Весняне тепло несе загрозу у вигляді кліщів

Нині увага всіх людей прикута до глобальної проблеми — пандемії коронавірусної інфекції. Ми маємо подолати цю загрозу, об’єднавшись. Але водночас не забуваймо і про загрозу від інших інфекційних захворювань.

Настала весна, і кожен мріє насолодитися теплим періодом року, побувавши в різних куточках нашої природи: у парках, скверах, інших місцях відпочинку. Адже це можливість оздоровитися на лоні природи — в живописних куточках Полтавщини та за її межами. І це дуже добре. Кожному необхідно використовувати цей шанс, зміцнюючи таким чином свою імунну систему. Але тепло приносить і певні ризики. Нині наші читачі все частіше цікавляться, як уберегти себе й особливо дітей від укусів кліщів та яку загрозу для здоров'я вони можуть нести. Питання слушні, і відповіді на них є. Річ у тому, що саме під час весняно-літнього, а також осіннього періоду посилюють свою активність кліщі, які є носіями особливо небезпечного інфекційного захворювання — хвороби Лайма. Назва цієї хвороби вперше з'явилася в 1975 році у США, коли в невеличкому містечку Лайм штату Коннектикут захворіли на артрит (запалення суглобів) 39 дітей і 12 дорослих. Науковці довели, що те захворювання було пов’язане з укусами кліщів. Тож на честь того містечка й була названа хвороба. Збудника ж цієї хвороби — спірохети — відкрив американський мікробіолог Віллі Бургдорфер у 1998 році. А потім ці спірохети назвали на честь французького мікробіолога Жана-Франсуа Бореля, який на початку ХХ століття вивчав їхній різновид. Тому хворобу Лайма іще називають і кліщовим бореліозом, так як кліщі є носіями цих спірохет. Збудник хвороби Лайма дуже чутливий до різних дезінфікуючих препаратів (формалін, фенол, етиловий спирт тощо), а в зовнішньому середовищі не виживає, швидко гине під впливом ультрафіолетового опромінення та під час кип'ятіння. 

Станом на сьогодні хвороба Лайма за рівнем поширеності й важкості клінічного перебігу є однією з найбільш актуальних проблем сучасної інфекційної патології в Північній Америці, Азії, країнах Європи й зокрема в Україні. А в циркуляції у природі збудників хвороби Лайма можуть брати участь понад 200 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам, а також 100 видів птахів. Мігруючі птахи можуть переносити іксодові кліщові бореліози на інші континенти. Поблизу населених пунктів на територіях із розвинутим тваринництвом до епізоотичного процесу залучаються й свійські тварини. Отже, іксодовий кліщ є основним переносником збудника хвороби Лайма, а також його «резервуаром». Гризуни можуть бути носіями збудників практично впродовж усього свого життя й відіграють роль «резервуара» інфекції в природі. Тому ризик захворіти на хворобу Лайма існує цілий рік. 

Завдяки щорічним дослідженням, які проводила державна сан-епідслужба, а нині проводить державна установа «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», уже виявили й визначили 334 природних осередки цього захворювання в населених пунктах практично на всіх адміністративних територіях нашої області. Безперечно, їхня кількість зростатиме завдяки епізоотологічним обстеженням і природним умовам, що утворилися на території області. В Україні, як і в інших країнах світу, в останні роки відбувається активізація природних вогнищ таких особливо небезпечних для людини зоонозів, як кліщовий енцефаліт і хвороба Лайма, та значне збільшення випадків захворювання на них. Серед причин такого явища — екологічні зміни (передусім глобальне потепління), що сприяють збільшенню кількості кліщів, комарів та мишоподібних гризунів, які є переносниками інфекцій, а також контакт населення з ними під час відвідування ендемічних територій. Зростає кількість інфікувань на територіях рекреаційних зон, де ми відпочиваємо. 

Викликає тривогу також збільшення природних вогнищ хвороби Лайма на території міст і селищ міського типу. Основні причини — недостатня увага до питань санітарного стану населених пунктів, до проведення дератизаційних, протикліщових заходів, боротьби з антисанітарією в парках, лісопаркових зонах, скверах, місцях відпочинку людей, якими зараз нехтують, унаслідок чого активно відновлюється чисельність переносників. Як результат — захворюваність на хворобу Лайма в Україні загалом та області зокрема за останні 20 років різко зросла. Зокрема в Україні у період із 2000-го по 2010 рік захворюваність на хворобу Лайма зросла у 21,9 раза — з 58-ми до 1 275 випадків (у показниках з 0,12 до 2,77 на 100 тисяч населення). А у 2019 році цей показник уже стрибнув до 10,62 на 100 тисяч населення (4 482 випадки). На зменшення ж показника захворюваності в Україні у 2020 році до 6,54 на 100 тисяч населення, безумовно, вплинула пандемія коронавірусної інфекції, так як усі сили й увага були прикуті до цієї глобальної проблеми. Але хвороба Лайма нікуди не зникла. Епідемічна ситуація щодо цього захворювання залишається несприятливою й у нашій області — випадки реєструють постійно практично в усіх регіонах. Найвищі показники захворюваності в області зареєстровані у 2019 році в Диканському районі — 91,94 на 100 тисяч населення, у Полтаві — 39,46, Новосанжарському районі — 39,02, Зіньківському — 33,14, Лубенському — 22,38, Полтавському — 21,97, Лохвицькому — 21,78, Горішніх Плавнях — 18,53, Котелевському районі — 15,6, Гребінківському — 13,69. Цьогоріч в області вже зареєстровано 4 випадки захворювання на хворобу Лайма: у Полтаві, Кременчуці, Зіньківському та Полтавському районах. Серед хворих жінки становили 60,8%, чоловіки — 39,18%; жителі міст — 77,9%, жителі сільської місцевості — 21,2%. Найбільше постраждалих від нападу кліщів у сільській місцевості (42,04%): на присадибних ділянках, дачах, у селах, лісовій місцевості — 41,63%, у міських парках, скверах, самих населених пунктах (урбаністичні території) — 16,32%. Під час укусу кліщів людина може інфікуватися збудником хвороби Лайма. Зараження спірохетами може призвести до захворювання, що характеризується різними клінічними проявами, серед яких найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату серця. Через несвоєчасне звернення по медичну допомогу, а значить, і несвоєчасну діагностику виникають хронічні прояви хвороби, довготривала непрацездатність, інвалідизація, можливі навіть летальні випадки. 

Отже, кліщі в теплий період року несуть для нас велику загрозу. У цей час вони дуже агресивні, адже їм потрібно насмоктатися крові, щоб далі жити. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини в лісі, коли вона рухається, торкаючись гілок дерев, розсовує руками чагарники і травостій або сідає на траву. Варто зауважити, що кровососи можуть переслідувати людину 3—4 метри. Потім кліщ заповзає на її шкіру і присмоктується на різних частинах тіла (потилиці, шиї, у пахових ділянках, ділянці пупка, промежині, під лопатками й уздовж хребта). Здебільшого проникнення кліща залишається непоміченим. Але потім у місці його прикріплення виникає свербіж, болючий запальний процес у вигляді кільцевого почервоніння. Якщо ж організм людини, його імунна система не справляється з хворобою, вона може переходити в наступні стадії, уражаючи інші органи й системи в організмі, а це велика загроза для здоров'я та життя. Щоб уникнути цього, необхідно захистити себе заздалегідь перед відвідуванням місць, де можуть бути кліщі.

Процес насичення кров’ю кліщів може продовжуватися від 3-х до 11 днів. Потім, насмоктавшись крові, кліщ відпадає, і на його місці спостерігається запальний болючий процес з некротичною кірочкою в центрі, який зберігається протягом 2—3 тижнів. Хвороба Лайма може проявляти себе в трьох стадіях. Перша стадія — це локальні інфекції, що розвиваються на місці інфікування. Після укусу кліща настає період інкубації (він триває 3—32 дні, у середньому — 14). Збудники хвороби (спірохети) мігрують від місця потрапляння до периферії з утворенням на шкіряних покровах ділянок почервоніння. У цей період у людини виникають характерні симптоми: головний біль, озноб, нудота, температура  (від субфебрильної до 40° С), біль у м'язах і суглобах, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість. Місце укусу кліща червоніє, пляма збільшується й може сягати 10 см, іноді — 60 см. Потім на місці укусу утворюється рубець. Якщо імунна система людини перемагає близько 90% збудників хвороби Лайма, вони гинуть, а людина одужує, значить, їй пощастило. Якщо ж імунна система не впоралася зі збудником хвороби Лайма, то спірохети в організмі людини починають масово розмножуватися й розноситися, вражаючи шкіру, головний мозок, суглоби, серце й інші органи. А потім настає третя стадія — найтяжча (це період хронічної (пізньої) інфекції), коли незворотно вражаються певні органи-«мішені»: шкіра, суглоби, нервова система, очі. Тому особливе занепокоєння викликає високий відсоток пізніх уражень різних систем і органів через несвоєчасну діагностику, що призводить до хронічних проявів (близько 10% випадків): довготривалої непраце-здатності, інвалідизації, а подекуди — і до летальних випадків. І на цьому варто загострити особливу увагу. Тож негайно звертайтеся по медичну допомогу при укусах кліщів чи підозрі, щоб не прогавити діагностики на наявність хвороби Лайма.

Важливо й те, що хвороба Лайма може тривалий час протікати в латентній (прихованій) формі, коли об’єктивні й суб’єктивні симптоми відсутні понад 10 років. Науково й практично доведено, що в усі періоди хвороби через багато років після інфікування можна виявити живі спірохети (збудника хвороби). Необхідно знати, що пацієнт із хворобою Лайма не є небезпечним для оточення, адже хвороба не передається від людини до людини. Можливий також аліментарний шлях зараження людини під час вживання в їжу сирого молока (переважно козячого) й інших молочних продуктів без термічної обробки. Крім того, збудники іксодових кліщових бореліозів можуть передаватися від хворої (чи інфікованої) жінки до плоду.

Лікування треба проводити обо-в’язково. Чим раніше хворий звертається до лікаря, тим сприятливіші прогнози стосовно одужання. Поки що специфічна профілактика іксодових бореліозів в Україні не розроблена, тобто вакцини від цієї хвороби немає. Варто також звернути увагу на такі поради. Якщо людина помітила укус кліща, вона має негайно звернутися по медичну допомогу. Для екстреної профілактики цього захворювання лікар призначить антибіотикотерапію. Після укусу кліща протягом двох тижнів необхідно щоденно вимірювати температуру. Якщо кліщ присмоктався, необхідно негайно повільно видалити його разом із хоботком, краще це зробити в медичному закладі. Після видалення кліща місце присмоктування треба змастити 3-відсотковим розчином йоду, спиртом або одеколоном. Потім варто ретельно вимити руки з милом, а кліща бажано, не гаючи часу, направити на дослідження в лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», де планується запровадження сучасних ПЛР-досліджень кліщових бореліозів. 

Із протиепідемічною метою хворого рекомендовано госпіталізувати. У вогнищі за потреби проводять протикліщову обробку інсектицидами. Дуже важливо, щоб диспансерний нагляд за хворим здійснювався протягом двох років з обов’язковим лабораторним обстеженням через кожні 6 місяців. Щоб уникнути потрапляння кліщів на ваше тіло, рекомендується одягатися у світлий однотонний одяг із довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, щоб легше було помітити повзаючих кліщів. Голову треба прикривати головними уборами. Само- та взаємоогляди під час прогулянки обов’язково потрібно проводити через кожні 2 години та ще раз — удома. При цьому одяг необхідно відразу змінити. Значна частина випадків хвороби припадає на дітей. Тому батьки мають постійно оглядати їх та своєчасно звертатися по медичну допомогу. 

Також варто звернути увагу на активну сезонність дій кліщів. Спостерігаються два піки активності кліщів у природі: весняний (у травні—червні) та осінній (у серпні—вересні). У теплі дні найагресивнішими кліщі бувають з 8-ї по 11-ту годину. У спеку вони стають малоактивними, а з 17-ї по 20-ту годину їхня агресивність знову поновлюється. Кліщі віддають перевагу тим місцям проживання, які зберігають високу вологість повітря. Тому необхідно підготуватися, щоб унеможливити напад кліщів у навколишньому середовищі. Останніми роками кліщі все більше поширюються у великих містах, освоюючи парки, сквери, майданчики для вигулу собак.

Отже, настав весняний період. Природа просинається разом із кліщами та бур'янами. Розпочалося активне прибирання різних територій. Органи місцевої влади й місцевого самоврядування, власники підприємств, установ та організацій різних форм власності мають гарантувати належний санітарний стан територій, зокрема упорядкування населених пунктів, оздоровлення лісів паркового типу, скверів, насаджень через їхнє прорідження, розчищення від сушняку, пнів, безплідної порослі молодих дерев і чагарників, ліквідацію сміттєзвалищ та підтоплень підвалів, регулярне викошування газонів й очищення від рослинності водойм, тобто дотримуватися принципів високої санітарної культури. Також рекомендовано використовувати акарициди в період активності кліщів, особливу увагу приділяти територіям оздоровчих закладів, рекреаційних зон, їхньому благоустрою, дачним селищам, садам, будівельним і промисловим майданчикам.

А владі Полтави хочеться побажати, щоб наш парк «Перемога», особливо в зоні спортмайданчика, де розміщені корти, за територією обласної інфекційної лікарні цьогоріч не заростав двометровими бур'янами й амброзією, аби хворим і відпочивальникам краще дихалося. Та, на жаль, ті бур’яни та інший мотлох, що залишилися з минулого року, створюючи антисанітарні умови, не радують ока відвідувачів парку та є пристановищем для кліщів.  Також бажаємо новій владі відновити роботу міського лабораторного підрозділу за адресою: вулиця Івана Мазепи, 57, що сприятиме покращенню санітарно-епідеміологічної ситуації в регіоні задля здоров'я і життя людей. Скільки ж можна чекати? Тож побачимо, хто є хто. Будьте здорові.

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр 

МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство 

сільського господарства»