Необхідно рятувати дітей і молодь від тютюнопаління

Безумовно, тема тютюнопаління стара, але дуже важлива. Бо нерозуміння її, неповага людини до свого здоров’я та оточення призводять до негативних, а часто й трагічних наслідків — втрати здоров’я та життя. Тож розпочнемо розгляд цього питання з історії цієї шкідливої звички, назва якої — тютюнопаління.

Першими курцями на землі були корінні жителі Північної Америки. Після відкриття Америки Христофором Колумбом у XVI столітті і приходу європейських завойовників тютюн поширився в Європу та Росію, де до цього часу не знали смаку цього диму й не відчували в ньому потреби. Тож на нашу частину континенту шкідливу звичку курити тютюн принесли саме Христофор Колумб і його послідовники.

Минали століття. Паління тютюну стало глобальною звичкою. Для його вирощування виділяли найбільш родючі землі, створювали підприємства з переробки, торгівля зростала. Парадоксально те, що в Індії, наприклад, де було безліч голодних, найкращі землі відводили під тютюн. Чому? А тому, що чимало закордонних компаній наживалися на продукції тютюнового виробництва. Тютюн спочатку використовували як дикорослу рослину. Пізніше виникли уявлення про його незвичайні лікувальні властивості. Відомий такий історичний факт. Королева Катерина Медічі скаржилася на часті головні болі. Французький посол у Португалії Жан Ніко подарував їй листя й насіння тютюну. Королева почувалася краще, коли нюхала тютюн. Це принесло славу Ніко. Із його ім’ям пов’язана ботанічна назва тютюну (нікотин) і його головного діючого начала — алкалоїда нікотину.

За допомогою куріння пробували лікувати зубний і головний біль, деякі захворювання шкіри. Тютюну приписували стимулюючі і збуджувальні дії. Однак захоплення тютюном і його лікувальними властивостями швидко минуло, оскільки були випадки отруєнь ним. Почалися гоніння стосовно курців. В Англії наприкінці XVI століття за куріння тютюну загрожувала смертна кара. Жорстоко розправлялися з курцями в Персії — вирізали ніздрі. У 1692 році п’ять монахів у Сантьяго за куріння тютюну були замуровані в стіні.

На території царської Росії тютюн почали висівати в 1616 році, хоч куріння в Росії зустріло непримиренний протест із боку духовенства й царської влади. Наприклад, у 1633 році цар Михайло Романов видав спеціальний указ, який забороняв куріння й передбачав жорстке покарання порушників — від паличних ударів і шмагання батогом до відрізання носа й заслання до Сибіру. За торгівлю тютюном була введена смертна кара. 

Із давніх часів йшлося про шкідливість тютюну, але довгий час ніхто серйозно не займався вивченням його впливу на організм людини. Швидке зростання числа злоякісних пухлин, особливо раку легенів, гортані, змусило дослідників звернутися до вивчення ролі різних зовнішніх факторів у виникненні цих пухлин. Так почали вивчати властивості тютюну та його вплив на організм. І дізналися про його новий, підступний бік. Але, на жаль, проблема тютюнопаління й досі залишається актуальною. Адже не всі люди (особливо молодь) усвідомлюють цю проблему.

Тютюнопаління набуває нових обертів, розширюється виробництво та продаж тютюнових виробів. Усе більше втягуються в тютюнопаління дівчата й жінки, яким іще необхідно народжувати дітей та доглядати за ними. У багатьох сім’ях батьки не звертають уваги на цю проблему, не виховують дітей і не є прикладом для них. На підприємствах, у навчальних закладах, громадських місцях, установах, організаціях також існує ця проблема. Керівники різних інституцій і громадських організацій звертають мало уваги на виконання чинного законодавства. Люди дивуються, чому в школах, вищих та середніх навчальних закладах, організаціях, на підприємствах різних форм власності, а також у громадських місцях постійно палять, особливо молодь. І, як наслідок, стан здоров'я людей погіршується, почастішали випадки народження недоношених і дуже слабких дітей. Рак і серцево-судинні захворювання активно наступають, забираючи життя. Ось деякі цифри й факти негативного впливу нікотину на людський організм. 

За даними ВООЗ, тютюнові вироби споживають 22,3% населення планети. У європейському регіоні, до якого ми рухаємося, показники гірші: тютюн споживають 25,3% населення. В Україні ці показники не кращі. Тютюнові вироби споживають 25,8% населення. На жаль, у світі щорічно гинуть понад 8 мільйонів осіб від хвороб, викликаних тютюнопалінням, а в Україні — понад 85 тисяч. 

Зростає кількість дітей, дівчат і жінок, та й загалом молодих людей, які курять сигарети. В Україні кількість прихильників тютюнових виробів серед підлітків віком від 13-ти до 15 років становить 14,6%, у Європі — 12,7%. При цьому середньосвітовий показник становить 10,3%. Зріс попит молоді на електронні цигарки. Діти й підлітки, які їх курять, пізніше майже втричі частіше починають вдаватися до звичайних. Тому продаж цих цигарок має бути заборонений. Близько 95% курців починають курити у віці до 21 року. Діти ж не можуть усвідомити всіх ризиків для здоров'я та небезпеку тютюнової залежності. Тому всім інституціям та батькам необхідно діяти, щоб врятувати їхнє майбутнє.

В Україні курять понад 12 мільйонів осіб працездатного віку, серед яких близько 8,5 мільйона чоловіків та понад 3,5 мільйона жінок. Варто зазначити, що, за даними наукових досліджень, понад 98% всіх померлих від раку легенів були закоренілими курцями з багаторічним стажем. В Англії, де курять три чверті всього чоловічого населення, рак легенів реєстрували навіть у собак, господарі яких не розлучалися з цигаркою. Куріння — одна з причин атеросклерозу судин серця, стенокардії та інфаркту міокарда. Майже 100% хворих на рак гортані — курці. Між іншим, відомий вчений Зігмунд Фрейд був заядлим курцем і пішов у вічність через те, що захворів на рак гортані.

У вагітних жінок, які курять, середня вага новонароджених на 150—200 грамів менша. У таких мам дитина часто відстає в психічному розвитку. Також нікотин негативно діє на ендокринну систему, викликаючи захворювання. Нині це досить актуально, адже цукровий діабет почав розповсюджуватися, як епідемія.

У курців м’язова маса зменшується на 10—20%, що призводить до імпотенції в чоловіків. Окрім того, вони мають проблеми з легенями і «пожовану» шкіру. Так поступово зникає жіноча та чоловіча краса. В організмі людини, яка не палить, але провела годину в задимленому приміщенні, відбуваються такі зміни, ніби вона й сама викурила три сигарети.

Якщо говорити про економічні збитки від паління, то вони занадто більші, ніж прибуток від виробництва й продажу тютюну. Наприклад, у США наприкінці минулого століття щорічний прибуток від тютюну становив понад 8 мільярдів доларів, на лікування ж захворювань, пов’язаних із курінням, витрачали 5—7 мільярдів доларів. Через невихід таких хворих на роботу промисловість втрачала близько 18 мільярдів доларів. Отже, економіка свідчить сама за себе. Не дивно, що в США змінили політику стосовно тютюнопаління на користь людей. В Україні ж щорічні збитки від тютюнопаління становлять близько декількох мільярдів доларів.

За останні 20 років від 5-ти до 20% зросла поширеність куріння серед молодих дівчат. У віці 10 років першу цигарку викурює кожен четвертий підліток. У віці 13—15 років курять понад 30% дітей. І цей показник постійно погіршується. Статистика ВООЗ також стверджує, що в молоді, яка курить, у десятки разів зростає ймовірність вживання ними наркотиків. 

Життя курців на 4,6—8,3 року коротше, ніж у тих, хто не палить. Із розповсюдженням паління завдається величезна шкода не лише курцям, а й майбутньому поколінню. Багато людей не усвідомлюють, що на кінці цигарки температура горіння досягає 300 градусів і в процесі куріння виділяється величезна кількість шкідливих речовин: канцерогенів, подразнюючих речовин, отруйних газів та алкалоїдів. Люди мало знають і не усвідомлюють того, що нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут. Каплі нікотину достатньо для того, щоб убити трьох дорослих коней. Під час викурювання 20—25 цигарок на день людина приймає смертельну дозу нікотину, і рятує її лише те, що він надходить до організму малими дозами й поступово. Нові порції нікотину, завдаючи організму непоправної шкоди, хоч і не призводять до негайної смерті, але значно вкорочують життя курця. Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю. До складу тютюнового диму входять чадний газ (окис вуглецю), який легко вступає у взаємодію з гемоглобіном. Унаслідок цього створюються перешкоди для насичення крові киснем під час його проходження крізь легені. Через це значно зменшується споживання кисню тканинами організму. Крім того, окис вуглецю згубно діє на нервові клітини та сітчасту оболонку ока, призводячи до порушення зору. У заядлих курців виникає тяжка хвороба — облітеруюче ураження артерій нижніх кінцівок, тобто запалення артеріальної системи ніг, що може призвести до ампутації. Між іншим, медики при висвітленні цієї проблеми мало говорять про це захворювання, а люди, які курять, знають лише про рак легенів як наслідок паління. Варто зазначити, що під час куріння виділяється аміак, що шкідливо діє на зуби, викликаючи кровотечу ясен. У димові знаходиться також надзвичайно сильна отрута — синильна кислота. Крім того, завдяки науковим дослідженням встановлено, що в тютюновому дьогті, який також присутній у димові, міститься понад 100 різних смол і радіоактивних елементів, які, на думку вчених, і впливають на розвиток пухлин.Тож з урахуванням цих проблем маємо розробити таку систему, щоб кожна людина прийняла рішення відмовитися від паління. Враховуючи вищевикладені дані, можна зробити висновки, що ситуація з тютюнопалінням в Україні є вкрай загрозливою, поширеність куріння останніми роками досягла високого рівня. Отже, тютюнопаління — це шкідлива звичка, яка несе загрозу здоров'ю і життю людини. А в умовах пандемії коронавірусної інфекції вона впливає особливо негативно й дуже тисне на імунну систему організму, яка захищає нас цілодобово. Внаслідок такого тиску вона не зможе впоратися з викликом нової загрози, яку несе коронавірусна інфекція. Відтак людина потрапляє в пастку цієї особливо небезпечної інфекційної хвороби. Тому дітей та молодь необхідно рятувати від тютюнопаління. Вони майбутнє України. Має бути посилена інформаційна робота у школах, вишах та інших навчальних закладах і загалом серед населення — у кожному колективі. А головною метою батьків має бути те, щоб в їхніх кишенях також ніколи не було тютюнових виробів. Необхідно навести лад із продажем цигарок, не допускаючи стихійної торгівлі. За всі порушення мають бути серйозні покарання. Тож не варто навантажувати нашу імунну систему шкідливими звичками. Нам необхідно зупинити пандемію COVID-19. Вакцинуйтеся. Будьте здорові!

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»