Гістероскопія зберігає здоров'я

Теми для журналістських статей іноді виникають спонтанно. Ось і ця — на тему жіночого здоров’я — зацікавила мене після того, як у кількох моїх знайомих нещодавно видалили новоутворення в жіночих органах. Безболісним методом, під нетривалим загальним наркозом. Це й спонукало мене до розмови із завідувачем відділення гінекології Полтавського міського клінічного пологового будинку Ярославом Пальохою, лікарем із понад 20-річним стажем.

— Ярославе Віталійовичу, певно, всі знають аксіому: будь-яку хворобу ліпше попередити, ніж лікувати. І кожна жінка (зараз йдеться про них), безумовно, хоче бути здоровою. Втім, у реальному житті надто багато прикладів нехтування щорічними профілактичними оглядами, на які направляє сімейний лікар чи роботодавець. І тоді з часом усе більше жінок стають пацієнтками — вашими чи ваших колег.

— Так. Жіночий організм — складна система, всі елементи якої мають працювати злагоджено. Тому кожна жінка має уважно ставитися до свого тіла, піклуватися про нього та не забувати про щорічний моніторинг стану жіночого здоров’я. Якщо є болі чи кровотечі, то вона й сама прийде на прийом до гінеколога. Але жіночі патології часто підступні тим, що до певного часу нічим не видають себе і їх можна виявити тільки під час апаратних досліджень. 

— Які обстеження жінкам потрібно проходити регулярно?

— Для попередження розвитку небезпечних хвороб потрібно щороку здійснювати комплексний «чек-ап» із консультацією профільних спеціалістів. До нього варто включити УЗД органів малого тазу, кольпоскопію з цитологічним дослідженням (огляд шийки матки), УЗД щитовидної та молочної залоз, електрокардіо-граму, загальний і біохімічний аналізи крові, перевірку гормонального й інфекційного профілю. 

— Жіночих патологій дуже багато. Давайте зосередимося на фібромах і поліпах матки. Медичними термінами це називають «дисплазією» та «неоплазією», 

тобто йдеться про наявність у цьому органі атипових клітин — доброякісних чи злоякісних. 

— Гаразд! Фіброми й поліпи дуже добре виявляє УЗД органів малого тазу. 

— Пане Ярославе, знаю, що, приміром, у США практично всіх жінок, які прийшли на прийом до гінеколога, направляють на ПАП-тест. Що це за тест і як із цим в Україні? 

— ПАП-тест, який ще називають цитологічним скринінгом, допомагає своєчасно виявити передракові стани шийки матки середнього та тяжкого ступеня і пролікувати їх. Регулярні обстеження жінки з початком статевого життя значно знижують ризик захворіти на рак шийки матки. У більшості країн світу ПАП-тест рекомендують проходити раз на 2—3 роки, починаючи з 21-річного віку. Але українські лікарі вважають за доцільне починати його з 18 років, а завершувати у 65, як і в більшості країн світу. Мої колеги-гінекологи все частіше призначають такі дослідження, які виконують приватні медичні лабораторії.

— Але, наскільки я зрозуміла, ПАП-тест може виявити лише ракові клітини. А якщо ж новоутворення доброякісне (хоча і його, в принципі, там не має бути!), то цей тест — мимо… 

— Погоджуюся. І якщо УЗД органів малого тазу показує якесь новоутворення, гінеколог одразу ж направляє пацієнтку на гістероскопічне дослідження. 

— Будь ласка, детальніше про цей метод, бо, мабуть, не всі читачі про нього знають. 

— Гістероскопія — це візуальний огляд стінок порожнини матки і цервікального каналу за допомогою тонкого оптичного приладу. Суть процедури полягає в тому, що ендоскопічний прилад, який називається гістероскопом, вводять через цервікальний канал у порожнину матки. Завдяки цьому гінеколог у режимі реального часу може оцінити стан порожнини матки, трубних кутів та шийки матки. Цей метод дає змогу виконувати як діагностичні, так і лікувальні процедури з мінімальною травматизацією, без додаткових розрізів і абсолютно безболісно, позаяк процедура відбувається під внутрішньовенним наркозом.

Розрізняють два види гістероскопії: діагностична (офісна) та лікувальна (хірургічна, гістерорезектоскопія). Діагностична гістероскопія проводиться для виявлення внутрішньоматкової патології. Наприклад, у пацієнтки є скарги на маткові кровотечі, але під час УЗД органів малого тазу патології не виявлено. Тоді на допомогу приходить офісна гістероскопія (діагностична), яка дає змогу виявити наявність поліпів, міом, перегородок, спайок, що ростуть у порожнину матки.

— Зменшення травматизації під час оперативних втручань — це стала тенденція світової медицини. Якщо ще не так давно (а в деяких лікарнях і досі), наприклад, жовчнокам’яну хворобу лікували радикально, видаляючи сам жовчний міхур із каменями, то нині це робиться методом лапароскопії (проколи замість розрізів) або ультразвуком подрібнюють ті камені й сіточкою витягують їх назовні, зберігаючи сам орган. Як давно у відділенні гінекології Полтавського міського пологового будинку з’явилася можливість проводити гістеро-скопію та гістерорезектомію?

— Лише останні 2—3 роки. Ми обладнали дві операційні (одна — ургентна, друга — для планових операцій) із сучасним німецьким обладнанням, яке дає змогу проводити лапароскопічні операції та гістерорезектомію будь-якої складності. А до цього хірурги тактильно, навпомацки спеціальними скальпелями, петлями вичищали матку, дуже маленький орган. Тобто могла залишитися якась частинка новоутворення, і через деякий час воно знову росло й могло перетворитися на злоякісну пухлину. Операція була досить травматичною, починаючи з механічного розширення шийки матки і цервікального каналу. І наскільки щадні гістероскопія та гістерорезектомія! За першого методу навіть не потрібне знеболення, а за другого — не використовується гінекологічне дзеркало чи інші механічні розширювачі. Помазали спеціальним розчином — і канали розширюються, матка надимається. А завдяки оптичному приладу лікар бачить, що всередині, й спеціальним скальпелем — електричною петлею — шматочок за шматочком делікатно видаляє новоутворення. При цьому електричний скальпель ще й припікає місце видалення, щоб кровотеча була мінімальною. Операція триває 15—45 хвилин. Через 2—3 години пацієнтку відпускаємо додому, але в супроводі рідних, бо вона ще відходить від наркозу. Операція фіксується на фото та відео. Відео ми скидаємо на флешку пацієнтки й даруємо їй. У нас у відділенні воно зберігається два роки. Така вимога Національної служби здоров’я України.

— Скажіть, будь ласка, скільки гістерорезектомій було проведено у вашому відділенні протягом 2021 року?

— 398. Вік пацієнток — 40—60+ років. Крім мене, цим методом послуговуються ще три мої колеги. З майже 400 втручань цитологія показала 20 випадків онкозахворювань (5%). Це вище за показники розвинених країн, де він становить 1%, що свідчить про запізніле виявлення новоутворень в українок. Причому немає чіткого взаємозв’язку між більшим розміром новоутворення і недоброякісністю. Одне точно: за гістерорезектомії рецидивів набагато менше, ніж за старого методу, адже, по-перше, вичищаємо ретельніше, а по-друге, призначаємо медикаментозне лікування, яке перешкоджає подальшому росту новоутворень. Наскільки менше? Нам самим цікаво. І є рішення нашого колективу й кафедри гінекології та акушерства Полтавського медичного стоматологічного університету підняти архіви гінекологічного відділення за останні 7 років, щоб звести статистику: скільки було рецидивів, коли операції проводили «всліпу», й зараз. Це важка й нудна робота, але необхідна для медичної науки, бо я не знаю про подібні дослідження у світі.

— Де ще на Полтавщині проводять такі операції?

— В обласній клінічній лікарні, а також у Кременчуці, Миргороді, Хоролі, Гадячі, Лохвиці.

— Які ваші експертні поради жінкам, котрі ще не зіткнулися (чи вже зіткнулися) з патологіями жіночого здоров’я? 

— Ну, по-перше, дотримуватися гігієни статевого життя. По-друге, хоча б раз на рік відвідувати гінеколога й проходити призначені ним обстеження. Причому саме до цього фахівця не потрібне направлення сімейного лікаря. По-третє, не боятися хірургічних втручань: зараз вони безболісні й щадні.

Розмову вела 

Людмила СТЕЛЬМАХ 

(КУЧЕРЕНКО)