Амброзія — найнебезпечніший для людини алерген

Відомо, що алергію можуть викликати понад 500 видів рослин. Особливо алергенами вважаються: серед дерев — ліщина, береза, вільха; серед злаків — грястиця збірна, стоколос, тонконіг, жито посівне, тимофіївка, китник; серед бур’янів — амброзія, циклохена, пирій, лобода, полин, кульбаба тощо.

Якщо говорити про амброзію полинолисту, то ця рослина  є одним із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів. Вона засмічує всі польові (особливо просапні та ярі зернові), овочеві та плодові культури, виноград, пасовища, чагарники. Амброзія щільно росте на узбіччях доріг, берегах зрошувальних каналів, ставків і річок, пустирях, присадибних ділянках та інших необроблювальних землях. За середньої густоти стояння амброзія споживає з 1 га близько 2 000 тонн води, що відповідає 200 міліметрам опадів, а також поживні речовини, еквівалентні 7—8 ц мінеральних добрив. Цієї кількості води й елементів живлення достатньо для формування 40—50 ц/га зерна.

Дослідження показали: на утворення однієї тонни сухої речовини амброзія споживає з грунту 15,5 кілограма азоту і 1,5 кілограма фосфору, а також близько 950 тонн води. Під час сівозміни у разі потрапляння протягом 3—5 років амброзія може засмітити всі поля, а за відсутності систематичного захисту від неї — землі всього господарства. Протягом 10 років цей бур’ян може «захопити» земельні угіддя одного району.

Амброзія полинолиста, розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, що досягає близько 1 метра в діаметрі та 4 метрів у глибину, спричиняє:

— пригнічення культурних рослин;

— різке зниження кормових якостей сіна;

— зниження якості молока — воно набуває неприємного запаху та присмаку;

— погіршення якісних показників зерна;

— зниження врожайності сільськогосподарських культур; 

— зниження продуктивності сільськогосподарської техніки через надмірне використання пального. Крім того, на засмічених амброзією полях погіршується якість польових робіт, особливо під час оранки й збирання врожаю.

У результаті через бур’яни, серед яких амброзія займає чільне місце, відбуваються економічні втрати. Україна втрачає мільйони тонн зерна і багато іншої продукції рослинництва. Та головне те, що амброзія завдає величезної шкоди здоров’ю людей. Її пилок спричинює виникнення багатьох алергічних захворювань, які об’єднані під назвою «поліноз» (від англійського слова «pollen» — пил). Ці захворювання називають «сінною лихоманкою», алергією на пилок, сінною астмою. Вони можуть протікати у формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту.

І на це хотілося б звернути особливу увагу, бо якщо на території кожного регіону, населеного пункту, вулиці, садиби, підприємства, установи, організації різних форм власності не вживатимуть постійних жорстких, радикальних заходів, амброзія дасть про себе знати так сильно, що про неї ніхто ніколи не забуде. Щоб цього не трапилося, має бути розроблений план дій, затверджений місцевою владою. Навіщо це потрібно? Достатньо подивитися на те, що коїлося в тих країнах, населення яких постраждало від такого «агресора», як амброзія.

Наприклад, у середині минулого століття найбільша кількість захворювань на алергію від пилку цієї рослини реєстрували в Мексиці — 391 випадок на 1 000 населення, тобто страждала понад третина людей. Уперше роль амброзії у виникненні захворювань встановили в США понад 100 років тому. Тільки в цій країні через амброзію кожен рік хворіють 7—12 мільйонів осіб. Високий рівень захворюваності також був в Англії, Іспанії, Італії, Франції, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Югославії тощо. В Європу загалом та Україну зокрема амброзія була завезена з Північної Америки з насінням пшениці і конюшини на початку 90-х років ХIX століття через чорноморські порти.

В Україні спостерігається швидкий розвиток і високий рівень присутності амброзії в посівах кукурудзи, особливо під час вирощування її в монокультурі та розміщення в сівозміні після соняшника, в посівах якого також створені сприятливі умови для розвитку амброзії. Зовсім інакше відбувається розвиток амброзії в посівах люцерни. Одна з причин — відсутність механізованого обробітку грунту протягом декількох років. Відтак амброзія у великій кількості наявна в посівах люцерни лише першого року, а другого вже зустрічаються рослини амброзії полинолистої, які не встигли сформувати життє-здатність насіння і, відповідно, їхнє надходження в грунт відсутнє. Люцерна росте швидко і дуже пригнічує амброзію. Отож певну роль у різкому зниженні чисельності амброзії в посівах люцерни другого року відіграє і такий фактор, як швидка втрата життєдіяльності насіння амброзії на поверхні грунту.

Подібна ситуація спостерігається і на необроблених угіддях, де за декілька років внаслідок природної зміни рослинності амброзія зникає з рослинного співтовариства. Тому заснована на цій закономірності сівозміна з певним набором культур у поєднанні з певною системою обробітку грунту може ефективно конт-ролювати чисельність цієї карантинної рослини.

Нині в Україні амброзія полинолиста набула значного поширення, а в степовій зоні вже являє собою справжнє лихо. На Полтавщині вона з’явилася  у 1978 році в Кременчуцькому районі. Зараз цей карантинний бур’ян поширений практично в усіх районах і містах області. Її поширенню сприяє, з одного боку, низький рівень агротехніки, зокрема відсутність науково-обгрунтованих і перевірених багаторічною практикою сівозмін, а з іншого — подорожчання грунтообробної техніки, засобів захисту рослин і головне — байдужість до цієї справи органів місцевої влади та місцевого самоврядування, керівників сільськогосподарського виробництва, підприємств, установ, організацій різних форм власності, контролюючих служб та населення загалом.

Амброзія полинолиста розмножується тільки насінням, яке не тоне у воді, що забезпечує розповсюдження бур’яну не тільки вітром, а й дощовою та поливною водою. Таким чином вона і заполонила Україну загалом та нашу область зокрема.

Як зазначено вище, пилок амброзії та інших рослин викликає поліноз — алергічне захворювання, за якого вражаються органи дихання і слизові оболонки очей. На поліноз страждають переважно жителі міст. Причиною цього явища є те, що пилок рослини, крім алергічних властивостей, є носієм різних агресивних хімічних речовин, що призводять до тяжких і тривалих форм алергічних захворювань. Домінуючим проявом захворювання є сезонний алергічний риніт, кон’юктивіт, сезонна бронхіальна астма тощо.

Необхідно запам’ятати таку важливу річ: на 0,1 квадратного метра ділянки, на якій росте амброзія, у сезон цвітіння продукується близько 8 мільярдів пилових зерен, що розносяться вітром приблизно на 500 кілометрів. Це свідчить про величезний ризик для більшості людей, які можуть потрапити в лабети впливу амброзії.

Чи є амброзія на Полтавщині? Відповідь дуже проста: її можна побачити де завгодно, а також відчути її вплив. Та чи є у виконавчої влади та відповідних конт-ролюючих органів програма дій, яка допоможе уберегти  людей від цієї карантинної агресивної рослини, що завдає шкоди їхньому здоров’ю, а також псує охайність наших територій? Відповіді на це запитання поки що немає. Однак методи боротьби з амброзією вже давно відомі. І розпочати її варто ще до цвітіння. Найбільш дієвий спосіб — виривання рослини з коренем, постійне скошення тощо. 

Приємно те, що в Полтаві з ініціативи представника команди «Рідне місто» — заступника міського голови з питань ЖКГ Олексія Чепурка — проводиться системна робота з благоустрою міста, зокрема з боротьби з бур’янами та небезпечним алергеном — амброзією. І ця робота набирає все більших обертів, що сприяє покращенню санітарного стану міста. Адже дотримання належного санітарного стану території населених пунктів має велике значення в нинішніх умовах пандемії СOVID-19. Бо там, де панує антисанітарія та забур’яненість, існує реальна загроза для виникнення і розповсюдження різних інфекційних захворювань. 

До кінця липня потрібно якомога більше активізувати роботу з боротьби з амброзією, тому що серпень—вересень стане найбільш небезпечним періодом, коли пилок амброзії рознесеться по всіх територіях і може проникнути до кожного приміщення та кожної оселі. Безумовно, якщо у вас з’явилися алергічні прояви, необхідно негайно звернутися до лікаря і виконати всі його поради. На жаль, останнім часом спостерігається збільшення випадків виникнення алергічних захворювань у дитячому віці і навіть серед немовлят. Це означає, що необхідно терміново вжити невідкладних заходів у боротьбі з амброзією й іншими алергенними рослинами, зокрема у вигляді місцевих програм.

Амброзія викликає в людини нежить, свербіж і почервоніння очей, сльозотечу, першіння в горлі, свербіж шкіри, кашель, хрипи, виділення з носа й горла. Довгострокові наслідки — роздратування, депресія, поганий сон, головний біль, розпухлі губи, закладення у вухах, втрата нюху й смаку. Тому у цей період людям, які страждають на алергію, необхідно уникати контакту з алергеном: намагатися гуляти на вулиці лише після дощу, коли пилок прибитий до землі, а не літає в повітрі, після прогулянки необхідно промивати ніс теплою водою, приймати душ, вимивати волосся, змінювати одяг. Крім того, рекомендується носити спеціальні захисні окуляри, щоб пилок не потрапляв в очі, якомога частіше умиватися, а на вулиці протирати обличчя вологими серветками. Також варто сушити випраний одяг лише в приміщенні, оскільки на вулиці на нього осідає пилок, робити щодня вологе прибирання вдома, розпиляти воду на робочому місці, протирати робочий стіл, не зловживати провітрюванням приміщень, завішувати вікна вологою тканиною або зволожувати штори водою з пульверизатора. За можливості встановіть у спальні кондиціонер із фільтром для повітря або іонізатор, не відчиняйте вікон в автомобілі, зведіть до мінімуму фізичну активність вранці з 5.00 по 10.00, коли пилок виділяється особливо інтенсивно. Не лікуйтеся препаратами на основі трав, не пийте фіточаїв, дотримуйтесь антигістамінної дієти, не вживайте продуктів, які мають перехресну чутливість із пилком рослин: березовий сік, горіхи, моркву, яблука, сливи, виноград, ягоди червоного кольору, меду. Відмовтеся від сиру з пліснявою, копченостей, цитрусових, лосося, шоколаду, продуктів, що містять консерванти, барвники, підсолоджувачі смаку. Якщо цього не дотримуватися, ми навіки потрапимо в полон алергій, не зможемо навіть посміхатися, адже це провокує алергічну реакцію. 

Отже, амброзія розпочне своє цвітіння з кінця липня і закінчить у жовтні. Тобто це найбільш небезпечний період її впливу на людину, а значить, дії всіх причетних до цієї проблеми мають бути негайними, ефективними і доведені до логічного завершення на кожній території. Відтак у кожному регіоні мають бути запроваджені відповідні програми органів місцевої влади і самоврядування. Крім того, ситуацію мають контролювати екологічні інспекції й відділ карантинних рослин ГУ «Держпродспоживслужби в Полтавській області», а медичні працівники Полтавщини мають посилити санітарно-освітню роботу з цього питання. 

Валентин ШАПОВАЛ,

заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»