Споживання органічних продуктів — основа здоров'я

Нині в світі широкого розголосу набуває впровадження органічного землеробства, основним завданням якого є вирощування сільськогосподарської продукції без застосування пестицидів і внесення синтетичних мінеральних добрив. Лідерами в цьому є Данія та Швейцарія, де близько 10—15% посівних площ відведені під органічне землеробство.

Україна також не стоїть на місці. У 2015 році налічувалося 210 господарств, які займаються вирощуванням органічної продукції. Найбільшими серед них є «Арніка», «Галекс-Агро» й «Агроекологія». Що ж ускладнює шлях до органічного землеробства? Насамперед це мета, яку ставлять перед собою аграрії. Більшість виробників хочуть отримати максимальний урожай за мінімальних затрат.  Зрозуміло, що вони не відмовлятимуться від використання засобів захисту рослин. Впровадження органічного землеробства — це насамперед зменшення негативної дії пестицидів на навколишнє середовище. Їхнє надмірне використання призводить до порушення агроценозу на полях, а кількість ентомофагів із кожним роком скорочується. Якщо повністю відмовитися від засобів захисту рослин, ситуація налагодиться, а отриманий результат зацікавить аграріїв. Збільшиться кількість ентомофагів, що дасть змогу легше боротися зі шкідниками. У грунті не накопичуватимуться залишки пестицидів і мінеральних добрив, з’явиться можливість одержувати екологічно безпечну продукцію. 

Споживати екологічно безпечну продукцію важливо для здорового харчування людей. Вченими доведено, що всі пестициди негативно впливають на організм людини. Більшість із них викликає онкологічні захворювання. Україна займає друге місце за кількістю хворих на рак. Щороку в середньому помирають 90 тисяч людей, 35% з яких  — люди працездатного віку. Тому споживання органічних продуктів — основа здоров’я. Зрозуміло, що ціна на них дещо вища, ніж на звичайні продукти.

 Україна в змозі забезпечити своє населення органічними продуктами. Але чи потрібно це нам? Адже для стимулювання розширення органічного землеробства потрібна підтримка держави. На жаль, цього немає. Аграріям не вигідно займатися органічним землеробством, оскільки головна мета будь-якої фірми — це надприбуток.

Перехід на органічне виробництво розв’яже низку важливих проблем. В Україні чорноземи займають 30% від усієї території (а в світі — лише 6%). Чорноземи — родючі грунти, які за оптимального зволоження можуть забезпечити максимальні врожаї. Народна мудрість гласить: земля така добра, що посадиш оглоблю, а виросте тарантас. На жаль, сьогодні наші чорноземи потребують порятунку. Надмірне внесення мінеральних добрив, застосування пестицидів знищують гумус. Відновлення орного шару за мінімального обробітку грунту, відсутність застосування мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, широке використання сидератів, пожнивних решток, багаторічних бобових трав, розвиток галузі тваринництва й одержання головного органічного добрива — гною — дасть змогу підвищити врожайність сільськогосподарських культур. З іншого боку, покращиться екологічна ситуація. Кількість пестицидів, які щорічно надходять у навколишнє середовище, зменшиться до мінімуму. Очистяться річки, озера, вода в колодязях, адже за останні роки через внесення азотних добрив кількість нітратів у річках підвищилася на 48%. 

Крім того, перестануть масово гинути бджоли, що дасть можливість розвивати галузь бджільництва, яка останнім часом страждає через застосування отрутохімікатів. А який же смачний органічний мед! Скільки в ньому корисних елементів. І як же приємно перебувати на гречаному полі в період квітування... 

 До 2018 року Україна посідала третє місце з експорту меду. Через неправильне і нераціональне застосування пестицидів кількість бджолосімей скоротилася, що призвело до зменшення експорту на 25%. Та що говорити, генетика не стоїть на місці, виводяться все нові сорти рослин, які не потрібно запилювати бджолами. З одного боку, це добре, великий плюс для науки, але з такими темпами ми можемо втратити бджіл і призвести до того, що доведеться заносити їх до Червоної книги. Є такий народний вислів: доки живе бджола — живе людство.

Ще однією перевагою органічного землеробства є відмова від вирощування генно-модифікованих рослин. Питання негативного впливу ГМО на організм людини ще досліджується, але думки експертів дуже різняться. Одні говорять, що генетично-модифіковані продукти ніякої шкоди організму людини не завдають, інші — навпаки. Понад 130 країн світу повністю відмовилися від вирощування трансгенних рослин. Тому вибір завжди залишається за нами. Україна заборони на вирощування  генно-модифікованих рослин не підтримала. Шкода!

Дотримання сівозміни — одна з глобальних проблем землеробства. Катастрофічне зменшення тваринництва призвело до того, що кратність сівозміни зменшилася на половину. Під час ведення тваринництва необхідно дотримуватися 10—12-пільної сівозміни (нині ж 4—5-пільна), а тому важливими завданнями на сьогодні є подальший розвиток органічного виробництва, впровадження науково обгрунтованих сівозмін і на цій основі розвиток тваринницької галузі, адже органічні молоко, м’ясо, яйця на ринку завжди матимуть попит. Кукурудза, соняшник, соя, що заполонили поля Полтавщини й усієї України, — це знищення природної родючості грунту, гонитва за надприбутками за будь-яку ціну. 

Та головне при органічному землеробстві — це продукція, яку споживатиме населення. Як же приємно куштувати яблуко, вирощене в себе на присадибній ділянці, бо воно не оброблене пестицидами. А після впровадження органічного землеробства всі продукти будуть такими. Їхній експорт сприятиме зростанню економіки, так як ціна на них буде набагато вищою і попит за кордоном щороку зростатиме.  

Отже, органічне землеробство — це не лише новий етап у розвитку сільського господарства, а й шлях до покращення умов життя на планеті. Збереження здоров’я населення, відмова від використання пестицидів і мінеральних добрив, дотримання сівозмін, розвиток тваринництва, відновлення родючості грунтів і подальше їхнє збереження, захист навколишнього середовища — всі ці питання вирішить саме органічне землеробство. І дуже хотілося б, щоб у нашій країні на це звернули належну увагу.

Вікторія ДЕМ’ЯНКО, 

агроном, член громадської спілки «Полтавське товариство 

сільського господарства»