Ефективний метод одержання овочів та картоплі на дачних ділянках

Настала весна... Мине небагато часу, сонце нагріє землю, зазеленіє трава, і лагідне тепло звеселить душу городника, а разом із тим і додасть турбот, щоб виростити добрий врожай. А допомогти в цьому можуть так звані грядки за методом Мітлайдера. Що ж то за грядки, і хто такий Мітлайдер?

Джекоб Мітлайдер — американський овочівник, консультант і експерт із землеробства, доктор сільськогосподарських наук, який прожив 88 років. Він сформулював свій метод вирощування рослин, коли керував програмою навчання «Овочівництво для невеликих сімейних садів» у 27 країнах світу, розробивши унікальну конструкцію, яка одержала назву «Теплиця доктора Мітлайдера».

Особливості цієї теплиці: міцність каркаса, можливість розібрати і перенести (для збирання використовуються гвинти і болти, а не цвяхи); у теплиці рослини не перегріваються навіть за високої температури повітря, що досягається конструкцією вентиляційної фрамуги біля даху; орієнтація на сторони світу не дає змоги північному вітру проникати в теплицю, так як фрамуги розміщені на південному боці; рослини не страждають від вуглецевого голодування завдяки раціональному вентиляційному пристрою; великий обсяг споруди створює стійкий мікроклімат всередині (її ширина — 6 метрів, висота — 2,7 метра, довжина — 12 метрів), оберігаючи від надмірної вологості в дощову погоду і від різких температурних коливань — у перемінну; вентиляція перешкоджає утворенню конденсату, який дуже згубний для рослин, особливо в період плодоношення; зручність для роботи в теплиці. Теплиця, проста в експлуатації і зручна для роботи в ній, допомагає створити комфортні умови для рослин навіть у літню спеку. Та, мабуть, більшість городників не мають можливості сконструювати таку теплицю: через матеріальні затрати, догляд за нею й обмеженість на площі дачної ділянки. 

Набагато простіші й дешевші грядки за методом Мітлайдера. Це унікальна технологія, яка забезпечує високу врожайність незалежно від природних негараздів. За даними різних інформаційних повідомлень, грядками за методом Мітлайдера користуються в 40 країнах світу. Найпростішим варіантом є технологія вузьких грядок. Для облаштування такої грядки потрібні такі речі: лопатка, сапка, кілочки для розмітки, шпагат, ємність для змішування добрив.

Насамперед ділянку, де планується розмістити грядки, необхідно перекопати, вибрати корені багаторічних бур’янів, потім треба вирівняти ділянку горизонтально, щоб у перспективі вода під час поливу розподілялася рівномірно по всій грядці, а не стікала разом із розчиненими в ній добривами в пониження.

Після цього можна робити розмітку майбутньої грядки. У її кутках кілочками намічаються контури, натягується шнур. Ширина грядки становить 45 сантиметрів, довжина — 3 метри і більше (на розсуд господаря ділянки), ширина проходу між грядками — 75—90 сантиметрів. По боках грядки обгороджують земляними валиками (бортиками) висотою 8—10 сантиметрів. Землю в проходах необхідно добре утоптати, щоб не проростали бур’яни, проте не треба викладати їх плиткою чи камінцями.

Грядки мають розміщуватися зі сходу на захід, щоб рослини одержували максимум сонячного світла для кращого проходження процесу фотосинтезу. Крупні рослини висаджують на грядці в один ряд на відстані між ними 30—35 сантиметрів. Зелені овочі і коренеплоди з компактною зеленою масою висаджують у два ряди в шаховому порядку з проміжками 5 сантиметрів. Наприклад, картоплю і білокачанну капусту висаджують на відстані 35 сантиметрів, а цибулю або часник — 5 сантиметрів.

Особливу увагу необхідно звертати на удобрення рослин, зокрема на внесення мікродобрив як обов’язкового компонента удобрення. Добрива треба вносити в міжрядкові канавки — у цьому суть швидкого й ефективного росту рослини. Так як коренева система розміщується в міжрядковій канавці, де знаходяться добрива, немає потреби проникати вглиб грунту, а тому рослини добре живитимуться й забезпечуватимуться вологою.

Класична схема удобрення рослин на грядках така: перед посадкою рослин у міжрядкову канавку вносять суміш із кальцію та бору з розрахунку 100 грамів на один погонний метр на легких піщаних і супіщаних грунтах і 200 грамів — на грунтах із важким механічним складом. Після посадки проводять підживлення рослин, використовуючи суміш азоту, фосфору, калію, магнію і молібдену з розрахунку 60 грамів на один погонний метр. Підживлюють рослини раз на 1—1,5 тижня, насипаючи добрива вузькою смужкою між рядами. Після внесення сухих добрив обов’язково добре поливають грядки.

Отже, овочівник Мітлайдер завдяки дослідам з’ясував: за такої технології вирощування рослини в грядках одержують максимум сонячного  світла і повітря, а це означає, що для кожної з них створюються оптимальні умови для фотосинтезу, і в результаті за мінімуму турбот одержують максимум урожаю.

Ознайомившись із техноло-гією роботи на грядках за методом Мітлайдера, необхідно звернути увагу на те, що вузькі грядки економлять місце на дачній ділянці. Щоб зробити такий город, не потрібно багато місця і великих фізичних затрат; над грядкою легко спорудити парник або тимчасове плівкове укриття, що збереже рослини від заморозків та інших примх погоди; для поливу таких грядок витрачається на 40% менше води, ніж для традиційного городу; за грядками простіше доглядати. Щоб підтримувати город у належному стані, достатньо бувати на ньому два дні на тиждень за умови оптимального зволоження грунту.

Дбайливі господарі, застосовуючи технологію вирощування сільськогосподарських культур за методом Мітлайдера, отримують високі врожаї, збирають близько тонни картоплі з однієї сотки. На цих грядках добре родять овочі та ягоди, вони смачні і без нітратів. Своїм досвідом поділився і колишній керівник Полтавського облводгоспу Олександр Цехмістренко. Він розповів, як дивувалися його добрим врожаям сусіди. Вирощуючи на грядках картоплю, він кілька разів (за ростом вегетативної маси) підгортав рослини землею з валиків, поливав і одержував на рядку по 8 відер бульби, а вирощуючи помідори (пасинкував їх і підв’язував), збирав по 1,5 центнера плодів.

Звісно, прочитавши публікацію, багато хто поставиться до цієї технології скептично. Причина такого ставлення в тому, що ми звикли робити більше «на авось», не дотримуючись елементарних вимог агротехніки вирощування. А при вирощуванні рослин на грядках за методом Мітлайдера причин неодержання очікуваного врожаю декілька. Перша — це умови зволоження, що особливо важливо в умовах глобальної зміни клімату, дефіциту вологи. Якщо поливати раз на тиждень, внесені добрива слабо розчиняються, підвищується концентрація грунтового розчину, і замість користі добрив можемо одержати негативний вплив на рослину. Тому поливати необхідно регулярно, так як коренева система знаходиться в неглибокому шарі грунту. Друга — при внесенні добрив необхідно враховувати кислотність чи лужність грунту. Третя — грядки повинні розміщуватися на абсолютно рівній поверхні ділянки. Четверта — нерівномірне удобрення грунту. Якщо добрива розкидати по ділянці будь-як, а потім ще й перекопати, то вони розмістяться в цьому шарі грунту нерівномірно: в одному місці буде густо, а в іншому — пусто, і рослини виявляться в різних умовах живлення. І остання — порушення при вирощуванні рослин на грядках за методом Мітлайдера навіть у дрібницях зведе нанівець очікуваний результат.

Микола ОПАРА, 

кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства і агрохімії імені В. І. Сазанова Полтавського державного аграрного університету, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»