Здавати тести, не святкувати голів і не плювати на поле

У Прем’єр-лізі розробили протокол безпеки для клубів і гравців на випадок поновлення футбольного чемпіонату. Дотримуючись усіх вимог, спортсмени мали б максимально убезпечити себе від можливого зараження на коронавірусну інфекцію. Та на практиці, кажуть у клубах, це не тільки неможливо, а й дуже дорого.

Перед початком групових тренувань кожен футболіст і працівник клубу повинні пройти ПРЛ-тестування на COVID-19. Коли чемпіонат поновлять, треба буде здавати цей тест перед кожним матчем.

«Вартість одного ПРЛ-тесту становить від 2,5-х до 4 тисяч гривень. А клубу потрібно зробити 50—60 тестувань за раз! Це шалені гроші, яких у нас просто немає, — зауважив голова наглядової ради футбольного клубу «Металіст 1925» Сергій Стороженко. — До того ж це неодноразова процедура — перед кожним матчем необхідно проходити тестування знову. Якщо держава або федерація не допоможуть із закупівлею тестів, ми можемо втратити багато футбольних клубів».

Відповідно до нових правил, на всі виїзні матчі команди повинні добиратися трьома автобусами, щоб футболісти і персонал перебували один від одного на максимальній відстані. В одному транспортному засобі може їхати не більш як десять осіб. Прибувши до чужого міста, клуб повинен орендувати весь готель, щоб у ньому мешкала лише одна команда, а кожен член делегації мав окремий номер! Це, певна річ, теж добряче вдарить по кишені футбольних клубів.

«Звісно, вимоги потрібні, щоб протистояти поширенню вірусу, але як їх дотримати на практиці — не розумію, — зазначає виконавчий директор «Карпат» Ростислав Ящишин. — Гнати, наприклад, зі Львова до Маріуполя (а це понад тисяча кілометрів в один бік) три(!) автобуси і там винаймати цілий готель?! Бюджет клубу такого не витримає! На домашній матч ми здатні забезпечити три автобуси, а от на виїзний — це вже проблематично».

Згідно з розробленими правилами, соціальної дистанції потрібно дотримуватися і на лаві запасних — між людьми має бути відстань 1,5 метра. Лава, на якій сидять запасні гравці, тренер, його помічники, лікар та інші працівники клубу, може розтягнутися ледь не на все поле. «Утім, це ми можемо виконати», — запевняє Ростислав Ящишин.

Поведінка гравців на полі теж має змінитися. Футболістам заборонено спільно святкувати голи. Також спортсмен повинен мати свою пляшку з водою, користуватися чужою заборонено.

До речі, у Німеччині футболістам рекомендують бігати в масках, які необхідно змінювати кожні 15 хвилин, не торкатися руками обличчя і не плювати на поле. Подейкують, що такі норми можуть запровадити і в нашій Прем’єр-лізі.

«Здається, що ті, хто придумав ці правила, ніколи не грали у футбол і не мають уявлення про фізіологію людини, — коментує екс-гравець багатьох футбольних клубів УПЛ Микола Лапко. — Ну як можна бігати на полі в масці? Футболістам зазвичай і без неї кисню не вистачає. А як не торкатися обличчя? Футбол — активна гра, піт під час матчу стікає рікою. Я, наприклад, його і футболкою, і руками витирав, бо, коли він потрапляє в очі, пече несамовито. Не плювати на поле теж неможливо, бо слина під час матчу гусне і заважає дихати. А як не торкнутися руками суперника, особливо коли відбувається боротьба за верховий м’яч? На практиці виконати всі ці приписи нереально. Краще взагалі футбольного чемпіонату не поновлювати, ніж грати за такими правилами».