Сесійний тиждень у ВРУ народного депутата Андрія Бобляха: Держбюджет-2020, земельна реформа, децентралізація, вирішення бурштинового питання

Робота у Верховній Раді триває. Минулого тижня розглянули низку важливих законодавчих ініціатив. Серед основних — держбюджет на 2020 рік, земельна реформа, врегулювання питань децентралізації, видобутку бурштину тощо. Далі докладніше.

Уперше в історії України бюджет на наступний рік ухвалено в середині листопада

Верховна Рада проголосувала за бюджет України на 2020 рік. «За» — 279 голосів. Уперше парламент ухвалив головний документ країни за півтора місяця до Нового року. Цей бюджет непростий. Бо на наступні 2 роки випадають пікові виплати за державним боргом МВФ та іншим кредиторам. Кожна третя гривня бюджету буде віддана в погашення боргу фінансовим організаціям. Незважаючи на це, бюджет має безпековий, інфраструктурний та соціальний напрями.

Ми плануємо залучити понад 22,6 млрд. грн. від наших міжнародних партнерів на реалізацію інвестиційних проектів. Топ-напрями для інвестицій — енергетика, транспорт, комунальна та соціальна сфери, безпека, агросектор. 

На галузь медицини в 2020 році спрямовано 113,3 млрд. грн., що на 15,1 млрд. більше, ніж у 2019-му. Кошти зокрема спрямовуватимуться на закупівлю лікарських засобів та виробів, лікування громадян України за кордоном, розвиток системи екстреної допомоги.

На освіту — 142,2 млрд. грн., що на 13,5 млрд. більше, ніж цьогоріч. Це зарплата вчителів та працівників інклюзивно-ресурсних центрів, забезпечення шкіл необхідним обладнанням, інвестиції у Нову українську школу, забезпечення інклюзивної освіти, покращення соціального захисту окремих категорій вчителів тощо.

Звичайно, галузь соціального забезпечення — 48 млрд. грн. спрямовано на субсидії; 1,4 млрд. грн. — на соціальну допомогу сім’ям та дітям-сиротам; 822 млн. грн. — на надання правової допомоги громадянам; 246 млн. грн. — на психологічну реабілітацію, соціальну та професійну адаптацію, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції гідності та учасників АТО/ООС. Вперше передбачена програма щодо компенсації за зруйноване житло для жителів Луганської та Донецької областей.

На туризм та креативні індустрії спрямовано 15,1 млрд. грн. Уперше реалізовуватиметься програма мобільності молоді «Зшивання країни» та заходи з розкриття туристичного потенціалу. 

На інфраструктуру — 73,7 млрд. грн. Це ремонт та реконструкція доріг, безпека дорожнього руху, будівництво та реконструкція мостів, реконструкція аеропортів.

Верховна Рада зробила перший крок, щоб дати змогу людям володіти землею, на якій вони працюють

Земельне питання нині обросло всілякими чутками та маніпуляціями. То що ж все-таки означає земельна реформа? Загалом свою землю, справедливу ціну, захист орендарів, допомогу фермерам. Українці нарешті мають шанс стати повноправними власниками землі. І фраза «земля належить народу» не буде абстрактною. Народ — це конкретний фермер, селянин, людина зі своєю землею. 

Не треба брехати: ніхто не розпродає землі іноземцям! Ідеться про те, щоб українці нарешті набули право власності на свої земельні ділянки. Жодна іноземна компанія не зможе купити сільськогосподарської землі. Її зможуть придбати лише українці за умови позитивного рішення громад, які тримають землі в розпорядженні. Реформа також передбачає, що власники земельних ділянок вільні самостійно вирішувати, що з нею робити. Землю можна продавати, а можна залишити дітям чи онукам. Головне, щоб вона оброблялася і давала можливість господарю жити заможно. 

Також реформа відкриває шлях до справедливої ціни оренди землі. Як наслідок, бюджети сільських громад зростуть. А це означатиме нові сільські дороги, школи, клуби, магазини. Орендарі земель також захищені: їхні договори оренди залишаються в силі, окрім того, вони мають першочергове право на купівлю. Іноземці також можуть орендувати землю або інвестувати в переробні підприємства. Президент вчинив мудро, почув людей і ухвалив правильне рішення: українці мають самі володіти своєю землею й визначати, чи пускати на неї іноземців. 

Звичайно, законопроект про ринок землі вдосконалюватиметься, змінюватиметься та доповнюватиметься до другого читання. Усі пропозиції від депутатів усіх фракцій будуть ретельно розглянуті. Важливо також розуміти, що земельна реформа — це не один законопроект, а ціла комплексна програма, яка змінить відносини в селі. Від «договорняків» до прозорих відносин, чесність яких держава гарантує за допомогою правил і законодавчих механізмів.

Реформу буде запущено ЛИШЕ З ЖОВТНЯ 2020 року. До того моменту буде наведений порядок у геокадастрі. Референдум про участь іноземців може відбутися НЕ РАНІШЕ 2024 року. За цей час ми зможемо запустити реформу в Україні. Подивитися, як вона діє. І тоді український народ зможе ухвалити остаточне рішення: чи дозволяти іноземцям купувати земельні ділянки, чи не дозволяти. 

Щодо внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

Ще одне важливе питання, над яким працювали минулого тижня, — спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій. Зазначеним законопроектом пропонується доповнити перелік умов добровільного об’єднання територіальних громад вимогою щодо здійснення цього процесу відповідно до перспективних планів формування територій громад і встановити, що перспективні плани формування територій громад затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів АР Крим, відповідної обласної державної адміністрації. Він внесений Кабінетом Міністрів, обговорюватиметься в комітеті і вже в межах другої сесії цього скликання має бути ухвалений Радою.

Врегулювання питання видобутку бурштину

Розглянули законопроект щодо питання видобутку бурштину. Український бурштин високо цінується на світових ринках. Його контрабандою вивозять у країни Європи, де продають на спеціальних біржах. У результаті на українських надрах заробляють ще й посередники з іноземних держав, у той час як українці не отримують з цього практично ніякої вигоди. Багато років попередня влада робила вигляд, що бореться з видобутком бурштину, а насправді робила все, щоб не було умов для його легалізації. 

Ми хочемо створити правила, завдяки яким наші громадяни зможуть отримати ліцензію, платити податки і видобувати каміння. Без криміналу і «кришування» силовиків. До 2021 року буде запроваджено мораторій на вивіз бурштину. Цей час потрібен для того, аби дати можливість піднятися українській переробці. Українці не лише зможуть отримати ліцензію на видобуток бурштину, а й нестимуть кримінальну відповідальність, якщо залишатимуть після себе «місячні пейзажі», як це відбувається зараз. 

Щодо обмеження обігу пластикових пакетів на території України

Упродовж останніх 65 років людство виробило понад вісім мільярдів тонн пластику, велика частина якого — пластикові пакети. Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, у той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів.

Основною альтернативою пластиковим пакетам у світі є біорозкладні пакети. В Україні є потужності для їхнього виробництва, але на них поки немає попиту. Встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів, окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля, стимулюватиме попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для кінцевого споживача. Законопроектом передбачається заборона розповсюдження пластикових пакетів у торгівлі і ресторанному бізнесі з 1 січня 2022 року, крім біорозкладних та надлегких пластикових пакетів.

Парламент розглянув проект Президента про внесення змін до Закону України щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового

Український ринок спирту на 55% знаходиться у тіні. Це означає, що він збагачує кримінал, силовиків, чиновників. Державні спиртзаводи — це справжні осередки корупції. Багато років вони були бездонною бочкою для всіх, хто при владі. Вони уже давно не приносять прибутку державі. У 2018 році підприємство «Укрспирт», яке мало б бути прибутковим, не сплатило до казни жодної копійки податку на прибуток. Законопроект Президента дасть змогу виготовляти спирт підприємствам будь-якої форми власності за умови отримання ліцензії. Це потужний удар по корупції і монополіях.

Ми обіцяли боротися з корупцією, і це не просто слова. Крок за кроком руйнуємо схеми на мільярди. Законопроект передбачає скасування державної монополії на виробництво спирту, починаючи з 1 січня 2020 року.