На Оржиччині загинув екс-міністр аграрної політики Тарас Кутовий

21 жовтня о 16-й годині в межах села Тарасенкове Оржицького району потерпів катастрофу вертоліт «Ro-binson R44». Гвинтокрил упав неподалік від одного із сільських дворів і загорівся. Рятувальники оперативно прибули на місце події, швидко загасили пожежу. На жаль, пілот під час падіння вертольота загинув.

Згодом стало відомо, що загиб-лий — народний депутат України 7-го та 8-го скликань, екс-міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий. Чому впав вертоліт, нині  розбирається слідство. Є припущення, про яке повідомляє сайт «Сегодня», що причиною катастрофи могли стати погодні умови, адже того дня був туман. За словами колишнього віце-прем’єра Павла Розенка, Тарас Кутовий летів із Києва додому, на Полтавщину. Це був не перший його політ — екс-міністр мав відповідну ліцензію на керування гвинтокрилом.

Трагедія викликала великий сплеск жалю і співчуття в соціальних мережах. Тарас Кутовий у 2012—2016 роках був депутатом 151-го виборчого округу, до якого належать Лохвицький, Гадяцький, Чорнухинський, Пирятинський, Гребінківський райони та частина Лубенщини. Багато людей знали його особисто. І рід Кутових походив із Лохвиці, адже батько Тараса Віктор Олександрович народився і виріс у цьому місті. 

Виборовши в 2012 році нелегку перемогу на парламентських виборах, Тарас Кутовий вніс свою лепту в життя округу. Вагому роль відіграла й газета «Події та коментарі», яку він заснував, ще будучи кандидатом у депутати. Вона об’єднала північні райони Полтавщини, віддалені від обласного центру, заговоривши доступною мовою про тамтешніх жителів, їхні проблеми та здобутки…

Тарас Кутовий був надзвичайно продуктивною людиною зі світлим розумом та глибокими знаннями, досяг неабияких життєвих вершин. Свого часу здобув три повні вищі освіти, закінчивши Національну академію СБУ з відзнакою, Київський національний економічний університет і Міжнародний інститут менеджменту. Мав ступінь магістра бізнес-адміністрування і став кандидатом економічних наук. 

У 23 роки Тарас Кутовий уже обіймав посаду фінансового директора Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» — організації, що реалізовувала проекти доступності до якісної освіти, зокрема дітей з інвалідністю. По-особливому відзначився як талановитий і успішний фінансист, працюючи в інвестиційній компанії Льва Парцхаладзе «ХХІ століття», яку вивів на Лондонську фондову біржу. До перемоги в парламентських перегонах керував великими підприємствами, зокрема ПАТ «Компанія «Райз» і представництвом «А1 Глобал Холдінз Ltd». У 2007 році став кращим фінансовим директором України за рейтингом Міжнародного інституту Адама Сміта, а в 2008-му увійшов до десятки кращих фінансистів України за версією журналу «Компаньйон».

У 2016—2018 роках Тараса Кутового, який уже мав успішний досвід у сільськогосподарському виробництві, призначили на посаду міністра аграрної політики та продовольства України в уряді, який очолював Володимир Гройсман. Під час роботи в міністерстві Тарас Вікторович фактично був проти невідкладного впровадження ринку землі та запуску механізму її продажу. Він вважав, що земельна реформа ще не допрацьована, а тому може завдати непоправної шкоди і селу, і самій державі. Пропонував поки що дозволити торгівлю за договорами оренди, не запускаючи ринку землі. Його ідеї не підтримав зокрема прем’єр Володимир Гройсман, адже на запровадженні ринку землі наполягали міжнародні кредитори України. Тарас Кутовий відстоював свою позицію і зрештою написав заяву на звільнення з посади. 

Смерть забрала цю людину не лише в розквіті життя, адже Тарасу Кутовому було всього 43 роки. Він мав величезний потенціал: як економіст, як політик, як діяч, якому можна довірити майбутнє країни. Тарас Кутовий міг би претендувати й на посаду Президента, адже його розум, вміння вести справи, щирість, людяність, почуття патріотизму цілком відповідали цій посаді. Він палко підтримував Революцію гідності, вірив у позитивні зміни і мав своє чітке бачення розвитку держави… 

15 жовтня 2014 року під час відкриття меморіальної дошки народному художнику й іконописцю Григорію Ксьонзу в селі Токарях Лохвицького району Тарас Кутовий продекламував вірш Василя Симоненка, де були такі слова: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!». 

І Тараса Кутового також пам’ята-тимуть. Шкода, що його зірка погасла так рано… Висловлюємо співчуття всім рідним і близьким покійного. Царство йому Небесне і хай буде пухом земля…

Фото Людмили ПЕРЕДЕРІЙ