Настав час вакцинації проти коронавірусної інфекції

В історію людства 2020 рік уві-йшов як рік початку пандемії СOVID-19, що охопила всі країни, зокрема й Україну. Спочатку багато хто не вірив у можливість миттєвого розповсюдження коронавірусної інфекції по всіх країнах світу, сумнівався в її загрозі, та сталося те, що сталося. Відтак за рік ми набули певного досвіду. За час пандемії, за даними ВООЗ, у світі вже перехворіли на коронавірусну інфекцію понад 

120 мільйонів осіб і, на жаль, майже 2,7 мільйона — померли. В Україні захворіли понад 

1,5 мільйона осіб, а також зареєстровано близько 29 тисяч випадків смертей, зокрема 613 із них — медиків. Кількість підтверджених випадків захворювання на коронавірусну інфекцію на По-

лтавщині також зростає. Їх уже зареєстровано близько 50 тисяч, із них понад тисяча — летальних, серед яких 17 випадків смертей медиків. Загалом в області захворіли 1 347 дітей та 1 744 медичних працівники. Варто зазначити, що випадки захворювання на коронавірусну інфекцію реєструють у всіх регіонах області, але найвищі показники у Полтаві — близько 40% та Кременчуці — понад 12%. Летальні випадки зареєстровані у всіх містах і районах області, але найбільше також у Полтаві (305) та Кременчуці (169).

Безумовно, пандемія спричинила величезні стреси у людей, негативно вплинувши на їхню імунну систему, яка цілодобово нас оберігає і від якої залежить наше життя та здоров’я. Усі країни, зокрема й наша, за час карантину зазнали величезних економічних збитків, медицина пережила занадто багато випробувань, починаючи від нестачі захисних масок, засобів індивідуального захисту, апаратів штучної вентиляції легенів, лікарняних ліжок, кисню, ПЛР-тестів тощо. Але однією з чи не найболючіших проблем, яка нерозв’язана й понині, є кадровий потенціал в охороні здоров’я, низька заробітна плата медиків та їхній незадовільний соціальний захист. Адже медики завжди перебувають на передовій, оскільки одні з перших зустрічаються з хворими, надаючи їм медичну допомогу, та працюють у вогнищах інфекції, вживаючи різних протиепідемічних заходів. Фактично наша система охорони здоров’я не була готова до цього виклику, але за рік багато чого змінилося. Об’єднуючись, ми надавали одне одному допомогу, щоб якомога швидше вирватися з полону коронавірусної агресії. Лікувально-профілактична система Полтавщини активно готувалася до цього виклику. Величезну допомогу лікувально-профілактичним закладам області, а також ДУ «По-лтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» надали різні благодійні організації, патріоти України і просто небайдужі громадяни, аби система охорони здоров’я мала змогу захищати людей. Система ПЛР-досліджень, що проводилися у вірусологічній лабораторії обласного лабораторного центру, який очолює Ірина Байбарза, стала ключовою в організації діагностики для проведення протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів. На важливість діяльності вірусологічної лабораторії і протиепідемічних заходів на початку пандемії особливу увагу звернули керманичі обласної влади, департамент охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації та МОЗ України.

Проте колишнє керівництво Полтавської міської влади так і не усвідомило, що таке СOVID-19 і наскільки важливим є проведення протиепідемічних заходів, відтак не подало руки допомоги Полтавському міськрайонному лабораторному підрозділу, який відповідає за Полтаву й Полтавський район. Крок за кроком своїми неадекватними діями воно робило все можливе, щоб призупинити діяльність вказаного підрозділу за адресою: вулиця Івана Мазепи, 57, а саме — відключили природний газ, електрику, воду й тепло. Варто зазначити, що рівень захворюваності на СOVID-19 й смертності серед населення в Полтаві й області був і залишається найвищим. Це сигнал «SOS». І при цьому лікарі-епідеміологи й інші фахівці залишилися без професійного даху над головою, що призвело до кадрового колапсу й деморалізації в умовах пандемії коронавірусної інфекції. У місті ми втратили 18 працівників, а на Полтаву й Полтавський район залишився лише один лікар-епідеміолог і три помічники. Крім того, попередня влада міста забула і про інші інфекції. Зокрема до початку пандемії наприкінці 2019 року в Полтаві був резонансний спалах гепатиту А, а він також має вірусне походження. Наприкінці ж минулого року й на початку нинішнього відбулося різке зростання рівня захворюваності на цю інфекцію в прилеглих до Полтави селах Макухівка, Івашки, Нижні Млини, де зареєстровано понад 30 випадків захворювання на цю небезпечну хворобу, зокрема й у 7 дітей шкільного та дошкільного віку. У цих селах панує антисанітарія, а в селі Макухівка до того ж знаходиться головне міське сміттєзвалище, що стало справжньою екологічною проблемою. Попередні керманичі Полтави скоїли зло для профілактичної галузі охорони здоров’я, припинивши діяльність міськрайонного лабораторного підрозділу, мотивуючи тим, що хочуть на базі приміщення, що знаходиться  за адресою: вулиця Івана Мазепи, 57, відкрити в мікрорайоні Алмазний дитячий садок, оскільки в наявних дошкільних закладах не вистачає місць для діточок. Але вони чомусь зовсім не згадують або ж бояться повідомити населенню, куди поділися дитячі садки № 70 (провулок Хорольський, 3), № 54 (вулиця Стешенка, 30), № 53 (вулиця Навроцького, 5) і чому нині зовсім пустує дитячий садок № 68 (вулиця Хоткевича, 9). Хто ж розмістився в цих дитячих садочках? Чому не поновлюється їхня діяльність? Чому про них місцева влада мовчить? А от на медицину та ще й під час пандемії, погіршення епідемічної ситуації, пов’язаної зі спалахами захворювання на гепатит А в Полтаві й Полтавському районі, напали. Тож чи не корупція й бюрократія колишньої міської влади зокрема сприяють поширенню пандемії СOVID-19 й інших інфекцій та розвалюють систему епідемічного нагляду в Полтаві й Полтавському районі, про що свідчать конкретні факти? А будівля по вулиці Івана Мазепи, 57, після відключення вищеперерахованих комунікацій перетворюється на руїну. Крім того, псується лабораторне обладнання та інше майно. Чому до цього часу цією справою не зацікавилися правоохоронні органи? Дивно.

А нова міська влада вже давненько приступила до виконання своїх повноважень, але ніяких заходів щодо відновлення роботи міського лабораторного підрозділу, на жаль, поки що не вживає. Вона про все це знає, але довго думає й чомусь не проявляє активної позиції заради безпеки життя та здоров’я людей. При цьому коронавірусна інфекція разом зі збудниками хвороб продовжують наступ.

На часі вакцинація населення, яка вже розпочалася, проводять її 11 мобільних бригад у пунктах щеплень в Полтаві, Кременчуці, Горішніх Плавнях, Миргороді, Лубнах і Гадячі. Уже вакциновано понад 4 000 медичних працівників. Вакцинація — це один із найважливіших елементів подолання пандемії. Адже нам необхідно сформувати колективний імунітет, а для цього треба, щоб не менше 60% населення (і навіть більше) було вакциноване. Це науково обгрунтовані вимоги щодо створення колективного імунітету — захисту нашої нації, відновлення економіки, уникнення ризиків отримати ускладнення, які несумісні із життям.

Хочеться також окремо звернути увагу наших читачів на патріотичне ставлення майбутніх лікарів, студентів нашої Української медичної стоматологічної академії, які зголосилися надавати медичну допомогу хворим в інфекційній лікарні Полтави під час пандемії коронавірусної інфекції. Студентка академії, яка перед вступом до неї закінчила з відзнакою медичний коледж у місті Ковель Вінницької області, Олена Маляр розповідає: «Ми студенти-старшокурсники. Я, Анастасія Павлюк і Борис Тріхмінов невипадково обрали професію лікаря. Вона є найгуманнішою з усіх професій на землі. Кожного дня лікарі рятують мільйони життів. Від правильно підібраного лікування, вчасно поставленого діагнозу або вдало проведеної спецоперації чи профілактичних та протиепідемічних заходів залежить життя і здоров’я людини. Усе життя лікаря — це здобуття нових знань, вмінь і досвіду. У листопаді минулого року ми прийняли остаточне рішення працювати в обласній інфекційній лікарні Полтави, взявши участь у боротьбі з невидимим ворогом — коронавірусом. Страх зник, як тільки ми переступили поріг і одягнули костюми індивідуального захисту. Він залишився позаду. Захисний костюм за часів пандемії фактично став уніформою лікарів, медсестер і молодшого медичного персоналу, які працюють з інфікованими. Об’ємний комбінезон, дві пари рукавичок, респіратор, медична шапочка, бахіли, захисний щиток — уся поверхня шкіри має бути максимально захищена, всередину повітря не має потрапляти. Зараз на перевдягання ми витрачаємо декілька хвилин. Першого ж разу костюм одягали хвилин 20... А ще в перший день не вірилося, що ми це витримаємо. У цьому спорядженні, яке має захищати від небезпечного вірусу, дуже парко, не вистачає повітря. Постійно треба контролювати свої рухи, щоб нічого не потрапило на кон’юнктиву очей. У перші години роботи здавалося, що вони будуть останніми. Було важко, незручно, ми почали сумніватися у своїй готовності працювати. Але згодом до всього звикаєш. Зараз під час роботи вже зовсім не помічаємо цього захисного костюма. На моє рішення працювати у відділенні з хворими на коронавірусну інфекцію рідні та друзі відреагували неоднозначно. Від батьків підтримку одержала майже відразу. А от одногрупники, хоч і самі медики, дуже хвилювалися. Спілкування з друзями дещо змінилося. Нині воно здебільшого дистанційне. Із початком роботи в інфекційній лікарні ми стали більш відповідальними щодо особистого захисту й багато чого навчилися, допомагаючи хворим. Зголосилися на цю допомогу й інші студенти академії. Одягнути маску та вчасно помити руки не так складно. Це елементарні правила. Дотримуйтеся дистанції та здорового способу життя й відмовтеся від шкідливих звичок, не панікуйте. Головне зараз — це вакцинація. Ми вже зробили щеплення».

Нині епідеміологічна ситуація як в Україні загалом, так і в області зокрема погіршується. Усе більше областей потрапляють до «червоної зони». Тому кожному необхідно дотримуватися карантинних вимог заради свого здоров’я й життя. Лише спільними зусиллями ми зможемо протидіяти наступу пандемії коронавірусної інфекції. Тим паче, що не так давно всі мріяли про початок вакцинації й постійно про неї запитували. Адже вона є єдиним засобом, що здатен призупинити пандемію коронавірусної інфекції й повернути нас до звичного життя. Тож вакцинуймося. Вибір за вами. Будьте здоровими.

Валентин ШАПОВАЛ,

лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр 

МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»