А булочка ніби вчора спечена!

Гамбургер та картопля фрі, виготовлені й куплені у «фастфуді» 10 років тому, досі зберігаються у хостелі «Snotra House» в Ісландії і мають доволі свіжий вигляд. Як це взагалі можливо?

— Ці продукти просто засохли, не відбулося біологічного псування. У чистому сухому кімнатному повітрі будь-яка булочка засохне, і річ не в консервантах. У гамбургері їх містить лише м’ясо. У картоплі фрі використовують антиоксидант трет-бутилгідрохінон (Е319), щоб олія, на якій її смажать, не ставала гіркою. А консервант пірофосфат натрію (Е450) фіксує забарвлення картоплі та не дає їй темнішати, — пояснює доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій НУ «Львівська політехніка» Юрій Панченко.

— Які речовини найчастіше використовують у харчовій промисловості для продовження терміну зберігання продуктів?

— Для маргаринів і майонезів — речовини, що запобігають розвитку мікроорганізмів у водній фазі (консерванти) і псуванню у жировій (антиоксиданти), — зазначає доцентка кафедри технологій природних та синтетичних полімерів, жирів і харчової продукції ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» Тетяна Філінська.

— Ці речовини шкідливі?

— Зашкодити може тільки надмірна кількість добавок, або якщо вони неякісні чи застосовані за неправильною техноло-гією. До слова, в Україні дозволена одна з найменших кількостей харчових добавок — усього 237. А норм таких антиоксидантів, як аскорбінова кислота, лецитин, токоферол не регламентують, бо вони корисні. Натомість решту антиоксидантів повинні регламентувати, — зауважує Юрій Панченко.

— Яку кількість консервантів безпечно споживати на добу?

— Скажімо, добова норма  бензойної кислоти (Е210), одного з найсильніших консервантів, який активно застосовують у виробництві продуктів,  — усього 5 мг на кілограм маси тіла людини. Норма сорбінової кислоти (Е200) більша — 25 мг. Її додають, щоб нейтралізувати утворення плісняви, у рибні та м’ясні вироби, соки, маргарин, безалкогольні напої. У плавлених сирках допустимо додавати 2 000 мг на кілограм продукту, у кисломолочному сирі — 1 000 мг. У безалкогольних напоях — усього 300 мг на літр. Діоксид сірки (Е220) часто додають у вино, у м’ясні продукти — нітрит натрію (Е250) та нітрат натрію (Е251). Їхня допустима норма — 30 мг на кілограм маси тіла людини. У ковбасах, сирах має бути не більше, ніж 250 мг на кілограм.

— Чи є норми використання антибіотиків?

— В Україні при обробці продуктів дозволені тільки два антибіотики: нізин (Е234) та пімарицин (Е235). Ними обробляють продукцію, яка швидко псується, — свіжу рибу чи м’ясо. Щоправда, у нас виробник додає ці речовини у їжу тваринам перед забоєм, щоб м’ясо довше зберігалося.

— Як контролюють використання всіх цих добавок?

— Кожна харчова добавка в Україні має бути вказана на етикетці продукту, — розповідає перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби області Ростислав Волошин. — Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» зобов’язує виробника подавати інформацію про склад від більшого до меншого вмісту речовин у продукті.

Діана КВАСНЕВСЬКА