Валентин Голяник створив свого роду реквієм за убієнними голодом земляками, черпаючи факти з пам’яті очевидців тієї страшної трагедії.

Через 80 років після смерті репресованого російсько-комуністичним режимом жителя села Велика Павлівка Зіньківського району Якова Фенька його нащадки дізналися про свого прадіда. Історія повернення імені почалася з того, що правнучка Світлана знайшла в Інтернеті статтю про нове законодавство щодо відкриття комуністичних архівів.
З ініціативи Українського інституту національної пам'яті 9 квітня 2015 року окремим законом Україна відкрила доступ до комуністичних архівів. Тепер таємні документи КДБ та інших спецслужб може переглянути кожен, потрібне лише звернення і паспорт.
У свідченнях справи Якова звинувачували в тому, що він був ворогом народу, не ходив до колгоспу й агітував проти радянської влади. «Мого прадіда звали Яків Фенько, він 1900 року народження. На момент смерті йому виповнилося 38 років. Із архівних документів я встановила, що в нього день народження був 30 квітня. 3—4 травня його розстріляли під Полтавою, де він і спочиває зараз у невідомій могилі. Через 80 років його нащадки змогли дізнатися і дату народження, і дату смерті, і день, коли ми можемо його пом’янути, поставити свічку, згадати, що така людина насправді була», — розповідає Світлана Мильченко, правнучка репресованого Якова Фенька.
Віднайшовши кримінальну справу Якова Фенька, дві його правнучки організували громадську організацію «Живі», щоб віднайти й описати історії всіх репресованих з рідного села Велика Павлівка. «Історії та імена людей, які були репресовані, взагалі ніде не згадуються. У книзі села є один рядок про те, що репресовані 84 людини. У них немає імен. Це просто число, яке ні про що не говорить. Нам захотілося повернути цим людям імена. Я почала подавати запити, отримувати інформацію, фотографувати й відправляти її людям. Так ми вже встановили 107 осіб, і це ще не всі», — зауважує Світлана.
За словами директора Галузевого державного архіву УІНП Ігоря Кулика, незабаром в Україні запрацює найбільший у світі архів справ КДБ та інших спецслужб, документальних доказів радянських репресій, геноциду та всього, що стосується «червоного» періоду в українській історії 1917—1991 років, до якого матимуть доступ усі охочі. Усі матеріали зберуть на Троєщині в колишньому приміщенні заводу «Арсенал» на території банкнотно-монетного двору Нацбанку.