Відкритий лист Президенту України щодо ринку землі

Шановний Володимире Олександровичу! Із телеекрана побачив, як ви трохи розгнівано сказали «наіндюченому» молодому добровольцю, що ви — Президент країни, а не якийсь там «лох»  і що вам 42 роки. І я вам скажу, що мені пішов уже 81-й рік і я теж не «лох», а успішний сільгоспвиробник з понад 60-річним трудовим стажем, піввіку з якого присвятив одному господарству.

Разом із трудовим колективом я довів, що на орендованій землі (у нас її 33 тисячі гектарів) без жодних державних преференцій  можна створити аграрне виробництво, що не поступається європейським і американським стандартам: 847 доларів прибутку з гектара посівів, 74 долари  собівартості  тонни зерна кукурудзи, 174 долари оплати за гектар орендованої землі, в межах 350 мільйонів гривень щорічних власних інвестицій у розвиток виробництва і 50 мільйонів — соціальної сфери.

Втім, бачу, що вас, талановитого шоумена, не цікавить успішне вітчизняне аграрне виробництво. Може, й тому, що не маєте ні знань, ні бодай якогось практичного досвіду, пов’язаного із землею. Без цього в цивілізованих країнах вас і на гарматний постріл не допустили б до роботи на землі — настільки економічно грамотно й бережливо ставляться там до головної годувальниці людства. А в Україні ви самі собі надали право розпоряджатися народною землею, як своєю власністю — а це 72 відсотки території нашої Батьківщини.

Так, за вас проголосували на виборах 73 відсотки виборців, але це від тієї кількості, що прийшла на виборчі дільниці. Та й чи було б стільки ваших прихильників, якби виборці знали, що ви почнете своє управління багатостраждальною країною з розпродажу головного багатства суспільства — землі, щедро политої потом і кров’ю наших предків і сучасників?

Ви ж не спитали думки стосовно цього «нововведення» як у 13 мільйонів прихильників, так і в майже 30 мільйонів тих, хто не голосував за вас, але за Конституцією і ті, й інші належать до єдиного в державі джерела влади. І земля та її надра, як записано в Конституції, належать не вам, Президенте, і не вашій «зеленій» команді, а народу, який наймає вас на роботу для виконання не ваших примх і зовнішніх вимог, а народної волі, народних наказів.

Перед виборами ми багато чого від вас чули.  «… я не ваш опонент, я ваш вирок», — сказали ви Петру Порошенку у вічі, обіцяли швидко добитися миру й  побороти корупцію,  а з усіх доленосних питань життя суспільства радитися з народом на референдумі. Мільйони людей, серед яких був і я, повірили вам, бо не підозрювали, що то говорив не майбутній Глава Держави, а актор «95 кварталу». Тож і не бачимо тепер ні вироків, ні виконання інших передвиборчих обіцянок, ні референдуму з найголовнішого питання людства — долі землі.

Самі ж ви як Президент, певно, не бажаєте усвідомити наслідки від диктаторського знищення права українського народу жити й працювати на рідних просторах, не скуплених кількома вітчизняними і зарубіжними глитаями. Володимире Олександровичу, невже ви не розумієте, що може так трапитися, коли вже не Порошенку, а вам оголосять ганебний вирок українські хлібороби  в союзі з іншими співвітчизниками?

Ви якось швидко злякалися «добробатів»  і «порохоботів», і вони дозволяють собі говорити з вами не як із Президентом держави, а як із тим, котрий мусить пояснювати: «Я не «лох». Коли ж дозволите грошовим мішкам проганяти українців з матінки-землі,  боюся, «лохом» не відіграєтеся. Воно вам треба, Володимире Олександровичу?!

Особисто я  та й більшість моїх колег-аграрників не проти ринку землі, але цивілізованого, не дикого, від якого відсахнулися всі ваші попередники. А ви цікавилися, чому країни Європи не розбазарюють землі сільськогосподарського призначення, а тримають її в державній власності, віддаючи в оренду тільки вмілим і відповідальним сільгоспвиробникам? Про всяк випадок поясню, що головною причиною є створення державної продовольчої безпеки, яка прирівнюється до безпеки від агресії  і забезпечується передусім державою.

Важливим є й те, що від оренди землі успішні країни одержують мільярдні надходження до бюджету. Правда, можна і власників купленої землі обкласти високими податками. Але багато з них і тепер не досить прибутково працює. І високі податки не стимулюватимуть їх трудитися більше й розумніше, бо в них руки не туди стоять і мізки не туди повернуті — вони не хлібороби. Земля для них — товар для перепродажу і тимчасового додаткового заробітку. Такі не зацікавлені в розбудові аграрної економіки рівня економіки Ізраїлю, Великобританії, Австралії, Голландії, Канади, США та інших країн  із великими банками державної землі. До того ж українську землю скуповуватимуть і за гроші названих вище держав, яким потрібна тільки сировинна Україна.

Пане Президенте, відчувається, що ви настільки впевнені в неперевершеній силі своєї «зеленої» команди, що можете відкрито ставитися до українців, які не у вашій команді, як до «лохів». Не берете до уваги навіть тих фактів, що й «лохи» вже не раз прозрівали, від чого у самозакоханих і надмірно пихатих «царів» здувало, мов вітром царську корону. Ви ж царюєте недовго, але й у вас діамантовий символ влади вже захитався. Воно вам треба, Володимире Олександровичу?

Леонід ЯКОВИШИН, 

Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля», кандидат економічних наук, публіцист