвилин. Співрозмовники встигають лише обмінятися позивними, сказати одне одному пару слів та оцінити якість зв’язку. Після цього радіоаматор з острова береться за наступне з’єднання: охочих чимало, а часу обмаль.

«Я думаю, що головними результатами експедиції стануть передусім наукові дослідження. Ми збиратимемо зразки форамініферів — це невеликі морські організми, які накопичувалися на острові протягом мільйона років.  І головне — це радіоаматорська справа, тому що ми маємо надати можливість радіоаматорам, світовій спільноті зв’язатися з таким рідкісним островом», — розповідає мандрівник.

«Вода біля острова не буває спокійною»

Сигні, на який вирушає Вадим Івлєв, — це невеликий і скелястий острів, частина якого вкрита льодовиком. Науковці вважають його надважливою територією для птахів і тварин, адже там живуть гігантські буревісники, баклани, поморники, пінгвіни та тюлені. Однак люди бувають на Сигні вкрай рідко.

Нині на острові триває літо: температура повітря тримається близько нуля, а швидкість вітру сягає 20 м за секунду. На Сигні немає гір, тому західний холодний вітер не зустрічає на своєму шляху перепон і утворює величезні хвилі заввишки з шестиповерховий будинок.

«Вода біля острова не буває спокійною. Єдине, що захищатиме від постійного шуму вітру, — навушники. Цей шум можна порівняти хіба що з тисячею скрипалів, які одночасно й голосно награють мелодію», — ділиться українець.

«Маршрут не буде простим»

Сигні розташований за 1 500 км від архіпелагу Вогняна Земля та за 600 км від станції «Академік Вернадський» — єдиної української антарктичної станції. За словами мандрівника, аби досягти острова, доведеться п’ять днів плисти Південним антарктичним океаном. Згідно з планом, 16 лютого експедиційна група вийде з чилійського порту Пунта-Аренас у Магеллановій протоці, після чого попрямує на південь через протоку Дрейка.

Вадим переконаний: маршрут через ті води не буде простим: «Кажуть, що 40-ві широти «ревуть», 50-ті — «шаленіють», а 60-ті — «верещать». Ба більше, новозеландське судно «RV Bravehead», яке доставляє експедицію, не зможе висадити людей на самому острові, оскільки немає жодної можливості підійти до нього впритул. Тому українець разом з іншими науковцями та всім необхідним вантажем діставатимуться острова на гумовому човні.

Із собою — 24-метрова антена

Експедиція складається з 14 людей: дев’ятьох американців, німця, австралійця, швейцарця, угорця й українця. Хтось із них житиме у наметах на самому острові, інші — на судні. Головна мета — встановити і випробувати радіозв’язок між безлюдним островом та радіоаматорами з усього світу.

Вадим везе із собою на Сигні саморобну розбірну 24-метрову антену для діапазону 160 м. Він власноруч її удосконалив і намагатиметься під час експедиції встановити одразу два рекорди: із найбільшої дистанції в цьому діапазоні та з найбільшої кількості радіозв’язків. Радіоінженер сподівається зв’язатися з японськими колегами, котрі перебуватимуть за 17 тис. км від нього. Утім, остаточний результат залежатиме від умов на острові. Інші радіолюбителі — учасники експедиції — працюватимуть в інших діапазонах.

«Радіоекспедиція» планує поспілкуватися з американськими й українськими школярами через супутниковий Інтернет — це освітня частина експедиції. Щодо наукових цілей, то учасники експедиції збиратимуть і вивчатимуть залишки форамініферів. Загалом робота на Сигні триватиме до 14 березня.

Для того, аби все відбулося за планом, крім відповідних умов на острові, учасникам експедиції потрібно чітко дотримуватися чималої кількості правил біобезпеки. Їм заборонено привозити із собою будь-яких тварин, комах, рослини чи насіння. До слова, у 1960-х дослідники випадково завезли на острів нелетючих комарів «Eretmoptera murphyi». Ті масово розплодилися та харчуються рештками місцевих рослин. А за відсутності природних ворогів нічого не передбачає їхнього зникнення.

Також експедиція повинна забрати із собою всі свої відходи. За виконанням правил стежитиме член експедиції з біобезпеки. Окрім того, інспекцію можуть провести дослідники із сезонної британської станції, якщо вони перебуватимуть на острові у цей період часу. «Штрафи за порушення величезні — по 20 тис. грн. за кожен випадок», — зазначає Івлєв.

Як потрапити в Антарктиду

Звісно, є чимало «простих», але недешевих варіантів: тури вартістю від 10 тис. євро або ж наукова експедиція, якщо ви, звісно, вчений. Натомість українець Вадим Івлєв має власний шлях в Антарктиду.

«Насамперед я радіолюбитель, брав участь у багатьох міжнародних змаганнях», — розповідає він. На цих змаганнях його, власне, і помітили, там зав’язалися перші міжнародні знайомства, а товариш із Нової Зеландії запросив до команди радіоаматорів, яка готувала експедицію. Згодом Вадим долучився до міжнародного колективу. Крім того, діапазон 160 м, в якому працює українець, не надто популярний, тому й конкурентів менше. «Я займаюся величезними антенами. Кажуть, що це важко і нецікаво, тріск і шум, ніхто не отримує насолоди. А я отримую. Тож і кажуть: хай українець цим займається», — сміється Івлєв.

У 2016 році він вирушив у першу радіоекспедицію на острів Херд в Індійському океані, у 2018-му  з тією ж командою навідався на британський острів Дюсі в Тихому океані. А тому подорож в Антарктиду для Вадима вже третя у форматі радіоекспедиції. «Треба мати якийсь рейтинг на змаганнях, перемагати, щоб вас бачили. Після цього запрошують в умовний другий—третій ешелон експедиторів, які їздять в Африку чи Атлантику. А далі ви вже як команда підіймаєтеся і переходите у найвищий клас», — ділиться мандрівник.

За словами Івлєва, потрапити до подібної експедиції непросто — запрошують винятково тих, кого вже знають. Ніхто не хоче несподіванок чи проблем. Натомість радіоаматор радить просто займатися своєю улюбленою справою. «Треба виходити на міжнародний рівень, спілкуватися з іноземцями: американцями, австралійцями, новозеландцями. Вивчати, як правильно листуватися. Також потрібні досвід, характер і наполегливість», — додає Вадим.

Степан КОЗА

opinionua.com