Перші законопроекти Володимира Зеленського: сім змін у Конституції і переатестація суддів Верховного Суду

У перший день роботи нового скликання, 29 серпня, у Верховній Раді зареєстрували понад 300 законопроектів, 19 з яких — від Президента.

Конституційний рекорд

Серед законопроектів авторства Володимира Зеленського сім(!) стосуються внесення змін до Конституції.

І. Президент пропонує зменшити кількість народних депутатів від 450-ти до 300-т та закріпити в Конституції пропорційну виборчу систему. Окрім українського громадянства, 21-річного віку та постійного проживання в Україні не менше останніх 5 років, у Конституції можуть закріпити вимогу щодо володіння державною мовою. Хоча, звісно, ці зміни стосуватимуться вже наступного скликання парламенту.

ІІ. Зеленський пропонує також передбачити в Конституції додаткові підстави щодо дострокового припинення повноважень народного депутата. До причин належать такі:

особиста заява (додається лише умова — оголошення її на пленарному засіданні Верховної Ради);

набрання чинності обвинувального вироку;

визнання судом недієздатним, безвісти зниклим (оголошення померлим);

припинення громадянства (України) або виїзд на постійне місце проживання за межі України;

невходження до складу депутатської фракції політичної партії, від якої він був обраний;

порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності (має встановити Верховний Суд);

смерть.

Також додаються:

неособисте голосування депутата, встановлене судом;

відсутність нардепа без поважних причин на третині пленарних засідань або засіданнях Комітету Верховної Ради впродовж однієї сесії.

ІІІ. Ще один проект закону щодо конституційних змін Президента стосується запровадження законодавчої ініціативи для народу України. Тобто, окрім депутатів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, подавати законопроекти зможе народ. Правда, процедури реалізації такого права поки немає: скільки потрібно людей для подібної ініціативи, як відбувається внесення проекту закону на голосування тощо.

«Закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією та законами України», — зазначається у проекті змін до Конституції Володимира Зеленського. Очевидно, це стосується всіх суб’єктів законодавчої ініціативи.

IV. Президент пропонує надати Верховній Раді право створювати (у межах бюджетних коштів) консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Як зазначено в пояснювальній записці, подібні зміни необхідні для ефективної організації тих органів та служб, які мають утворюватися парламентом для забезпечення його роботи. Мабуть, ці зміни потребуватимуть внесення змін до законів, які регулюють діяльність парламенту, для деталізації процедури створення таких органів.

V. Іншим законопроектом планується ввести уповноважених Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за дотриманням Конституції України і законів в окремих сферах (ідеться про контроль за дотриманням прав і свобод людини). Правовий статус уповноважених планується визначити окремими законами.

Нагадаємо, що наразі існує посада Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що ця посадова особа не може ефективно виконувати свої повноваження. А тому Глава Держави виступив з подібною ініціативою.

VI. Наступним законопроектом Володимир Зеленський пропонує скасувати адвокатську монополію. Тобто вимога щодо захисту адвокатом (особи з відповідним свідоцтвом) стосуватиметься лише кримінальних справ. У поки чинній версії Конституції закріплено, що винятково адвокат може здійснювати представництво в суді. Цьогоріч ця норма була запроваджена щодо судів першої інстанції (упродовж двох попередніх років — в апеляції і Верховному Суді). Якщо ці зміни будуть внесені до Конституції, то з 1 січня 2020 року не набуде чинності норма, що стосується представництва державних органів у судах винятково адвокатами і прокурорами.

VII. Ще одна ініціатива Президента стосується його повноважень. Зокрема він пропонує закріпити за собою право:

утворювати Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора НАБУ і директора Державного бюро розслідувань (сьогодні це передбачено відповідними законами);

утворювати незалежні регуляторні органи, які здійснюють державне регулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти у порядку, визначеному законами України. Одним із таких органів може бути Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яку колишній президент Петро Порошенко утворив в 2014 році, а також призначив її керівника. Правда, це було на основі законів, змінити які простіше, ніж Конституцію.

Прокуратура для непрокурорів

Володимир Зеленський запропонував і реформу прокуратури. У відповідному законопроекті йдеться насамперед про зміну структури органів прокуратури: утворення Офісу Генпрокурора, обласних та окружних прокуратур, ліквідацію військових прокуратур. Хоча Генпрокурор матиме право ліквідувати чи реорганізувати окружні й обласні, а також створювати спеціалізовані прокуратури.

До 1 вересня 2021 року Президент пропонує зупинити діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а її кадрові повноваження перекласти на кадрові комісії. Вони займатимуться добором нових прокурорів. Склад комісії, як і порядок роботи визначатиме Генпрокурор. Він також матиме право звільняти прокурорів Офісу Генпрокурора та адміністративних посадовців без жодних погоджень із Радою прокурорів, як це відбувається сьогодні.

Кількість працівників органів прокуратури у разі ухвалення відповідних змін зменшиться від 15 тисяч до 10-ти. Усі чинні працівники прокуратури проходитимуть атестацію. Кадрові комісії оцінюватимуть їхню професійну компетентність, етику та доброчесність (за аналогією до конкурсу серед суддів). Взяти участь у відборі кадрів до прокуратури матимуть змогу кандидати з вищою освітою та стажем у сфері права (необов’язково в системі прокуратури). Атестація складатиметься з іспиту та співбесіди.

Перезапуск НАЗК, декларації працівників Офісу Президента і фінансування партій

Володимир Зеленський пропонує змінити форму управління Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), зобов’язати керівництво свого Офісу подавати е-декларації, а також скоротити державне фінансування політичних партій. Про це йдеться в іншому законопроекті.

Декларації керівника Офісу Президента, його першого заступника і заступника зокрема обов’язково повністю перевірятиме НАЗК, як і посадових осіб, які мають відповідальне або особливо відповідальне становище. Крім того, цим законопроектом пропонується зобов’язати подавати декларації тих, хто працює на посадах у сфері оперативно-розшукової, розвідувальної, контррозвідувальної діяльності, якщо їх призначає та звільняє Президент актами без грифу таємності.

Щодо НАЗК, то Президент пропонує зробити так, щоб агентство було не колегіальним, а одноосібним органом. Керівника призначатиме Кабмін після відповідного конкурсу на 4 роки. Двічі бути на цій посаді заборонено. Після набуття чинності закону (а це відбудеться наступного дня після публікації) через 45 днів достроково припинять свої повноваження нинішні члени НАЗК, керівники апарату і члени громадської ради при агентстві.

Спеціальна перевірка осіб, яких призначає Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, здійснюється після призначення на посаду, за винятком посади судді. Сьогодні це відбувається до призначення. Також Володимир Зеленський пропонує скоротити щорічне державне фінансування партій з 0,02-х до 0,01 розміру мінімальної заробітної плати, помноженої на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в багатомандатному виборчому окрузі на останніх виборах народних депутатів. Передбачається також, що право на держфінансування матимуть партії, які на останніх парламентських виборах набрали щонайменше 5% голосів у багатомандатному виборчому окрузі. Зараз фінансування повинні отримати партії, які подолали 2-відсотковий бар’єр.

Нацгвардія — не в МВС

Президент ініціює, щоб Національна гвардія підпорядковувалася не Міністерству внутрішніх справ, а йому. «...в умовах особливого періоду, здійснення силами, до складу яких належать і підрозділи НГУ, спеціальних операцій, заходів з протидії військовій агресії РФ щодо України і захисту суверенних територій нашої держави керівництво військовими формуваннями, зокрема і Нацгвардією належить не до сфери внутрішніх справ, політику в якій відповідно до закону формує Міністерство внутрішніх справ, а до сфери національної безпеки й оборони. Тому у зв’язку з наявними правовими колізіями виникла необхідність внести відповідні зміни до законів «Про національну безпеку України» та «Про Національну гвардію України», — йдеться в пояснювальній записці. Діяльність Нацгвардії пропонується координувати через її командувача. 

«Правки Лозового» і «прослушка» для НАБУ

Президент пропонує депутатам внести зміни до кримінально-процесуального законодавства, зокрема скасувати так звані «правки Лозового» (їхнім автором був екс-депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий). Вони стосувалися порядку обчислення і продовження строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, а також можливості оскарження повідомлення про підозру.

У проекті закону пропонується вилучити з Кримінального процесуального кодексу норму, що забороняє без згоди Верховної Ради проводити обшук у народного депутата, а також вилучати інформацію про його листування чи телефонні дзвінки. Крім цього, надається можливість НАБУ та ДБР самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у межах проведення негласних слідчих та розшукових дій (іншими словами, прослуховувати телефони). Ідеться також про скасування обов’язковості оголошення прокурором повного тексту обвинувального акта (іноді це може тривати кілька місяців), надання прокурору права звернутися до суду стосовно закриття кримінального провадження, якщо не встановлено підозрюваного, а термін давності притягнення до відповідальності сплив (виняток — тяжкі й особливо тяжкі злочини). Подібні зміни в законодавстві Президент пропонує запровадити з 1 січня наступного року.

Свободу «євробляхам»

Глава Держави пропонує парламенту відтермінувати штрафування за ввезення в Україну «євроблях». Законопроект передбачає, що штрафи за їзду на «прострочених» автомобілях з іноземною реєстрацією набудуть чинності в кінці листопада.

«Питання, пов’язані з розмитненням автомобілів з іноземною реєстрацією, вимагають додаткового комплексного вирішення з урахуванням позицій усіх верств населення, експертного середовища тощо, про що зокрема свідчить і суспільний інтерес до відповідних питань», — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Підвищені штрафи де-юре діють із 22 серпня. У разі прийняття законопроекту, вони знову на деякий час будуть знижені до старого рівня.

Імпічмент або вибачення

Володимир Зеленський зареєстрував законопроект про імпічмент. Він передбачає, що:

процедуру імпічменту мо-же ініціювати більшість нардепів від конституційного складу Верховної Ради;

утворюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої належатимуть нардепи (зважаючи на принцип пропорційного представництва депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;

Президента представлятимуть його захисники;

спецкомісія готуватиме висновки і пропозиції щодо вчинення Президентом державної зради чи іншого злочину;

після прийняття рішення про звинувачення Президента Верховна Рада звертатиметься до Конституційного Суду (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту) та Верховного  Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину);

рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту прийматиметься лише в тому разі, якщо висновки Конституційного та Верховного судів засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України;

за відповідне рішення повинні проголосувати не менше як три чверті народних депутатів;

у разі неприйняття Верховною Радою постанови про усунення Президента головний від імені парламенту вибачиться перед ним.

Незаконне збагачення

Президент перереєстрував у парламенті проект закону про відновлення відповідальності за незаконне збагачення. Такий самий варіант він подавав парламенту попереднього скликання, та депутати проігнорувати його. Законопроект передбачає кримінальну відповідальність за незаконне отримання активів, що на понад 11,5 мільйона гривень перевищують доходи чиновника. За це передбачене покарання від 5-ти до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. Такі активи зможуть бути предметом спеціальної конфіскації. Якщо ж різниця між набутими активами і законними доходами становить від 960 тисяч гривень (500 прожиткових мінімумів для працездатних) до 11,2 мільйона, то вони стягуватимуться судом у цивільному порядку.

Проектом закону також передбачена можливість стягувати понадмільйонні активи, отримані чиновником за 4 роки до початку дії закону: якщо на час набуття чинності вони знаходилися у власності чиновника або третіх осіб, які придбали це майно за його вказівкою чи за його гроші. Відповідні позови розглядатиме Вищий антикорупційний суд, розслідуванням займатиметься НАБУ, САП, в окремих випадках — ДБР і ГПУ.

План оборони

Володимир Зеленський від свого імені подав проект закону, підготовлений Міністерством оборони, про план оборони України. Як зазначається у проекті закону, «план оборони України — сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту». Затверджувати його повинен Президент, а порядок його розробки визначатиме Кабмін.

10 відсотків — для викривачів корупції

Зареєстрований у парламенті і проект закону авторства Володимира Зеленського про внесення змін до закону «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції. Ідеться про те, що викривач — це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень. Викривачу надають право на безоплатну правову допомогу для свого захисту, на конфіденційність, на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або відмову від таких заходів, на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір, на винагороду у визначених законом випадках, на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках тощо.

Викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого у 5 тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має право на винагороду. Розмір такої винагороди визначається судом у межах 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину. Розмір винагороди не може перевищувати 3 тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину. У разі повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, зокрема інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється між такими викривачами, зважаючи на важливість їхньої інформації. При цьому викривач звільняється від обов’язку спростувати поширену ним інформацію через внутрішні або регулярні канали повідомлення. Також не є порушенням особистого немайнового права особи поширення щодо неї недостовірної інформації через повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень, а майнова і моральна шкода у такому разі не підлягає відшкодуванню.

Підсудність Антикорсуду

Президент пропонує парламенту законопроект про визначення підсудності Вищого антикорупційного суду. Зокрема проект закону пропонує передбачити, що ВАКС розглядатиме кримінальні провадження, які були зареєстровані з дня початку роботи цього суду (з 5 вересня), крім кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Також передбачено, що до ВАКС повинні передаватися усі кримінальні провадження, досудове розслідування в яких завершено прокурорами САП, а їхній судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не завершено до початку роботи ВАКС. Необхідність ухвалення цього законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, полягає в загрозі надмірного навантаження суду. Щонайменше 3 592 кримінальних провадження мають бути передані до ВАКС, відповідно до нинішнього законодавства. Причому лише 5% розслідувалися НАБУ та належать до категорії справ високопосадової корупції.

Скорочення і переатестація суддів Верховного Суду

Ще одним законопроектом Президент пропонує скоротити кількість суддів Верховного Суду вдвічі — від 200-т до 100-та. На суддів чекає переатестація, яку повинен провести новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Його формуванням займатиметься Вища рада правосуддя. Вона повинна утворити відповідну конкурсну комісію для формування складу ВККС.

Проект закону передбачає також створення комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС «високих критеріїв доброчесності та професійної етики». Крім того, встановлюється єдиний рівень суддівської винагороди для усіх суддів незалежно від проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Посадовий оклад судді Верховного Суду становитиме не 75, а 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, зменшиться і зарплата членів ВРП. Президент також пропонує люструвати осіб, котрі не менше року обіймали посаду голови ВККС чи Державної судової адміністрації, їхніх заступників у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня цього року.

Про Велику Палату Верховного Суду

Президент зареєстрував у парламенті проект закону щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для господарських, адміністративних і цивільних справ.

Передача судових справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду стане можливою за сукупності таких підстав:

різна судова практика в подібних спорах у касаційних судах інших юрисдикцій;

відсутність висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб’єктної юрисдикції в подібних спорах;

заявлення учасником справи, який оскаржує судове рішення про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

Як зазначається в пояснювальній записці, сьогодні значна кількість справ передається до Великої Палати Верховного Суду лише через безпідставне посилання учасників справи на порушення судами предметної та суб’єктної юрисдикції, а це призводить до перевантаження Великої Палати. Часто суддям Великої Палати доводиться неодноразово розглядати певні категорії справ, щодо яких вони вже сформували правові висновки.

Вікторія МАТОЛА