Із квітня 2020 року Національна служба здоров’я покриватиме витрати на лікування гострого мозкового інсульту

Із квітня 2020 року Національна служба здоров’я України фінансуватиме допомогу для пацієнтів з гострим мозковим інсультом. Про це розповіла Оксана Мовчан, заступниця голови Національної служби здоров’я України, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Тариф становитиме 19,5 тисячі гривень. У межах тарифу покривається підтвердження діагнозу, безпосереднє лікування включно з ліками з Національного переліку, крім тих, які закуповуються за окремою програмою МОЗ, наприклад, застосування тромболізисів, та реабілітація у гострому стані. Цей тариф майже утричі вищий за той, що сплачувався в межах медичної субвенції. Ми плануємо скласти маршрути «швидких» таким чином, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу там, де її можуть надати», — розповіла Оксана Мовчан.
Отримати оплату за підвищеним тарифом зможуть лікарні, які відповідають спеціальним критеріям. Вони повинні мати все необхідне обладнання та фахівців для діагностування інсульту, зокрема обладнання для нейровізуаліації та МРТ. Національна служба здоров’я не тільки сплачуватиме за послугу, але й контролюватиме, чи лікарні дотримуються умов договору.
«Зокрема послуга є повністю безоплатною для пацієнта, і лікарні не можуть вимагати від пацієнтів гроші», — зазначила Оксана Мовчан.
Щороку в Україні реєструють, за офіційними даними, 96—100 тисяч інсультів, реальне ж число може становити близько 150 тисяч. 30—40% пацієнтів помирають протягом першого місяця після інсультів. Це один із найгірших показників у Європі.
Якщо ж пацієнти одразу потраплятимуть до лікарні, яка має все необхідне для правильного діагностування й негайного надання допомоги,  шанси на виживання та успішну реабілітацію значно більші, зазначив Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом». «Ми просимо звернути на це увагу, бо сьогодні з інсультами борються в загальноневрологічних відділеннях, без специфічного лікування. Статистика і світові дані свідчать, що, якщо інсульти лікуються у спеціалізованих інсультних центрах, це суттєво зменшує смертність та інвалідність. Сьогодні ж більш ніж кожен другий після інсульту залишається інвалідом, а повертаються до нормального життя всього 17—20%  хворих», — наголошує він. За результатами моніторингу асоціації, з 500 українських відділень, які приймають пацієнтів з інсультами, 300 — не мають усього необхідного для нейровізуалізації.
Із 2018 року Міністерство охорони здоров’я розробляє стратегію боротьби з інсультами. Окрема робоча група готує протоколи та інструкції, які дадуть змогу впровадити на всій території країни максимально ефективну допомогу для пацієнтів з інсультами, розповів член робочої групи Сергій Москавко, лікар-невролог, науковий керівник інсультного блоку у Вінниці.
В Україні є спеціалізовані інсультні блоки, які вже працюють. Серед них — вінницький та білоцерківський. У Білій Церкві інсультний блок працює з 2016 року. Там є все необхідне обладнання, а також фахівці, які проходили спеціалізоване навчання за кордоном, розповіла Людмила Липовенко, лікар-невролог, завідувачка інсультного блоку міської лікарні в Білій Церкві. Приїхавши до пацієнта з підозрою на інсульт, «швидка» одразу інформує інсультний блок, після чого фахівці-інсультологи чекають на нього у приймальному відділенні та відправляють позачергово необхідним ланцюжком надання допомоги.
За її словами, проблемою є нестача безоплатних доз тромболітика. «Це дороговартісний препарат, для однієї людини ліки обійдуться в сумі  близько 30 тисяч гривень. Ми можемо зробити процедуру, але в людей у кишені немає таких коштів, тому ми просимо збільшити фінансування. Цього року ми провели 55 тромболізисів. 22 флаконів, які отримуємо, вистачить лише для 10 хворих», — зазначила Людмила Липовенко.
Частину коштів уже надає міський бюджет. На рівні уряду, Верховної Ради та Президента формують програму зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів із залученням допомоги Світового банку, розповів Максим Перебийніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. «Є медичні заклади, які вже мають лікарів та відділення інтенсивної терапії. Але потрібно правильно спланувати мережу закладів, щоб вони були в зоні найближчого доїзду до хворого, щоб пацієнти потрапляли до лікарні вчасно. Для цього потрібно проаналізувати наявну мережу, технічне й кадрове забезпечення. Щодо стандартів надання допомоги нам не потрібно вигадувати велосипед  — треба лише впровадити те, що вже працює в усьому світі», — зазначив він.