Гербіциди й довкілля

Нещодавно у Німеччині відбувся мітинг фермерів проти застосування гербіцидів на основі гліфосату. Більшість країн Європи уже почали вести активну боротьбу проти застосування токсичних пестицидів, у деяких — навіть заборонено вирощувати ГМО-культури. 

Що ж таке гліфосат? Це дієва речовина більшості гербіцидів, з яких найбільш відомим став «Раундап» виробництва компанії  «Монсанто». 7 червня 2018 року компанія «Байєр» остаточно викупила всі акції «Монсанто». Нині компанія займає одне з провідних місць на ринку.  Нагадаю, що «Раундап» — це гербіцид широкого спектру дії в боротьбі з усіма видами бур’янів і навіть чагарників. Як зазначає виробник, гліфосату в препараті міститься 36%, все інше — допоміжні речовини. Його відносять до 3 класу токсичності, він у свою чергу діє за різних діапазонів температури та викликає повну загибель рослинності.

 Якщо взяти характеристику пестицидів щодо їхньої дії на навколишнє середовище, то умовно їх поділено на чотири класи: перший клас — надзвичайно небезпечні препарати, другий — небезпечні препарати, третій — помірно небезпечні, четвертий — малонебезпечні. Тож, якщо довіряти упаковці і характеристиці препарату, він не такий шкідливий, як його описують. 

Але чому ж фермери все-таки проводять мітинги і пропонують зняти гліфосат з реєстру дозволених для використання препаратів. Спробуємо розлянути ситуацію з іншого боку. Як було зазначено вище, гліфосат — дієва речовина багатьох гербіцидів, а саме — «Торнадо», «Ураган», «Глифора». Я вважаю, що немає жодної людини, яка б не використовувала в себе на присадибній ділянці гербіциди. Якщо зайдете до будь-якого магазину з продажу засобів захисту рослин (ЗЗР) і запитаєте про гербіциди, вам спочатку запропонують «Ураган» чи «Раундап». Зрозуміло, діють вони дуже ефективно, що значно зменшує витрати на боротьбу з небажаною рослинністю. Згідно з реєстром дозволених для використання препаратів усі ці пестициди належать до 3 класу. Але, як показують дослідження, їхня дія не безслідна.

У 2012 році було досліджено, що гліфосат викликає цитотоксичність і генотоксичність у людини. Зрозуміло, що детальних дослідів ніхто не проводив, але якщо звернути увагу на те, що у 2015 році Міжнародне агентство з вивчення раку заявило, що гліфосат є канцерогенним і може викликати онкозахворювання, то виникають запитання, хоча у травні 2016-го ВООЗ спростувала цю інформацію. За даними 2019 року, на компанію-виробника було подано 18 400 судових позовів щодо ракоутворювальної дії гліфосату. Тому вважати, що пестициди не шкідливі, — це просто абсурд!

Хотілося б зазначити ще одну важливу річ. Перші ГМО-культури, зокрема соя з’явилися через гербіцид «Раундап». Відомо, що соя — дуже делікатна у вирощуванні культура, і було дуже важливо знайти гербіцид широкого спектру дії для захисту посівів від бур’янів. Звичайні сорти сої не були стійкими до гліфосату, тому 1996 року фірма «Монсанто» випустила на ринок першу модифіковану сою, в яку внесено ген стійкості до «Раундапу».   Це сприяло швидкому розповсюдженню ГМО-насіння по всьому світу. У 2007 році близько 92% сої, яку вирощували у США, вирощувалася з ГМО-насіння. Імпорт її дозволено у багатьох країнах світу. Але існують такі держави, які взагалі відмовилися від вирощування сої як сільськогосподарської культури.

Після застосування «Раундапа» на посівах трансгенної сої у продукції у ході проведення аналізу знайшли підвищену кількість гліфосату. Деякі вчені стверджують, що «Раундап» і ГМО-соя нічим не шкідливі, а ГМО-продукція, навпаки, — прогрес у розвитку сільського господарства. Проте питання її впливу на організм людини досі не досліджено.

Німеччина хоче заборонити використання препаратів на основі гліфосату, хоч і сама є їхнім виробником. Отже, вирішувати, чи користуватися гербіцидами на основі гліфосату, — вибір кожної людини, так як у нашій державі заборони на них немає. Хоч питання про застосування гліфосату порушують фермери багатьох країн світу. 

Вікторія ДЕМ’ЯНКО,

член громадської спілки «Полтавське товариство 

сільського господарства»