Полтавщина увійшла до Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ й уже виграла в процесі медичного реформування

В Україні триває медична реформа. Півтора року тому вона розпочалася з кардинальної зміни первинної ланки надання меддопомоги, тобто з укладання договорів із сімейним лікарем та педіатром. Другим етапом стало запровадження програми «Доступні ліки». На черзі реформування вторинної ланки — фінансування Національною службою здоров’я України вузьких спеціалістів та медзакладів, в яких вони працюють. Цей етап буде запроваджено з 1 квітня 2020 року. Нині ж Національна служба здоров’я України (НСЗУ) аналізує досвід, який напрацьовується. Зокрема в Полтавській області, де в 56 медзакладах відпрацьовується механізм оплати послуг спеціалізованої допомоги. Для більш ефективного впровадження медичної реформи НСЗУ також створила регіональні департаменти, фахівці яких контролюватимуть хід реформування й допомагатимуть впроваджувати нововведення. 

Так, у вересні був створений Північний міжрегіональний департамент НСЗУ, до складу якого увійшли чотири області — Полтавська, Харківська, Сумська та Чернігівська. А 16 жовтня в Харкові, де, власне, й базуватиметься Північний міжрегіональний департамент НСЗУ, голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко провів прес-конференцію, на якій представив журналістам вищезазначених областей його керівника — заступника директора Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторію Мілютіну.

Пані Вікторія починала свій шлях у медицині з роботи санітаркою, потім працювала медсестрою в дитячій лікарні, лікарем-ординатором, керувала сучасним діагностичним центром. Багато займалася волонтерством.

— Нинішня робота для мене — це прагматична боротьба за якісну медицину, зокрема в регіоні, де проживає майже 6,5 мільйона громадян України, — розповіла Вікторія Мілютіна. — Зі своєї практики я добре знаю болі нашої медичної системи, а п’ять років тому зіткнулася з тим, як система працює у кризовому стані. Наша військова медицина не була готова до тих викликів, які ми отримали в 2014 році. Тож розцінюю таку роботу в державній медичній службі як можливість змінити систему і впливати не лише на експертному рівні, а працювати з людьми, які прагнуть змін, на реальний результат. Тобто трансформувати медичну систему таким чином, щоб в її центрі справді стояв пацієнт.

Оцінила Вікторія Мілютіна й хід медичної реформи.

— Зараз Харківська область знаходиться на другому місці в Україні за виплатами НСЗУ закладам первинної медичної допомоги, які за 9 місяців 2019 року вже отримали понад 867 млн. грн. за обслуговування майже 2 мільйонів пацієнтів. Полтавська область посідає десяте місце й отримала від НСЗУ 475 млн. грн. відповідно до кількості законтрактованих пацієнтів. Нині на Полтавщині втілюється пілотний проект із трансформації стаціонарної медичної допомоги, де ми вивчаємо всі проблеми й виклики, з якими стикається реформа, і вчимося на них адекватно реагувати, — зазначила вона.

Прокоментував проміжні результати пілотного проекту на По-лтавщині й голова НСЗУ Олег Петренко.

— На Полтавщині відпрацьовується система оплати за надану допомогу й укладання договорів пацієнтів із лікарем. Результати пілотного проекту вже є, і ми бачимо лікарні, які починають вигравати, бо до них ідуть пацієнти і, відповідно, гроші. Так само є лікарні, які починають програвати. І ось тут уже місцева влада має приймати рішення про оптимізацію останніх чи їхнє перепрофілювання, — зазначив Олег Едуардович. — Загалом «пілот» показує, що реформа рухається у правильному напрямку: економічний стимул швидко змінює поведінку лікарів і керівників лікарень. Полтавщина виграє від цього проекту, бо вона вже розуміє, як треба працювати, а інші області до неї підтягуватимуться. Я вдячний полтавським медикам, котрі погодилися на пілотний проект. У 56 закладах люди тяжко працювали, виправляли свої недоліки, щоб відпрацювати систему для всієї країни.

Розповів Олег Петренко і про нововведення, які очікують на лікарів і пацієнтів з 1 квітня 2020 року.

— Триває трансформація системи охорони здоров’я, і завдання нашої НСЗУ зробити так, щоб кожна людина отримала потрібну їй якісну медичну допомогу. Ми упевнені, що так і буде, бо маємо хороший приклад розвитку первинної медичної допомоги. Нині кожен українець має можливість вільно обрати собі лікаря «первинки»: сімейного лікаря, педіатра або терапевта. Після цього НСЗУ спрямовує кошти до тих закладів, в яких працюють обрані лікарі, і таким чином почав реалізовуватися основний принцип реформи: гроші йдуть за пацієнтом. Вибір лікаря не є остаточним, і, якщо з якихось причин він вас не влаштовує, ви можете його змінити, а з наступного за цим місяця гроші спрямовуватимуться вже до того закладу, в якому працює ваш новий лікар. Це призвело до здорової конкуренції: у медзакладах виникла конкуренція за хороших лікарів, а серед лікарів — за пацієнтів. Лікарів це стимулює підвищувати кваліфікацію, щоб не втрачати пацієнтів, а медичні заклади — створювати кращі умови для лікарів.  Це і є одним з основних принципів реформи: вільний вибір і «гроші йдуть за пацієнтом», — поділився керівник НСЗУ. 

Олег Петров радить не зволікати з вибором сімейного лікаря, хоча кінцевого терміну укладання таких договорів і немає. Нині відповідні договори уклали вже 28 мільйонів українців. 98 відсотків батьків обрали педіатра для своєї дитини.

Також він зазначив, що з 1 квітня 2020 року НСЗУ стане єдиним оператором, який розпоряджатиметься коштами, які люди сплатили за безплатну медичну допомогу.

— НСЗУ разом із МОЗ подала до Верховної Ради України перший проект «Програми медичних гарантій» — гарантованого пакету загальною вартістю 72 мільярди гривень, який передбачає розширення програми «Доступні ліки» й покращення роботи первинної ланки. Також до переліку увійдуть амбулаторні послуги, а ще терапевтичне і хірургічне лікування в стаціонарі та екстрена медична допомога. Окремою статтею визначені такі важливі напрямки, як реабілітація та паліативна допомога. У межах програми медичних гарантій НСЗУ здійснюватиме закупку інсуліну, оплату гемодіалізу. За підвищеним тарифом оплачуватиметься лікування захворювань, які призводять до найбільших втрат соціального капіталу — людських життів. Я говорю про інсульти, інфаркти, складні пологи, ендоскопію та ранні виявлення онкологічних захворювань, — поінформував Олег Петренко. — Таким чином, ми наближаємося до європейської системи медичного обслуговування, яка нині запроваджується в Україні.

Оксана КЛОЧКО

«Вечірня Полтава»